Читайте NV у Google
Михайло Федоров: Мені здається, що прийшов час поговорити з українцями як з дорослими. Бо є певні проблеми, які потребують вирішення. Не можна їх замовчувати (Фото: FEDOROV via Telegram)
Хочу коротко розказати про підсумки роботи на посаді міністра оборони
Колонку підготовлено з виступу Михайла Федорова і сесії запитання-відповідь на брифінгу
Насправді моя робота в обороні почалася раніше, з повномасштабного вторгнення у 2022 році: історія зі Cтарлінком та Ілоном Маском, Армія дронів…
Загалом моя робота в уряді президента почалася ще у 2019 році. І, напевно, я вже останній міністр з першого уряду, якого звільняють… Я не будував політичної кар'єри, не створював власні компанії, не займався бізнесом… Не було корупційних скандалів, якихось схем, ми побудували цифрову державу, і якщо дивитися на опитування людей, — це, мабуть, найбільша реформа, яку визнають громадяни України. Запустили Дію, Мрію, Дія.Сіті… Будували телеком, пройшли важкі зими, у нас була велика кількість проблем, кібератак, але ми побудували цифрову державу.
І сьогодні я хочу поговорити про підсумки нашої роботи не тільки за шість місяців [на посаді міністра оборони], а саме з 2022 року. І які проблеми залишаються.
Мені здається, що прийшов час поговорити з українцями як з дорослими. Бо є певні проблеми, які потребують вирішення. Не можна їх замовчувати.
Що нам вдалося
Отже, усе почалося з 2022 року, коли ми прийняли таку безпрецедентну історію, яку тоді підтримав уряд, — це підняття маржинальності для дронових компаній, відкриття ринку до 25%. Це одні з найкращих умов для створення бізнесу взагалі у світі, — ми проаналізували всі країни і це зробили.
Далі ми запустили United24 — фандрейзингову платформу, і перший збір Армія дронів. І почали фандрейзити гроші. Ці гроші ми використовували, щоб інвестувати в дрони, у перші закупівлі. Міністерство оборони на той момент дрони не купувало.
Фінансування та розвиток морських дронів. Перші морські дрони в більш-менш промислових масштабах ми закупили теж завдяки зборам. І вони почали вражати російські кораблі. Сьогодні вже є велика кількість компаній, є ринок, є державні замовлення, але ми з вами це починали як стартап.
Сирський готовий ходити особисто на зустрічі, плести інтриги
Закупівля Deep Strike. Я пам’ятаю, як першим діпстрайком ГУР уразив першу ціль, — дрон долетів… Сьогодні взагалі це наші далекобійні санкції, про які говорить увесь світ. Cьогодні це наша карта, яку неможливо приховати.
Ще одна важлива частина нашої технологічної історії — це розвиток системи Дельта. Ми її рятували, чесно скажу, від усіх главкомів, із якими я зустрічався. Але на сьогоднішній момент Дельта — це те, чого потребує увесь світ. Мережоцентрична війна, побудована на найкращій електронній системі для ведення війни, яка народилася серед військових у нашій країні.
Впровадження рот ударних дронів в Збройних силах. У подальшому це переросло у Сили безпілотних систем, але перші роти ударних дронів ми запускали навіть без державного бюджету. Ми шукали гроші серед компаній, купували пікапи, перші дрони. Це була історія, в яку ми супер вірили, — ми розуміли, що за цим майбутнє.
Далі — створення системи є-балів. Це геймчейнджер для всього світу. Завдяки ній наші підрозділи прямо з поля бою можуть купувати за електронні бали, отримані за знищення ворога та відеоверифікацію, купувати дрони. Такий собі «Амазон для війни». І це допомагає нам перемагати в кожному інноваційному циклі, тому що кожні два, три місяці продукти оновлюються. Це швидкі гроші, швидкі бали, які допомагають війську отримувати сучасні технології.
Потім був підписаний указ про створення Сил безпілотних систем. Я пам’ятаю цю історію. Ми були в кабінеті з президентом удвох, уже давно обговорювали це питання. Указ був швидко підписаний, — а сьогодні всі вже знають здобутки Мадяра. І ми всі пишаємося тим, яку систему нам вдалося побудувати.
Наступним кроком запустилася лінія дронів, яка сьогодні вбиває кожного третього-четвертого росіянина на полі бою. На основі є-балів ми обрали найкращі підрозділи, — бо з’явилася система об'єктивного контролю, — і почали давати пряме фінансування цим підрозділам. Вони своєю чергою почали зростати.
