Читайте NV у Google
Берлін дає працюючу модель того, що відбувається, коли АдН стає другою силою представницького органу, але до виконавчої влади її не пускають
За два місяці до виборів у Палату депутатів Берліна опитування INSA вперше поставило Альтернативу для Німеччини на перше місце в місті: 19% проти 18% у ХДС і «Лівих», 16% у «Зелених» і 13% у СДПН. Замовником був портал Nius Юліана Райхельта, поле — 14−21 липня, вибірка тисяча осіб.
Опитування Infratest dimap на замовлення RBB, проведене 13−15 липня, дало інший розклад: «Ліві» 22%, ХДС 20%, «Зелені» 17%, АдН 16%, СДПН 12%. Усереднений тренд станом на 23 липня — «Ліві» 19,8, ХДС 18,9, АдН 17,7. Стійкого лідерства АдН у Берліні немає, і заголовок про «найпопулярнішу партію столиці» тримається на одному опитуванні одного замовника.
Дивитися варто на іншу пару чисел. У лютому 2023 року АдН отримала в Берліні 9,1%, зараз стабільно тримає 16−19. За той самий період ХДС просіла з 28,2 до 18−19, СДПН — з 18,4 до 12−13. Правоцентристська більшість, яка виграла місто три роки тому, розсипалася в конфігурацію, де чотири партії йдуть впритул у коридорі 16−20%, і АдН у цій четвірці присутня на рівних.
Розлом іде не по Стіні
Берлін описують як західне місто з кількома східними районами, а зростання АдН у ньому підвʼязують під східну історію. Виборча географія цього не підтверджує.
Виборча географія цього не підтверджує
На виборах до Бундестагу 23 лютого 2025 року АдН отримала в Берліні 15,2% других голосів. У Марцані-Гельсдорфі це були 31,2% і прямий мандат Ґотфріда Куріо — в окрузі, який понад тридцять років належав ПДС і «Лівим», від Ґреґора Ґізі до Петри Пау. У Ліхтенберзі 22,4%, у Трептов-Кепеніку 21,6%. Але в Шпандау-Шарлоттенбурзі-Норд, який ніколи не був у складі НДР, партія набрала 19,1%, а в теж повністю західному Райнікендорфі — 17,4%. Обидва результати вищі, ніж у східному Панкові з його 15,7%. У внутрішньому місті АдН залишається маргінальною: Фрідріхсгайн-Кройцберг-Пренцлауер-Берг Ост дав їй 7,2%, Мітте і Шарлоттенбург-Вільмерсдорф — по 8,9%.
Лінія розлому проходить не по колишньому кордону, але й не по кільцевій S-Bahn: заможний Штегліц-Целендорф лежить далеко за кільцем і дав АдН лише 10,3%. Партія збирає результат там, де зовнішній пояс складається з великих панельних масивів, промзон і дешевого орендного житла, і цей пояс однаково виглядає в Марцані, у Шпандау і в Райнікендорфі. Це не тільки про травму НДР, це про транспортну доступність, житлову вартість, стан шкіл і поліцейську присутність.
Як брандмауер уже працює на нижньому рівні
Берлін дає працюючу модель того, що відбувається, коли АдН стає другою силою представницького органу, але до виконавчої влади її не пускають. У районних зборах Трептов-Кепеніка вона свого часу провела до управи радника Бернда Ґешановські — тоді відмова інших партій ще не була суцільною. Після цього такі призначення почали блокувати системно. У Марцані-Гельсдорфі і Ліхтенберзі АдН має арифметичне право на посади районних радників, її кандидатів не обирають, і посади залишаються вакантними.
Формально брандмауер тримається. Практично два райони із сукупним населенням близько 600 тисяч живуть у режимі неукомплектованої управи і постійного інституційного конфлікту, який сама ж АдН використовує як головний агітаційний матеріал. Якщо 20 вересня партія отримає 17−19% на рівні Берліну, ця конструкція масштабується з району на столицю.
Арифметика, яка блокує Верхню палату
За чинним трендом коаліція ХДС і СДПН, що керує Берліном з 2023 року, отримує 48 місць зі 130 — 36,9%. Двопартійної більшості немає в жодній комбінації, тож наступний сенат буде щонайменше тристороннім.
ХДС при цьому вже втратила головний актив: правлячий бургомістр Кай Веґнер відмовився вести партію на вибори, і список очолив сенатор з фінансів Штефан Еверс, рішення Веґнера схвалили 77% берлінців. АдН натомість 30 травня вперше в історії висунула кандидатку на Червону ратушу — голову земельної організації і фракції Крістін Брінкер.
Практичний наслідок лежить не в результаті АдН, а в керованості. Берлін має чотири голоси в Бундесраті. Тристороння коаліція з внутрішніми суперечностями системно утримується при голосуваннях, а утримання в Бундесраті рахується як «проти».
