Що сталось на півночі Донеччини і що може статись у Вашингтоні

● Жорсткі санкції у ніч ударів балістикою. Символічно, що Палата представників Конгресу США ухвалила санкційний законопроєкт Ліндсі Грема в ніч чергового російського удару по Україні із застосуванням балістичних та інших ракет, а також безпілотників. Про це заявив президент Володимир Зеленський, реагуючи на ухвалення законопроєкту, над яким працював покійний сенатор-республіканець, та на російський удар по Україні у ніч проти 17 вересня. «Саме законопроєкт Ліндсі Грема та інші сильні санкційні кроки партнерів проти джерела цієї війни, проти Росії, — це надзвичайно сильний інструмент, який може зупинити цю терористичну війну та привести Росію до необхідності встановити мир», — наголосив Зеленський.

«Дякую членам Палати представників, сенаторам, лідерам Конгресу США за підтримку цього законопроєкту. Росії потрібно закінчувати цю свою війну», — заявив Зеленський.

Зеленський мав на увазі ось це голосування Палати представників:

● Трамп отримав потужні санкції, як інструмент. Палата представників США пізно ввечері (за Києвом) 16 вересня остаточно підтримала масштабний законопроєкт про посилення санкцій проти Росії (і, водночас, проти Ірану), названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема. За документ проголосували 262 конгресмени, проти — 159. Оскільки Сенат схвалив його ще в серпні, тепер законопроєкт направлять президенту США Дональду Трампу на підпис.

Законопроєкт передбачає суттєве посилення санкційного тиску на Росію та Іран. Зокрема, він надає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% проти країн, які продовжують купувати російські енергоносії. Також документ передбачає розширення обмежень проти російського військового керівництва, фінансового та енергетичного секторів, іноземних постачальників і суден російського «тіньового флоту», та посилення контролю за експортом товарів, які Росія може використовувати для виробництва зброї.

● Законопроєкт покійного сенатора Грема, який ухвалила Палата представників, поклав край дворічній паузі в допомозі Україні з боку Конгресу, написало авторитетне американське видання Politico.

● Трамп підпише та скористається. Дональд Трамп планує підписати законопроєкт сенатора Грема, який схвалила Палата представників. Про це написала The Wall Street Journal з посиланням на посадовця Білого дому.

Член Палати представників Майкл Маккол (республіканець від штату Техас), який виступав автором цього законопроєкту, стверджував, що ухвалення до зимових місяців є важливим, оскільки створює тиск на російського диктатора та його союзників до того, як РФ зможе вдарити по цивільній інфраструктурі. «Це вдарить по них там, де їм справді боляче, і забезпечить необхідний важіль впливу, щоб зсусити Путіна сісти за стіл переговорів. Це також створить тиск на Китай, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів, оскільки вони також постраждають від цих тарифів», — сказав Маккол.

Тим часом Грегорі Мікс, провідний представник Демократичної партії у комітеті з закордонних справ Палати представників, висловив скептицизм щодо того, чи досягне законопроєкт своєї мети. «Він надає президенту Трампу широкі нові повноваження щодо тарифів та дозволяє йому скасовувати ті самі санкції, які, як стверджується, він має намір запровадити — санкції, які він міг би запровадити вже сьогодні, але вирішив цього не робити протягом останніх 19 місяців», — зазначив він.

● Індія, один з найбільших покупців російської нафти, 17 вересня заявила «про свою непохитну відданість забезпеченню енергетичної безпеки власного населення та намір і надалі закуповувати ресурси в різних постачальників, орієнтуючись на ринкову кон’юнктуру».

Всі ці американські події стали тлом для нового масованого удару росіян по Україні та Києву зокрема:

● Ракети та бандеролі. У ніч проти 17 вересня (з 18:00 16 вересня) російські війська атакували Україну різними видами ракет (Онікс із Курської області РФ; балістичними Іскандер- М/С-400/KN-23 із Брянської, Воронезької областей РФ; чотирма крилатими ракетами морського базування Калібр із акваторії Каспійського моря), боєприпасами Бандероль\Дань-Т та ударними шахедами. Основні напрямки удару — Київська, Одеська та Запорізька області. Про це йдеться у ранковому звіті Повітряних сил.

Станом на 08:00 протиповітряною обороною збито/подавлено 131 ціль: сім ракет Бандероль/Дань-Т; 124 БпЛА типу Shahed, Гербера та дрони інших типів.

● Нічний удар по Києву. У ніч на 17 вересня РФ завдала масованого удару по Києву балістичними ракетами та безпілотниками; вранці атака реактивними БПЛА тривала. Унаслідок нічних ракетних ударів зафіксовано пошкодження в Солом’янському, Святошинському та Дніпровському районах. Станом на 13:00 в столиці було 20 постраждалих, повідомив мер міста Віталій Кличко.

У Дніпровському районі пошкоджено складську будівлю, офісну будівлю, житлові будинки та автомобілі, у Соломʼянському — складську будівлю, у Дарницькому — складську будівлю та автомобілі, у Подільському дах нежитлової будівлі. Також унаслідок нічної атаки в Києві пошкоджено станцію міської електрички, дісталось одній із столичних шкіл.

