Економіка України росте. Як надовго?
Можливо, так пощастило лише раз, але з приходом Зеленського причин для оптимізму більше
Ніхто не очікував, що українська економіка буде рости так швидко, як це відбулось у другому кварталі. Хоча цей ріст більшою мірою зумовлений вкрай успішним врожаєм пшениці, оптимістичні цифри можуть виявитись пророчими, так як новообраний президент Володимир Зеленський обіцяє новий вид політики та бажані для інвесторів зміни.
Реальний ВВП України збільшився на 4,6% у квітні-червні 2019 року порівняно з аналогічним періодом 2018-го, що більше за прогнози у 2,6%, які раніше давав Bloomberg. Це найшвидший ріст з часів виняткового третього кварталу 2016-го, коли реальний ВВП збільшився на 4,8%.
Цей квартальний стрибок також може виявитись щасливою випадковістю. Україна змагається з Росією, і меншою мірою з Казахстаном за один і той же ринок експорту пшениці. Останніми роками Росія була беззаперечним лідером галузі, проте у 2019-му погодні умови підірвали російський урожай і дали поштовх продукції української пшениці саме вчасно для того, щоб країна скористалась дефіцитом цього товару в Європі.
Згідно з державною статистикою України, за перше півріччя 2019 року експорт зерна в річному обчисленні збільшився на 42,3%. Можливо, так пощастило лише раз, проте причин для оптимізму більше. Показники торговельного балансу демонструють, що український імпорт росте швидше за експорт, і найбільше зростання спостерігається у секторі товарів широкого споживання: наприклад, імпорт взуття зріс на 46,6%. Разом із швидким ростом роздрібних продажів (а вони в річному обчисленні збільшились на 10,3% у червні), це говорить про здоровий споживчий попит.
Однією з причин такого розвитку є відносна відкритість ЄС до українських трудових мігрантів, що допомагає усунути дефіцит робочої сили в Польщі, та все більше — на Заході. Грошові перекази українських працівників за кордоном злітають до небес.
Згідно з офіційною статистикою, український бізнес усе більш оптимістично налаштований щодо національних перспектив. Найвищий рівень оптимізму в рітейл-індустрії, та загалом песимізм спадає повсюди. Зеленський, партія «Слуга народу» якого минулого місяця закріпила за собою однопартійну більшість вперше в пострадянській історії України, обіцяє відійти від усіх корупційних і корисливих практик попередніх урядів. І якщо серед українських бізнесменів мало хто вірить у те, що новий президент зможе закінчити війну на Сході України, чого від нього очікує значна частина електорату, то зменшення корупції та політика, більш направлена на приваблення інвестицій, є куди реалістичнішими сподіваннями.
Можливо, найбільш важливим є те, що Зеленський пообіцяв дещо, від чого всі попередні уряди відрікались: зняти мораторій України на продаж землі до кінця цього року. Враховуючи агрокультурну спеціалізацію країни (цей сектор відповідальний за 10−12% об'єму національної продукції), такий крок — який Україні також довгий час радив МВФ, її найбільший кредитор — має потенціал прискорити економічний ріст до рівнів, на яких тривалий час перебували західні сусіди України, Польща, Угорщина та Словаччина. Зеленський має політичний капітал, аби зробити вільний ринок землі реальністю. І навіть якщо крім цього він більше нічого не зробить, іноземні інвестиції в Україну зіскочать зі свого досі нікчемного рівня.
Україна, звісно ж, має унікальну здатність упускати найкращі можливості. Цього і наступного року країна має справу з виплатами великих боргів, торговельний дефіцит у 3,7 мільярди доларів у першій половині цього року виглядає страхітливо, а верховенство права, яке досі на слабкому рівні, відлякує інвесторів. Крім того, наступний парламент — який партії Зеленського треба ще створити — має бути обачним, аби не стрибнути надто високо, інакше зіштовхнеться з велетенськими виплатами по ВВП-варантах, випущених кредиторам за умовами відчайдушної угоди про реструктуризацію 2015 року. Гарантії запрацюють у 2021-му, якщо український ВВП буде більшим за 125,4 мільярди (а він уже був вищим торік), а реальний ВВП буде рости швидше 3% на рік. Якщо так станеться, Україна заборгує суттєву частку свого зростання власникам варантів.
Та навіть попри такі загрози, це оптимістичний момент для Києва. Деякий час Зеленський ще зможе ніжитись під променями своєї щасливої зірки перш ніж зануриться у бій за перебудування своєї дисфункціональної країни та перетворення її на приклад для інших пострадянських держав.
Переклад НВ
Новое Время має ексклюзивне право перекладу і публікації колонок Леоніда Бершидського. Републікацію повної версії заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