Тиск на брандмауер іде з правого медіаполя
1 липня подкаст «Wenn Sie wüssten…» повідомив про приватну зустріч Фрідріха Мерца з головою концерну Axel Springer Матіасом Дьопфнером у Відомстві канцлера, де Дьопфнер начебто наполягав на відкритті ХДС для співпраці з АдН, а Мерц відповів «тільки через мій труп». Springer назвав це відвертою брехнею, твердих доказів немає.
Публічна лінія концерну доказів не потребує: наприкінці травня головна редакторка Bild Маріон Горн виступила з колонкою проти брандмауера, а наступного дня Bild опублікувала опитування власних читачів — 84% за співпрацю. Ще 9 березня Мерц публічно сказав, що не шукатиме іншої більшості в Бундестазі, «навіть якщо до цього мене вже закликають окремі видавничі доми». Ця спіраль буде розкручуватися впродовж наступних 3−4х років.
Роками тиск на брандмауер ішов від виборця і від самої АдН. Тепер його чинить й медійна інфраструктура, яка десятиліттями формувала порядок денний правоцентристського виборця в ФРН, і робить це в момент, коли Мерц найслабший за весь час канцлерства: за Алленсбахом від 23 липня ХДС/ХСС має 24% проти 26,5% в АдН.
Гроші за біженців і доступ до інформації
Закон про переведення українців, які прибули після 1 квітня 2025 року, з Bürgergeld (563 євро для самотньої особи) на виплати за законом про шукачів притулку (близько 455 євро) економить федеральному бюджету близько 1,1 млрд євро на 2026−2027 роки і додає землям та комунам майже стільки ж. Через цей розподіл він, за станом на весну, і застряг у Бундесраті. Берлін — одне з ключових міст розміщення, і в новому складі Палати депутатів ці витрати обговорюватиме опозиція з готовим меседжем про «соціальне навантаження».
Друга лінія — доступ до інформації. Земельний уряд відкриває двері до земельного відомства із захисту конституції, поліції і прокуратури. Наскільки це чутливо, показує позиція самого уряду: Борис Пісторіус виступає проти надання секретних даних потенційним міністрам від АдН, а дипломати ЄС окремо попереджали про ризик витоку союзних секретних документів через німецьку систему допусків.
Чому це впирається у вступ до ЄС
Українська дипломатія звикла вимірювати прогрес угорським вето. Перший кластер, «Основи», ЄС відкрив 15 червня, шостий — у середині липня; кластери 2−5 блокує Будапешт, і на засіданні COELA 17 липня Угорщина знову відмовилася запускати процедуру для України, при цьому погодившись на аналогічний крок для Молдови. Ця конструкція з високою ймовірністю розсмокчеться протягом 2026−2027 років.
Проблема в тому, що відкриття кластерів — легша частина. Закриття вимагає тієї самої одностайності Ради і припадає на 2029−2030 роки. Саме в цьому вікні відбудеться наступний німецький електоральний цикл: Шлезвіг-Гольштейн і Саарланд, потім Гессен, Нижня Саксонія і Північний Рейн-Вестфалія, і нарешті 2029-й, коли федеральні вибори і вибори до Європарламенту припадають на один рік. Історично такий збіг працює на протестні та популістичні сили, особливо враховуючи безпекову ситуацію в Європі.
Німецький уряд у цьому вікні не обов’язково буде за участі АдН. Достатньо того, що партія з 25−27% у федеральних опитуваннях і присутністю в земельних урядах змінює діапазон, у якому будь-який канцлер може брати на себе зобов’язання щодо України. У програмі до євровиборів 2024 року АдН прямо виступила проти розширення ЄС у бік України. У Європарламенті вона фактично лідирує в групі «Європа суверенних націй», а наступник Ukraine Facility і нова багаторічна фінансова перспектива проходять саме через ЄП.
До цього додається російський напрямок. На початку червня депутати Бундестагу Маркус Фронмаєр і Штеффен Котре поїхали на Петербурзький економічний форум попри категоричну рекомендацію МЗС цього не робити; заступник речника уряду Штеффен Маєр заявив, що це «явно суперечить інтересам Німеччини».
Проти Петра Бистрона, депутата Європарламенту, генеральна прокуратура Мюнхена веде провадження за підозрою в отриманні грошей від мережі Voice of Europe, пов’язаної з Віктором Медведчуком; імунітет знято в травні 2025-го, вироку немає, звинувачення він відкидає.
Рішення, які визначать, чи закриє Україна переговорні розділи до 2030 року, ухвалюватимуть люди, чий політичний простір формується, в тому числі, на таких виборах, як берлінські 20 вересня.