Російські війська під час масованої атаки на столицю у ніч проти 17 вересня атакували об'єкти Київводоканалу. Водопостачання у місті вже відновили.

Загалом в столичному регіоні пошкоджено 33 об'єкти. Серед них приватні будинки, складські та виробничі приміщення, транспорт. Найбільше пошкоджень у Броварському районі — 14, та Фастівському — 10.

● Росіяни вчергове тероризували Одесу. У ніч проти 17 вересня російські війська завдали ударів по Одесі. Один із російських безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок в Одесі, зруйнував 10 квартир на 14−16 поверхах, пошкодив 11 автомобілів. Постраждали троє людей, серед яких 4-річна дитина.

Унаслідок інших ударів по Одесі пошкоджено щонайменше 5 приватних житлових будинків, дитячий садок, гуртожиток, літній майданчик ресторану, складські та гаражні приміщення, легкові автомобілі. Постраждали ще четверо людей, серед них — літня жінка та 13-річна дитина.

● Росіяни вдарили по торговельному центру Епіцентр в Харкові, там сталися часткові руйнування конструкцій та пожежа, постраждалих не було.

● Вночі та зранку 17 вересня росіяни атакували Кропивницький. Ціллю був обʼєкт інфраструктури, пояснив начальник ОВА Андрій Райкович. Як написало Суспільне, з 5:55 до 6:18 у місті пролунало понад десяток вибухів. Згодом з’ясувалось, що ворог атакував залізничну інфраструктуру міста. Один із дронів влучив у склад поруч із пасажирським поїздом Дніпро-Львів, через що один із його вагонів повністю вигорів. Є постраждалі.

● Російський дрон вибухнув впритул до Польщі. Вдень російський ударний дрон впав поблизу кордону України з Польщею у Волинській області. Про це польський прем'єр Дональд Туск розповів під час засідання уряду. За його словами, БпЛА впав неподалік пункту пропуску Дорогуськ—Ягодин, під час російської атаки на АЗС, розташованої за 4 км від кордону.

«Там стався дуже сильний вибух. <…> 17 вересня — особливий день, з точки зору сьогоднішньої безпеки», — сказав Туск.

● Тіла 252 загиблих передали Україні росіяни в рамках репатріаційних заходів, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. «За твердженням російської сторони тіла належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям», — уточнив штаб у ТГ.

● Білецький пояснив, що сталось на півночі Донеччини, і чого ще слід чекати. Контрнаступальна операція Вівальді на півночі Донецької області триває, і Україна точно може «чекати гарних новин», — однак вже вдалося розгромити одну з російських «клішень» на цій ділянці фронту та зламати намір росіян щодо оточення міст-фортець Донбасу. Про це розповів Андрій Білецький, командувач Третього армійського корпусу, який проводить цю операцію.

«У росіян був задум на Донецькому напрямку — це охоплення так званих міст-фортець [Донбасу] з півночі і півдня. З півдня це було охоплення через Добропілля, а з півночі - через оцей виступ, який зараз зрізається, на місто Святогірськ воно йшло, і далі - до населеного пункту Барвінкове, де ці дві клішні російської армії (Добропільська з півдня і Святогірська з півночі) повинні були замкнутися», — пояснив Білецький. Він нагадав, що на Добропільському напрямку «інфільтрацію зупинили попереднього року, зараз там ситуація знову досить складна, але контрольована». «Північна ж клішня фактично розгромлена і знищена», — підкреслив командувач. І додав, що для Сил оборони «критично важливо, щоб вони [росіяни] не мали спроможностей відновити цей наступ». Саме тому, за його словами, особливо важливу роль в операції відіграє паралізація російського тилу і логістики.

За словами Білецького, провал російського плану охоплення міст-фортець з півночі Донецької області означає, що окупантам «доведеться штурмувати Слов’янсько-Краматорську, Дружківсько-Костянтинівську агломерації в лоб».

● Зеленський розповів про «хороші результати». Унаслідок атаки на військовий аеродром у російському Ростова-на-Дону уражено літак Ан-12, два літаки Ан-26, а також три гелікоптери. Про це розповів президент Володимир Зеленський. Також підтвердив удар по Ярославському НПЗ і подякував українським воїнам, які «щодня роблять війну відчутною для Росії». «Є хороші результати і в Чорному морі», — додав президент.

Підтверджуючи удар по нафтопереробному заводу Славнефть-ЯНОС у Ярославській області РФ, у Генштабі ЗСУ зазначили, що зафіксовано ураження і пожежу на установці первинної переробки нафти АВТ-3. Славнефть-ЯНОС — одне з найбільших нафтопереробних підприємств РФ: його потужність переробки становить близько 15 млн т нафти на рік.

● ЗСУ уразили С-400, які тероризували Київ. Сили оборони уразили дві пускові установки зенітного ракетного комплексу С-400 у районі Вигоничів Брянської області РФ, звідки війська країни-агресорки атакують Київ. Про цей успіх повідомив Генштаб ЗСУ.