Наша логіка була в тому, що якщо ми будемо підтримувати сильних, коли немає часу будувати систему — а систему потрібно будувати, то те, що ми можемо зробити швидко, — це допомагати сильним підрозділам. Лазар, Альфа, Мадяр, Ахілес, К-2 — всі топові підрозділи, які ви знаєте, почали отримувати мільярди.
Розумієте, як все між собою поєднане, як фінансується і як реалізується?
Потім було фінансування і запуск ринку вибухових речовин, що також є важливим етапом розвитку нашої країни. Нещодавно, до речі, ми надали майже мільярд грантів для приватного сектору, для стартапів, інноваційного виробництва.
Наступним, причому агресивним, рішенням було відкрити ринок дронів-перехоплювачів і тестувати їх у бойовому режимі в кількох областях. Дати можливість приватним компаніям приходити в область, інтегруватися в систему ППО, тестувати перехоплювачі на шахедах у режимі реального часу і отримувати за це 10−20 тисяч доларів як мотивацію для того, щоб вони розвивалися.
Абсолютно нестандартне рішення. Усі були проти, але на ставці президент сказав: «У бій, ідемо». Сьогодні перехоплювачі збивають 70−90% шахедів.
НРК — ми зіткнулися із саботажем системи… У минулому році нам вдалося законтрактувати 12 000 НРК, проти яких було дуже багато людей, але знову ж таки — політичне рішення, ідемо далі, контрактуємо. У цьому році буде закуплено 50 000 НРК. І це рекордна кількість. Викуповується все, що можна.
Запуск дроно-штурмових підрозділів. Прошу не плутати зі штурмовими підрозділами. Тому що неможливо в сучасних умовах не зробити технології ключовим елементом, від якого будується організація. І було прийнято також рішення підтримати кілька підрозділів додатковим фінансуванням для того, щоб вони отримали ресурси, гроші, — показати, як завдяки дронам можна вибивати все, а потім заходити піхотою з мінімальними втратами, відбивати територію. І CODE 9.2 разом з Хартією тоді відбили Куп’янськ. А гроші, які отримали, змогли інвестувати в додаткову спроможність. Це приклад того, як повинна воювати сучасна армія: працюють дрони, потім працюють люди. Ми бережемо життя наших військових.
Операція Ашан зі знищення техніки. Вона була побудована на базі групи Лазар і Nemesis, — коли ми просто об'єднали велику кількість коптерів і запустили за кілька ночей тисячі дронів на глибину 50 км. Знищено понад 700 одиниць техніки. Це було у травні минулого року. Результат? З травня по жовтень не відбулося жодної механізованої атаки ворога. Цього року ми влаштували Ашан-2 і знищили за дві ночі 250 артустановок ворога, бо втрачаємо людей від російської артилерії.
Ще одне архітектурно важливе рішення — це відключення Старлінку для росіян. У нас була розмова з Ілоном Маском, коли перший шахед зі Старлінком пролетів над центром Києва і ми зрозуміли, що це стане нашою проблемою. Бо керовані операторами шахеди, які не подавляються РЕБом, будуть змінювати траєкторію польотів і зможуть знищити все наше ППО, Петріоти, F-16 і багато чого іншого.
Я давав 1%, що вдасться це зробити. Але Ілон сказав: «Давай просто поговоримо по відео». Це була наша перша розмова по відео, ми завжди спілкувалися текстом. Ми переговорили, він сказав: «Окей, я це зроблю… Тільки єдине — я змінюю умови для покупців Старлінків. Тепер вам потрібно буде їх зареєструвати».
Це виглядало катастрофічно. Та завдяки побудові цифрової держави, через ЦНАПи, через Дію було зареєстровано велику кількість Старлінків в Україні, і сам SpaceX був в шоці, що ми можемо реалізовувати за лічені дні такі проєкти.
Важливий етап — це створення малого ППО, вже коли наша команда почала працювати у Міністерстві оборони. Наша ідея була — побудувати систему ППО, яка буде перехоплювати мінімум 95% всіх шахедів, крилатих ракет, завдяки організації і новим технологіям. І ми зіткнулися з багатьма проблемами для того, щоб до кінця це реалізувати.
Що нам не зовсім вдалося
Росія завжди працює на оперативну глибину, Росія так доктринально побудована, вона в принципі створила цю концепцію. А наша організація зараз тільки трансформується в корпусну систему, раніше у нас все діяло більше на тактичному рівні. Ви бачите, як мідл-страйки вже змінюють цю ситуацію.
Друге — корпусна система не до кінця запрацювала. У нас є успішні корпуси, які щомісяця просуваються вперед або не втрачають території, і є корпуси, де постійно змінюються командувачі. Є корпуси, які стали вже школою, філософією, і є корпуси, по яких ми навіть не знаємо, скільки там бригад і що там відбувається.
