Шлях додому. Як Україні зберегти людський капітал

Вперше надруковано у журналі NV за квітень 2023 року. Републікацію заборонено

За прогнозами НБУ, через високі безпекові ризики та складні умови проживання, особливо в охоплених війною регіонах, цьогоріч чиста міграція триватиме, хоч і в значно менших масштабах.

Останні хвилі опитувань ООН свідчать про те, що частка працевлаштованих вимушених мігрантів з України зросла від 28 % до 35 %, а тих, хто орендує житло, — з 25 % до 43 %. Здавалося б, є чим пишатися — українці не сидять без діла. Додайте до цього, що близько 70 % вимушених мігрантів мають вищу освіту. Це дасть змогу збільшити як кількість, так і якість робочої сили в Європі. Надавши притулок українцям, завдяки їх споживчим витратам і податкам ЄС отримає додатний вплив на економіку.

Але в міграції є і зворотний бік

Я цілком поділяю занепокоєння фахівців із соціальних та міграційних питань, що чим тривалішим буде перебування українців за кордоном та швидшою адаптація, тим вищими стануть ризики їх неповернення додому. А це пізніше посилить ризики виїзду з України до своїх родин чималої кількості економічно активних і працездатних чоловіків. Отже, маємо загрозу подальшої втрати безцінного людського капіталу.

Погіршення демографічної ситуації в Україні через швидке старіння та скорочення населення набуло катастрофічних ознак задовго до 24 лютого 2022 року. Якщо в перші роки незалежності йшлося майже про 52 млн українців, то на початок минулого року їх залишилося близько 41 млн.

Від депопуляційних трендів зараз потерпає весь європейський континент. Тож більшість країн ЄС почали активно стимулювати залучення людського капіталу ззовні. Членство в ЄС означатиме нашу інтеграцію до загальноєвропейського ринку праці. З усіма відповідними перевагами. Отже, маємо погодитися з тими, хто б'є на сполох.

Від депопуляційних трендів зараз потерпає весь європейський континент

Починати вирішувати проблему вимушених мігрантів потрібно вже зараз. У публічній площині ця дискусія обговорюється в кількох вимірах. Перший: створення додаткових вигод для повернення — щедрі виплати з держбюджету або податкові пільги для тих, хто повертається. Проте таке рішення — явна утопія. Воно також порушує цілий спектр питань соціальної рівності для тих, хто залишався в Україні.

Другий: поліпшення якості життя. Зазвичай обговорюється необхідність знизити податкове навантаження та підвищити якість освіти, медицини і соціального забезпечення. Але більшість ставали мігрантами не через високі податки або низьку якість держпослуг. Основна причина — безпека, у широкому її розумінні. Крім того, перші результати вирішення цих питань можна буде відчути лише через певний час.

Третій: створення держави мрії. Зазвичай перелічуються реформи: від верховенства права до демонополізації. Усе це правильно. Проте, крім питання часу, як і у випадку поліпшення якості життя, тут сама постановка завдання заходить у глухий кут, бо зводиться до проб­леми первинності курки чи яйця. Хто буде такі реформи робити, якщо значна частина суспільства, активна й освічена, перебуває поза межами країни?

Завдання треба звузити. Для багатьох громадян міграція була вимушеною. І вони готові повернутися, маючи хоча б мінімальні переваги України. Для цього потрібно виконати кілька умов: необхідні і достатні.

Необхідні умови: фізична безпека та економічна стабільність. Перша умова, звісно, забезпечується успіхами ЗСУ, але не тільки. Україна не замерзла цієї зими, і цим також треба завдячувати креативності та невтомності енергетиків. Такий досвід стійкості, ймовірно, стимулюватиме зростання кількості повернень наших громадян уже цієї весни. Друга умова забезпечується діями економічного блоку уряду та НБУ. Те, що в Україні стійка економіка, стабільна ситуація на валютному ринку, а інфляція знижується, — достатньо істотний аргумент не боятися різкого обвалу власних доходів одразу після повернення.

Достатні умови: перспективи поліпшення рівня життя. Насамперед це план відновлення. Його парамет­ри треба напрацювати і озвучити ще до перемоги. З ним пов’язані як можливості працевлаштування, так і реалізація підприємницьких можливостей. Суттєвою має стати роль регіонів, які повинні конкурувати за робочу силу.

Для багатьох громадян стримувальним фактором повернення є неналагоджений освітній процес для дітей. Підвищення якості освіти — тривалий процес, але і в ньому мають проглядатися перспективи.

Що ж стосується питань у безпосередній компетенції НБУ, то це забезпечення низької та стабільної інфляції після війни, а також лібералізація валютного ринку та руху капіталу. Свобода і безпека, зокрема розпорядження власними коштами, — не лише запорука стимулювання підприємництва, а й конкурентна перевага для вибору місця проживання.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV