Товари за талонами? Що очікує економіку Росії цього року
Президент РФ Путін часто хвалиться силою економіки своєї країни і стверджує, що західні санкції лише зробили її сильнішою, хоча тут же вимагає їхнього скасування
У реальності на Росію насувається «стагфляція» — інфляція в поєднанні з мінімальними темпами зростання економіки. Путінська війна в Україні призвела одночасно до безперервного зростання цін і до дефіциту робочої сили, тому що багатьох працівників мобілізували або вбили, водночас багато хто втік із країни.
Напередодні чергового засідання ради директорів Центробанку РФ наприкінці грудня більшість спостерігачів очікували, що монетарна влада підвищить облікову ставку з 21% до 23%. Але ЦБ залишив ставку незмінною, незважаючи на збільшення офіційної цифри річної інфляції з 8,4% до 9,5% лише за два місяці. Неважко здогадатися, що сталося. За день до засідання Путін заявив, що поговорив із головою ЦБ Ельвірою Набіулліною. Можна впевнено припустити, що він сказав їй залишити ставку на поточному рівні. Будь-які ілюзії з приводу незалежності центробанку випарувалися.
Схоже, Путін уперше дослухався до російських олігархів, а не до професійних економістів, які відповідають за монетарну політику. Протягом останніх кількох місяців ціла низка путінських топменеджерів і бізнесменів, зокрема Сергій Чемезов із «Ростеха» (оборонна промисловість), Ігор Сєчін із «Роснефти» (нафта), Олександр Шохін із Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП), гірко нарікали, що високі відсоткові ставки призведуть до банкрутства багатьох компаній.
Російська економіка наближається до моменту істини
Ці попередження не є безпідставними. Відтоді як у липні уряд Росії скасував субсидування іпотеки, продажі в новобудовах впали приблизно на 50%, що поставило на межу банкрутства двох найбільших російських забудовників — компанії «Самолет» і ПІК.
Тим часом офіційні цифри інфляції в Росії з кожним днем стають дедалі менш правдоподібними. За даними незалежної дослідницької компанії РОМИР, у вересні середня ціна російського кошика споживчих товарів повсякденного попиту (FMCG), до їхнього числа входять, наприклад, продукти харчування і побутова хімія, зросла на 22,1% (рік до року). Відтоді компанія не публікувала нових даних про інфляцію. Легко здогадатися чому.
Так, індекс цін FMCG не відображає загальну споживчу інфляцію, оскільки не враховує ціни на товари тривалого користування та послуги, які зросли не так різко, як ціни на продовольство. Але можна не сумніватися в тому, що офіційна цифра російської інфляції занижена. Ми можемо не знати, чи дорівнює вона 12% або 22%, але ми можемо бути цілком упевнені, що вона вища за 9,5%. Навіть на ретельно зрежисованій щорічній пресконференції Путіна в грудні інфляція виявилася домінантною темою заклопотаності.
Інфляція в Росії не викликана відкритим марнотратством бюджету. Навпаки, довгі роки Кремль верстав бюджет із профіцитом (хоча у 2022 і 2023 роках було зафіксовано невеликий дефіцит у розмірі близько 2% ВВП, і, найімовірніше, це трапиться знову у 2024 році). Однак експерт по Росії і колишній банкір Крейг Кеннеді нещодавно виявив докази, що від середини 2022 року Кремль змушує російські банки видавати кредити підприємствам, пов’язаним із війною, на пільгових умовах. Ця схема позабюджетного фінансування сприяла збільшенню корпоративних запозичень на $415 млрд, підвищивши інфляцію і вразливість російської фінансової системи.
У нормальній країні дефіцит бюджету в розмірі 2% ВВП не викликає занепокоєння. Але Росія — це не нормальна країна. З липня 2014 року вона перебуває під фінансовими санкціями Заходу, і ці санкції досить ефективно заблокували їй доступ до міжнародного фінансування. Загальний розмір приватного і державного зовнішнього боргу Росії скоротився з $729 млрд наприкінці 2013 року до $293 млрд наприкінці вересня 2024 року. Водночас ніхто, включно з китайськими держбанками, не наважується давати їй гроші в борг.
Залишившись без фінансування, Росія цього року значно підвищила податки. Відмовившись від пласкої ставки прибуткового податку 13%, введеної у 2000 році, влада затвердила прогресивну систему прибуткового податку: ставки починаються на рівні 15% і підвищуються до 22% для тих, у кого високі доходи. Ставка податку на прибуток компаній зросла з 20% до 25%. Утім, ці заходи збільшать держдоходи лише на 1,4% ВВП, а решту дефіциту доведеться фінансувати завдяки внутрішнім облігаціям, відсоткові ставки за якими вже різко зросли: з 2019 року вартість обслуговування боргу як частки в загальних витратах подвоїлася.
У підсумку Росія залишається залежною від свого єдиного джерела фінансування — Фонду національного добробуту, чиї ліквідні резерви скоротилися зі $117 млрд 2021 року до $31 млрд наприкінці листопада 2025 року. Цього вистачить лише на те, щоб профінансувати три чверті бюджетного дефіциту 2025 року.
Західні фінансові санкції також позначилися на курсі рубля, який упав із 34 за долар 2013 року до 103 сьогодні. Це теж посилює інфляцію, тому що у ЦБ більше немає резервів, щоб захистити валютний курс (витрачаючи долари на купівлю рублів).
Росія практично перестала публікувати статистику зовнішньої торгівлі, але згідно з оцінками Інституту країн, що розвиваються (IEE) при Банку Фінляндії (я очолюю наукову раду цього інституту), з 2022 до 2023 року загальний розмір експорту впав на 28% (до $425 млрд). У 2024 році він, найімовірніше, залишиться на колишньому рівні, оскільки західні енергетичні санкції не були достатньо жорсткими. Однак адміністрація Байдена, що йде, посилила їх 10 січня.
Водночас посилення технологічних санкцій Заходу справило вбивчий ефект на російську промисловість. Зі 108 авіалайнерів, які Росія планувала побудувати з 2022 року, було завершено тільки сім. Важкі умови в цивільному секторі, ймовірно, поширюються і на сектор озброєнь, який в основному монополізував корумпований «Ростех» Чемезова.
Стиснута цими факторами, російська економіка наближається до моменту істини. У 2025 році інфляція продовжить зростання, і в людей посилюватиметься невдоволення високими цінами на продукти харчування. На горизонті бовваніють великі банкрутства, а російська держава не може собі дозволити великі пакети фінансової допомоги. Бізнес-лідери люто протестують проти високих процентних ставок, а дефіцит робочої сили — і солдатів — наближається до кризового рівня.
Однак найгостріший дефіцит — це бюджетні гроші, оскільки останні ліквідні резерви Росії, найімовірніше, закінчаться восени 2025 року. У цей момент знадобиться скорочення бюджетних витрат. Тим часом військова економіка, напевно, потребуватиме введення контролю над цінами і талонів на товари — як у радянському минулому. Оскільки ризики фінансового краху підвищилися, російська економіка опинилася в небезпеці, і це створить серйозні труднощі для путінської війни.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікація повної версії тексту заборонена
Copyright: Project Syndicate 2024
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV