Чому податковий експеримент Великої Британії сколихнув світ

Нагадаю, що основою виборчих дебатів на посаду британського прем'єр-міністра було питання податків. В результаті концепція зниження податків Ліз Трасс перемогла концепцію Ріші Сунака «високі податки до приборкання інфляції».

Минулої п’ятниці міністр фінансів уряду Трасс оголосив конкретний план найбільшого з 1979 року зниження податків. Передусім, цей план виконав основні передвиборчі обіцянки Трасс — скасувати підвищення податку на доходи та заплановане підвищення корпоратвного податку. Разом з цим, презентований пакет містив і цілу купу неочікуваних податкових знижок, зокрема зменшення податків для високого рівня доходів та підвищення ліміту, з якого не треба платити так званий гербовий збір (stamp duty) при купівлі нерухомості.

Загальна ціна питання за всі податкові послаблення — більші запозичення. За оцінками міністра фінансів уряду Трасс Квасі Квартенґа, британському уряду треба буде запозичити 72 млрд фунтів до кінця поточного фінансового року (тобто до квітня 2023) та ще 250 млрд фунтів у наступні 5 років.

Загалом, це не перший випадок в історії, коли політики піддаються спокусі зробити податкові знижки та преференції (скільки подібних спроб ми бачили в Україні, важко навіть порахувати). Ну і як завжди у подібних випадках, вже четвертий робочий день у Великій Британії розгортається ланцюгова реакцій на фінансовий експеримент уряду.

Першим на нову податкову політику Великої Британії відреагував ринок. В день оголошення цього плану, інвестори почали масово продавати 5- та 10-річні державні облігації та підняв вартість запозичень для британського уряду вище 4%.

Цей сценарій в будь-якій країні можна вважати «резервним планом»

Фунт стерлінгів у п’ятницю продемонстрував найбільше з березня 2020 року одноденне падіння і навіть побив рекорд 1985 року (в понеділок трохи відіграв до рівня $1,08). При чому фунт слабшає не лише відносно долара, але й відносно інших валют, що вже є прямим наслідком політичних рішень, а не лише зміцнення американської валюти.

26 веренся уряд спробував заспокоїти інвесторів та пообіцяв 23 листопада презентувати план середньострокових запозичень, а Офіс бюджетної відповідальності опублікує свої незалежні прогнози щодо боргового навантаження та стану публічних фінансів країни. Втім, це не мало суттєвого ефекту. Інвестори очікують суттєвого підвищення відсоткової ставки Банком Англії та перегляду деяких податкових новацій від уряду, хоча останнє поки не знаходить потенціалу.

28 вересня ситуація викликала майже безпрецедентну реакцію вже міжнародних фінансових інституцій. Насамперед, свою заяву випустив Міжнародний валютний фонд, який зазвичай вкрай рідко публічно критикує розвинені економіки. Але тут МВФ виявився категоричним та закликав уряд «переглянути» свою політику. Фонд попередив про ризик ще більшої інфляції та поглиблення нерівності, дипломатично натякнувши, що нововведення грають на руку найбільш забезпеченим прошаркам британського суспільства.

Слідом вийшло міжнародне рейтингове агентство Moody’s, яке підвищило свою оцінку ризику пониження кредитного рейтингу Великої Британії та зменшило прогноз зростання ВВП країни у 2023 році з 0,9% до 0,3%. Що достатньо іронічно, бо британський міністр фінансів презентував свій план скорочення податків як стимул для економічного зростання.

Коротше кажучи, міжнародна фінансова система, значною частиною якої є британська економіка, запустила свої важелі стримування політичних бажань та амбіцій.

І зараз останній крок — Банк Англії вийшов з анонсом викупу довгострокових державних облігацій «в тих обсягах, в яких буде треба». Цей сценарій в будь-якій країні можна вважати «резервним планом» на найбільш критичну ситуацію. Оскільки ринок про це знає, фунт стерлінгу відреагував на цю заяву черговим падінням до $1,05. І тут можна згадувати цитати з передвиборчих дебатів щодо рівня незалежності центробанку.

Коротше кажучи, британська економіка не бачила таких потрясінь вже десятки років, навіть COVID так не вплинув. Зазвичай, такі експерименти з податками та публічними фінансами притаманні скоріше країнам, що розвиваються. Тож зараз вся світова фінансова спільнота спостерігає, чи вдасться новому уряду Великої Британії зламати систему економічних законів, і як далеко він буде йти у виконанні своїх передвиборчих планів. Причому результат може стати прикладом для інших країн, а наслідки матимуть глобальний економічний ефект.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