Альтернатива для Німеччини йде на Берлін
Берлін дає працюючу модель того, що відбувається, коли АдН стає другою силою представницького органу, але до виконавчої влади її не пускають
За два місяці до виборів у Палату депутатів Берліна опитування INSA вперше поставило Альтернативу для Німеччини на перше місце в місті: 19% проти 18% у ХДС і «Лівих», 16% у «Зелених» і 13% у СДПН. Замовником був портал Nius Юліана Райхельта, поле — 14−21 липня, вибірка тисяча осіб.
Опитування Infratest dimap на замовлення RBB, проведене 13−15 липня, дало інший розклад: «Ліві» 22%, ХДС 20%, «Зелені» 17%, АдН 16%, СДПН 12%. Усереднений тренд станом на 23 липня — «Ліві» 19,8, ХДС 18,9, АдН 17,7. Стійкого лідерства АдН у Берліні немає, і заголовок про «найпопулярнішу партію столиці» тримається на одному опитуванні одного замовника.
Дивитися варто на іншу пару чисел. У лютому 2023 року АдН отримала в Берліні 9,1%, зараз стабільно тримає 16−19. За той самий період ХДС просіла з 28,2 до 18−19, СДПН — з 18,4 до 12−13. Правоцентристська більшість, яка виграла місто три роки тому, розсипалася в конфігурацію, де чотири партії йдуть впритул у коридорі 16−20%, і АдН у цій четвірці присутня на рівних.
Розлом іде не по Стіні
Берлін описують як західне місто з кількома східними районами, а зростання АдН у ньому підвʼязують під східну історію. Виборча географія цього не підтверджує.
Виборча географія цього не підтверджує
На виборах до Бундестагу 23 лютого 2025 року АдН отримала в Берліні 15,2% других голосів. У Марцані-Гельсдорфі це були 31,2% і прямий мандат Ґотфріда Куріо — в окрузі, який понад тридцять років належав ПДС і «Лівим», від Ґреґора Ґізі до Петри Пау. У Ліхтенберзі 22,4%, у Трептов-Кепеніку 21,6%. Але в Шпандау-Шарлоттенбурзі-Норд, який ніколи не був у складі НДР, партія набрала 19,1%, а в теж повністю західному Райнікендорфі — 17,4%. Обидва результати вищі, ніж у східному Панкові з його 15,7%. У внутрішньому місті АдН залишається маргінальною: Фрідріхсгайн-Кройцберг-Пренцлауер-Берг Ост дав їй 7,2%, Мітте і Шарлоттенбург-Вільмерсдорф — по 8,9%.
Лінія розлому проходить не по колишньому кордону, але й не по кільцевій S-Bahn: заможний Штегліц-Целендорф лежить далеко за кільцем і дав АдН лише 10,3%. Партія збирає результат там, де зовнішній пояс складається з великих панельних масивів, промзон і дешевого орендного житла, і цей пояс однаково виглядає в Марцані, у Шпандау і в Райнікендорфі. Це не тільки про травму НДР, це про транспортну доступність, житлову вартість, стан шкіл і поліцейську присутність.
Як брандмауер уже працює на нижньому рівні
Берлін дає працюючу модель того, що відбувається, коли АдН стає другою силою представницького органу, але до виконавчої влади її не пускають. У районних зборах Трептов-Кепеніка вона свого часу провела до управи радника Бернда Ґешановські — тоді відмова інших партій ще не була суцільною. Після цього такі призначення почали блокувати системно. У Марцані-Гельсдорфі і Ліхтенберзі АдН має арифметичне право на посади районних радників, її кандидатів не обирають, і посади залишаються вакантними.
Формально брандмауер тримається. Практично два райони із сукупним населенням близько 600 тисяч живуть у режимі неукомплектованої управи і постійного інституційного конфлікту, який сама ж АдН використовує як головний агітаційний матеріал. Якщо 20 вересня партія отримає 17−19% на рівні Берліну, ця конструкція масштабується з району на столицю.
Арифметика, яка блокує Верхню палату
За чинним трендом коаліція ХДС і СДПН, що керує Берліном з 2023 року, отримує 48 місць зі 130 — 36,9%. Двопартійної більшості немає в жодній комбінації, тож наступний сенат буде щонайменше тристороннім.
ХДС при цьому вже втратила головний актив: правлячий бургомістр Кай Веґнер відмовився вести партію на вибори, і список очолив сенатор з фінансів Штефан Еверс, рішення Веґнера схвалили 77% берлінців. АдН натомість 30 травня вперше в історії висунула кандидатку на Червону ратушу — голову земельної організації і фракції Крістін Брінкер.
Практичний наслідок лежить не в результаті АдН, а в керованості. Берлін має чотири голоси в Бундесраті. Тристороння коаліція з внутрішніми суперечностями системно утримується при голосуваннях, а утримання в Бундесраті рахується як «проти».