Крім цього, українські військові уразили у районі окупованого Донецька місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА росіян.

● Є варіанти перехоплювачів, але… Сергій Бескрестнов з позивним Флеш, позаштатний радник президента з технологічних питань, розповів Radio NV, що Україна має кілька варіантів швидких перехоплювачів шахедів, але потрібен час, щоб їх протестувати.

«Зараз наші хлопці дійсно будують, у нас є як мінімум три-чотири-п'ять різних варіантів таких швидких перехоплювачів. Але нам потрібен час, щоб їх протестувати і розробити тактику їхнього застосування», — пояснив Бескрестнов.

● У новому пакеті військової допомоги на 50 млн євро Польща планує передати Україні кілька ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. Про це написала Rzeczpospolita з посиланням на джерела в урядових і військових колах.

● У Росії 18 вересня починаються вибори до держдуми (триватимуть до 20 вересня включно), результати яких заздалегідь визначені. Диктатор Путін подає їх як референдум щодо підтримки війни проти України. Так про це написав у своєму звіті Інститут вивчення війни (ISW)…

● Пекін міг би натиснути на Москву, але не хоче. Президент України вважає, що китайська сторона могла б тиснути на російське керівництво задля припинення війни, але не робить цього з власних міркувань. «Я бачив реальну ракету північнокорейського виробництва в Україні. Китайських ракет я не бачив. Але я знаю, що їхні технології потрапляють до Росії. Обладнання, яке вони використовують, надходить із Китаю, імовірно, разом із фахівцями й технологіями. Я не бачу, щоб Китай тиснув на Росію з метою припинення війни. Я ніколи цього не бачив. Можливо, вони роблять це під час якихось своїх двосторонніх зустрічей, не знаю», — сказав він в інтерв'ю для Японської суспільної телерадіомовної корпорації (NHK).

Зеленський вважає, що КНР має величезний вплив на РФ, «особливо зараз, коли є багато санкцій, тіньовий флот, а також відрізані енергетичні та банківські системи». Стосовно КНДР, він повідомив, що та відправила до РФ від 30 до 50 тисяч солдатів, а РФ «дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку».

● За оцінками Багатосторонньої групи з моніторингу санкцій, у російській індустрії БПЛА задіяно до 25 тис. північних корейців, — зокрема, в економічній зоні Алабуга, де збирають шахеди. Минулого року робітники з КНДР, які працюють за кордоном, заробили до $800 млн для режиму Кім Чен Ина.

Ще про таке:

● Зеленський знайшов тимчасову заміну «втікачу"-генпрокурору Кравченку. Президент Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського, керівника Хмельницької обласної прокуратури, виконувачем обов’язків генпрокурора.

Саме на Хмельниччині два роки тому викрили цілу компанію прокурорів-«інвалідів». Проте Ковальського призначили на посаду очільника Хмельницької обласної прокуратури вже пізніше, в липні 2025 року. До цього, із вересня 2020-го до жовтня 2021-го, він обіймав посаду заступника керівника Вінницької облпрокуратури, а з листопада 2021 року — керівника Чернівецької облпрокуратури.

І насамкінець:

● НБУ знову підвищив головну ставку. Правління Нацбанку вирішило підвищити облікову ставку з 15,5% до 16%. У НБУ цей крок пояснили стійким фундаментальним ціновим тиском, вторинними ефектами від шоків пропозиції та посиленням середньострокових проінфляційних ризиків. «Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики. НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків», — повідомив регулятор.

НБУ зазначив, що липневе підвищення облікової ставки з 15% до 15,5% підтримало привабливість гривневих активів: частина банків, здебільшого невеликих, вже почала підвищувати ставки. У результаті попит як на гривневі депозити, так і на ОВДП зберігався, що обмежувало тиск на валютному ринку та стримувало зростання цін.

● Уряд визнав Київ територією підвищеного ризику. Кабмін розширив наявну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив отримання компенсацій, повідомив прем'єр Сергій Корецький. «У проєкті бюджету на наступний рік уряд передбачив окрему статтю на страхування воєнних ризиків. Але бізнесу потрібна підтримка вже сьогодні, тому наразі розширюємо чинну програму», — пояснив він.

Зокрема, уряд включив Київ та Київську область до переліку територій підвищеного ризику. Окрім того, Кабмін розширив перелік майна, за пошкодження або знищення якого можна отримати компенсацію — там з’явилось і пальне та транспорт для його перевезення і зберігання, а також сільськогосподарська техніка, вантажівки та причепи. Також уряд збільшує максимальну компенсацію страхової премії з 3 млн грн до 5 млн грн на рік для одного підприємства, та поширив цей механізм на орендоване майно й спростив вимоги до договорів страхування.

«Крім того цього тижня уряд розширив державну підтримку великих проєктів у паливному секторі, логістиці, торгівлі та переробній промисловості. Пільгові кредити тепер можна буде залучати, зокрема, для відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізації підприємств переробної промисловості, а також для поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі. Держава компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку. Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній — 1 млрд грн», — додав Корецький.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.