Голос бізнесу Польщі прозвучав на захист українців
У Польщі загострюється суперечка щодо майбутнього громадян України
Усе почалося з рішення президента Кароля Навроцького, який наклав вето на закон, що регулює правила перебування, праці та соціальних виплат для українських біженців.
Того ж дня в публічному просторі з’явилося «Звернення польок» — лист, підписаний понад двома тисячами жінок зі світу науки, культури, бізнесу та громадських організацій. Серед підписанток — письменниці, режисерки, професорки, активістки. Це сильний голос протесту проти політики влади.
«Ми не можемо погодитися з тим, щоб Польща — країна, яка з 2022 року стала домом для мільйонів біженок і біженців з України, — сьогодні відверталася від них. Це руйнує солідарність, наші цінності та безпеку всієї спільноти», — написали польки у зверненні, яке широко цитують польські й українські ЗМІ.
Це голос усього польського бізнесу
Тепер до суспільного протесту приєднується і голос бізнесу — Рада підприємництва.
Що таке Рада підприємництва?
Це форум співпраці дев’яти найбільших організацій, які представляють підприємців і працедавців у Польщі. Створена 17 листопада 2003 року, а в березні 2020 року вона була відновлена, щоб рятувати польську економіку, якій загрожували пандемія і рецесія. Сьогодні Рада представляє близько 330 тисяч роботодавців, у яких працює понад 8 мільйонів працівників.
До її членів належать:
— Асоціація лідерів бізнес-послуг (ABSL),
— Business Centre Club,
— Федерація польських підприємців,
— Конфедерація Левіатан,
— Національна торгова палата,
— Польська рада бізнесу,
— Роботодавці Республіки Польща,
— Асоціація польських банків,
— Асоціація польських ремісників.
Головування в Раді є ротаційним — наразі її очолює ABSL.
Іншими словами: це голос усього польського бізнесу, від великих міжнародних компаній до ремісників і банків.
Економіка б'є на сполох
За даними Ради, понад 1 мільйон українців сьогодні легально працює в Польщі, що становить близько 6% усього ринку праці. У будівництві, сільському господарстві, транспорті та сфері послуг їхня частка ще більша.
Праця українців щорічно приносить понад 15 мільярдів злотих до бюджету й додатково збільшує ВВП на понад 2%
«Іноді політика стає гучнішою за здоровий глузд. Рішення про вето на поправки до закону, що регулює статус громадян України, — це не лише тема для ЗМІ, а й реальна проблема для сотень тисяч людей та нашої економіки», — наголошує Томаш Місяк, відомий польський підприємець, засновник Mizyak Fund і член Ради роботодавців Республіки Польща.
І додає:
«Відсутність чітких правил після 30 вересня — це ризик хаосу: паралічу установ, втрати працівників компаніями та зменшення надходжень до бюджету. Це початок проблем, які можуть торкнутися кожного — від підприємця до споживача».
Три сфери суперечки
Рада підприємництва вказує на три ключові сфери, які вимагають термінового вирішення:
— Перебування. Чіткі та стабільні правила для сотень тисяч українців — інакше адміністрація потоне в індивідуальних справах.
— Праця. Збереження доступу до ринку праці, без якого польські компанії втратять працівників, а держава — мільярдні надходження.
— Соціальні виплати. Системні регуляції щодо освіти, охорони здоров’я і сімейної підтримки — без них загрожує хаос у школах, лікарнях і соціальна напруга.
Солідарність на роздоріжжі
Від початку повномасштабної війни Польща була символом солідарності з Україною. Рішення президента Навроцького та політична суперечка щодо закону ставлять під сумнів це досягнення.
«Це звернення Ради — не політичний маніфест. Це голос здорового глузду. Як підприємці ми говоримо одним голосом: нам потрібні рішення, які слугуватимуть як громадянам України, так і польським компаніям і суспільству», — зазначає Місяк.
Наразі невідомо, чи знайдуть уряд і парламент порозуміння щодо нових правил. Одне можна сказати напевно — суперечка про статус українців у Польщі стала однією з найгарячіших політичних і соціальних тем цього літа.
«Йдеться не про те, щоб виграти політичну суперечку. Йдеться про те, щоб Польща залишалася стабільною, відповідальною та передбачуваною державою — для своїх громадян, для партнерів в Європейському Союзі та для наших сусідів в Україні. Створюймо разом, а не руйнуймо», — таким є фінальне звернення Ради підприємництва.
Переклад Sestry Шлях додому
Вперше опубліковано у Onet Wiadomości
Текст опубліковано з дозволу автора