Тиск на брандмауер іде з правого медіаполя
1 липня подкаст «Wenn Sie wüssten…» повідомив про приватну зустріч Фрідріха Мерца з головою концерну Axel Springer Матіасом Дьопфнером у Відомстві канцлера, де Дьопфнер начебто наполягав на відкритті ХДС для співпраці з АдН, а Мерц відповів «тільки через мій труп». Springer назвав це відвертою брехнею, твердих доказів немає.
Публічна лінія концерну доказів не потребує: наприкінці травня головна редакторка Bild Маріон Горн виступила з колонкою проти брандмауера, а наступного дня Bild опублікувала опитування власних читачів — 84% за співпрацю. Ще 9 березня Мерц публічно сказав, що не шукатиме іншої більшості в Бундестазі, «навіть якщо до цього мене вже закликають окремі видавничі доми». Ця спіраль буде розкручуватися впродовж наступних 3−4х років.
Роками тиск на брандмауер ішов від виборця і від самої АдН. Тепер його чинить й медійна інфраструктура, яка десятиліттями формувала порядок денний правоцентристського виборця в ФРН, і робить це в момент, коли Мерц найслабший за весь час канцлерства: за Алленсбахом від 23 липня ХДС/ХСС має 24% проти 26,5% в АдН.
Гроші за біженців і доступ до інформації
Закон про переведення українців, які прибули після 1 квітня 2025 року, з Bürgergeld (563 євро для самотньої особи) на виплати за законом про шукачів притулку (близько 455 євро) економить федеральному бюджету близько 1,1 млрд євро на 2026−2027 роки і додає землям та комунам майже стільки ж. Через цей розподіл він, за станом на весну, і застряг у Бундесраті. Берлін — одне з ключових міст розміщення, і в новому складі Палати депутатів ці витрати обговорюватиме опозиція з готовим меседжем про «соціальне навантаження».
Друга лінія — доступ до інформації. Земельний уряд відкриває двері до земельного відомства із захисту конституції, поліції і прокуратури. Наскільки це чутливо, показує позиція самого уряду: Борис Пісторіус виступає проти надання секретних даних потенційним міністрам від АдН, а дипломати ЄС окремо попереджали про ризик витоку союзних секретних документів через німецьку систему допусків.
Чому це впирається у вступ до ЄС
Українська дипломатія звикла вимірювати прогрес угорським вето. Перший кластер, «Основи», ЄС відкрив 15 червня, шостий — у середині липня; кластери 2−5 блокує Будапешт, і на засіданні COELA 17 липня Угорщина знову відмовилася запускати процедуру для України, при цьому погодившись на аналогічний крок для Молдови. Ця конструкція з високою ймовірністю розсмокчеться протягом 2026−2027 років.
Проблема в тому, що відкриття кластерів — легша частина. Закриття вимагає тієї самої одностайності Ради і припадає на 2029−2030 роки. Саме в цьому вікні відбудеться наступний німецький електоральний цикл: Шлезвіг-Гольштейн і Саарланд, потім Гессен, Нижня Саксонія і Північний Рейн-Вестфалія, і нарешті 2029-й, коли федеральні вибори і вибори до Європарламенту припадають на один рік. Історично такий збіг працює на протестні та популістичні сили, особливо враховуючи безпекову ситуацію в Європі.
Німецький уряд у цьому вікні не обов’язково буде за участі АдН. Достатньо того, що партія з 25−27% у федеральних опитуваннях і присутністю в земельних урядах змінює діапазон, у якому будь-який канцлер може брати на себе зобов’язання щодо України. У програмі до євровиборів 2024 року АдН прямо виступила проти розширення ЄС у бік України. У Європарламенті вона фактично лідирує в групі «Європа суверенних націй», а наступник Ukraine Facility і нова багаторічна фінансова перспектива проходять саме через ЄП.
До цього додається російський напрямок. На початку червня депутати Бундестагу Маркус Фронмаєр і Штеффен Котре поїхали на Петербурзький економічний форум попри категоричну рекомендацію МЗС цього не робити; заступник речника уряду Штеффен Маєр заявив, що це «явно суперечить інтересам Німеччини».
Проти Петра Бистрона, депутата Європарламенту, генеральна прокуратура Мюнхена веде провадження за підозрою в отриманні грошей від мережі Voice of Europe, пов’язаної з Віктором Медведчуком; імунітет знято в травні 2025-го, вироку немає, звинувачення він відкидає.
Рішення, які визначать, чи закриє Україна переговорні розділи до 2030 року, ухвалюватимуть люди, чий політичний простір формується, в тому числі, на таких виборах, як берлінські 20 вересня.