І тут ми підходимо до третьої проблеми — це розірвання бригад та корпусів. Є бригади, які навіть не можуть зібрати дані, скільки в них є батальйонів. Виривається батальйон з однієї бригади, кидається в іншу. В такій ситуації неможливо побудувати якісну систему управління.
Ніхто ні за що не відповідає. Це взагалі класика. Завжди винні ті люди на фронті, які, в принципі, виконували задачі. Відповідальність завжди спускається на когось. Це просто культура, яка створилася за роки — ніхто не несе відповідальності.
Постійна заміна командувачів. Зміна командирів бригад: приходить командир, попрацював місяць, його знімають, прийшов інший, його знімають. Це дуже пов’язано з попереднім пунктом, що ніхто ні за що не відповідає, але при такій організації неможливо щось будувати, прогнозувати і планувати.
Постачання не через корпуси. Насправді проблема постачання — кардинальна. Наприклад, за останні 5 місяців ми закупили дронів більше, ніж за увесь минулий рік. Але більшість підрозділів цього не відчули, тому що розподіл ресурсу відбувається в ручному режимі. Лояльний — отримав, нелояльний — не отримав.
Блокування ініціатив та бюрократична перестрілка. Ми чотири місяці погоджували простий проєкт: базове забезпечення бригад дронами. Якщо ми закуповуємо велику кількість дронів, давайте робити так, щоб кожна бригада і корпус отримували певну кількість ресурсів і могли планувати подальші дії на полі бою.
Наступний пункт — це ізоляція та токсикація тих, хто розвивається.
У тебе виходить? Красава, відстійник. Драпатий? Третя догана, до побачення. Вибачте, Драпатий, — думаю, вам після цього виступу буде четверта догана.
У нас уже немає виходу про це не говорити.
Тобто, якщо людині щось вдається — як Лазару в Повітряних силах, — окей, не будемо два місяці підписувати тобі якогось командувача, не будемо давати розподіл. Давай проведемо навчання для тебе, аби ти займався бюрократією, а не роботою.
Не можна реалізувати жоден системний проєкт. Тому що постійно стикаєшся з проблемою: «А навіщо? А як? А давайте продавлювати?»
Стирання людського капіталу без аналізу. Насправді ми провели велику роботу, ми побудували вперше таку систему аналізу в режимі реального часу поля бою, втрат. Почали отримувати щоденні звіти по втратах. Але рішення, — кого підтримувати, а кого не підтримувати, кого посилювати, кого не посилювати, — не приймаються на основі даних. Вони приймаються на основі лояльності.
Блокування ініціатив та бюрократична перестрілка. За шість місяців в Міноборони ми не змогли створити центри компетенцій, змінити організаційну структуру, тому що Генеральний штаб не підписує цю структуру. То назва не така, то ще щось… «Не потрібно залучати нових людей, які здатні генерувати ідеї».
Ми завжди це хакали якимось нестандартними рішеннями — і продовжуємо хакати, але в цілому це не працює, якщо ми говоримо про серйозну систему. Ми змогли перевести, не знаю, три-п'ять людей за увесь час в Міністерство оборони. Тобто уявіть собі: воююча країна, яка генерує рішення, не може перевести людей в Міністерство оборони, тому що є певне блокування.
Ну і постійна брехня — що я замовник кейсу по Скелі, що я запустив медійну кампанію… Це така культура, яку потрібно просто викорінити, тому що по-іншому ми не зможемо здолати ворога, в якого те ж саме відбувається в системі.
Які рішення тоді були запропоновані? Кардинальні кадрові рішення. Це зміна і Головкома, і начальника Генерального штабу.
Я сьогодні сказав, що нам потрібно поговорити як з дорослими людьми. Насправді у нас не немає іншого виходу, якщо ми хочемо перемогти ворога асиметрично, з мінімальними втратами, де сильні лідери-командири будуть розвиватися, і їх не будуть придушувати чи списувати, відправляти догани, подавляти.
Сучасна організація, побудована на технологіях, потребує лідерства в управлінні. Це взагалі інший менеджмент, який повинен повинен бути.
Призначення сильних командирів корпусів — також. У нас є кілька корпусів, які ми всі знаємо — Трійка, Хартія, Восьмий корпус ДШВ, багато корпусів, які показують результати. Але також є багато корпусів, в яких знаходиться по 13 бригад, і вони не не можуть побудувати управління, а ми не знаємо, хто там за що відповідає.
