Що буде у відносинах України з Польщею
Можете навіть і не сумніватися
Люди, які зараз закликають, до «вгамування пристрастей» та «компромісів» з поляками, нагадують мені мера Садового, який 2014 року проводив у розпал сепаратистських шабашів на Сході та першого етапу російської агресії «день російської мови у Львові». Щоб довести росіянам, що «російській мові та росіянам» у нас нічого не загрожує.
Як ви розумієте, допомогло не дуже, а росіяни вигадали за ці роки купу пояснень, чому у них не було іншого варіанту, аніж як почати цю агресію. Ну і які страшні українці русофоби, хоча це типовий приклад пророцтва, що самозбувається, бо до початку агресії проти України 2014 року рівень русофобії в Україні був мінімальний, а російський прапор цілком міг з’являтися на Євромайдані.
Проста психологія. Якщо ти чиниш підлість історичного масштабу, ти ніколи не визнаєш, що ти робиш підлість. Ти будеш вигадувати 1000 причин, чому об'єкт підлості «сам у всьому винуватий», а от ти сам — «жертва».
Поляки теж пройдуть усі етапи
На прикладі росіян ми це все бачили. І агресію, і переписування історії, і дегуманізацію. Поляки теж пройдуть усі етапи. І з кожним етапом кількість жертв Волині буде зростати у геометричній прогресії. Ну, ви ж розумієте, що так і буде?
Звісно, у Польщі немає неймовірної гори зароблених на нафті та газі грошей, а також купи «бурятів», яких можна було б послати на забій, бо «їх не шкода», тому війни не буде. Але дуже багато чого «цікавого» буде. Можете навіть і не сумніватися.
От 2 липня, наприклад, якраз у день після кривавого обстрілу Києва росіянами, польське міноборони заявило, що краще поріже радянські МіГи (які Польщі не потрібні), аніж віддасть їх для порятунку життів українців.
Текст опубліковано з дозволу автора