Третє — це дроно-штурмові війська. Повна зміна концепції, як ми застосовуємо піхоту. Зараз підписаний указ на створення оперативних військ реагування, — я сподіваюся, що це і буде основою дроно-штурмових підрозділів в тому плані, що воюватимуть технології, і ми будемо втрачати дрони, а не людей. І тільки потім заходить піхота. Нам потрібно боротися за кожну людину, ми просто не зможемо набирати таку саму кількість по мобілізації, як набирають росіяни. Нам потрібно бити асиметрією. Все, що в нас виходить, стосується технологій і асиметрії.
Це вирівнювання лінії фронту та впровадження доктрини. Тут не буду довго йти в деталі, — мається на увазі, що нам потрібно не втрачати людей там, де ми можемо не втрачати, що маємо відштовхуватися від рельєфу та ситуації, побудували рубежі захисту, які дозволять максимально сточувати і зупинити просування ворога…
Ми маємо генерувати нових лідерів, які будуть здатні розвиватися, керувати штабами, підрозділами.
Битва двох его? Про конфлікт із Сирським
Коли президент сказав, що не планує змінювати Сирського, — це його рішення як Верховного головнокомандувача. І я з цим рішенням повністю погодився і сказав: значить, я буду вчитися працювати з ним, тому що все-таки наш клієнт — український народ. Але ми зіткнулися з тим, що всі ініціативи, які ми пропонуємо, почали блокуватися, і Сирський не готовий особисто, в очі, відкрито говорити про проблеми.
Він готовий ходити особисто на зустрічі, плести інтриги, думати, що хтось замовив у медіа якусь кампанію [щодо Скелі], і проблема не в тому, що відбувається.
Це призвело до того, що по факту він поставив ультиматум. І замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, — в чому задача Головкома, — він придумав, як розколоти країну, де ми сьогодні з вами знаходимося.
Це велика проблема. Я по своєму характеру типу не ходжу жалітися.
Я не ставив умов: або я, або Сирський. Я сказав: будемо, значить, перемагати Росію з таким Головкомом. Тому що насправді Сирський 22-му році врятував нашу країну. Він провів київську операцію, провів харківську операцію, херсонську, багато різних операцій. Ми не можемо недооцінювати такого командира.
Але війна повністю змінилася. Нові фічі в дронах з’являються мінімум чотири рази на рік. 20−30 разів змінюються певні речі в технологіях за рік. Система управління змінилася. І ми теж повинні змінюватися. Ми не можемо їхати на тому, що було.
Я не думаю, що це проблема его [Федорова та Сирського]. Мабуть, є якісь інші причини. Але, я ж кажу, не підписані багато документів. Мені сказали: «Не чіпай». І я терпів і був готовий спокійно працювати, поки не Главком не поставив ультиматум.
Вчора у нас відбулась нормальна розмова з президентом. Він запропонував стати радником або знайти якийсь інший шлях залишитися в команді. Я від радника відмовився. В мене ніколи не було цілі стати чи залишатися міністром, шукати собі посади. Але я бачу, що потрібно сказати правду.
Ти не можеш бути заручником якихось зобов’язань.
За сім років — про мене не можна сказати, що я займався політичною діяльністю, займався корупцією, будував якісь схеми, — я сім років поруч із президентом робив реформи і був у тих гарячих точках трансформації країни, куди мене відправляли.
Але сьогодні питання не про мене. Сьогодні питання про всіх нас. Ми або закриваємо очі і говоримо: «Окей, нехай буде все, як було», або ми говоримо: «Стоп, український народ взагалі вміє воювати».
Моя задача — показати, що ми зробили і які ризики на нас з вами чекають. Тому що я чотири роки цим займаюся 24/7. І не хочу потім дивитися своїм дітям в очі, розуміючи, що я не сказав про те, що відбувається реально.
В армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. І вони не будуть тікати з поля бою. Всі ці фейки про те, що Сирський може тримати фронт, тому що він диктаторського, авторитарного типу. Українці зупинили росіян, тому що прийняли таке рішення — вийшли і зупинили. Українцям не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде його пхати на першу лінію під дронами. Українці самі приймають рішення.
Міністр оборони — це квота президента. Сьогодні український народ вийшов не за конкретного міністра Федорова. Український народ вийшов за себе. Бо відбулося перехоплення ініціативи на полі бою і в небі, — тож чому зараз ця траєкторія ламається і ми з неї звертаємо? А такий ризик є. І український народ вийшов за це.
Зараз мова взагалі не про мене. Сьогодні мова йде про корінь проблеми.
Мені не потрібна посада міністра оборони для того, щоб бути міністром оборони. Мені потрібна ця посада для того, щоб перемогти у війні.
У такій конструкції [із Сирським] перемогти у війні — особисто я не знаю як.