Грузія — перед проблемою відмивання РФ-капіталу
За підсумками російсько-української війни може статися так, що Тбілісі перетвориться на південно-кавказький центр з відмивання брудних грошей
Грузія багато років створювала імідж регіонального бізнес-хабу для багатомільйонних, стратегічно важливих торговельно-економічних та енергетичних проектів. Але за підсумками російсько-української війни може статися так, що Тбілісі перетвориться на південно-кавказький центр із відмивання брудних грошей. Принаймні такі побоювання вже відкрито висловлюють акредитовані в країні дипломати.
Посол Франції Дієго Колас, виступаючи перед парламентським комітетом із зовнішніх зв’язків, висловив сподівання, що «у такій складній обстановці Грузія уважно стежитиме за тим, щоб не стати місцем для ведення бізнесу, „чорною дірою“, як Таджикистан».
Вкрай чітко висловилася і посол США. В інтерв'ю Радіо Свобода Келлі Дегнан заявила: «Вашингтону не хотілося б, щоб Грузія використовувалася як „чорний хід“ компаніями та приватними особами, які бажають уникнути санкцій». «Ми дуже уважно за цим спостерігаємо», — дала зрозуміти дипломат.
Досить жорсткій тональності послів передувало кілька важливих подій усередині країни, в деталях яких, за традицією, прихований диявол. Коли західні країни одна за одною анонсували жорсткі санкції щодо Москви, прем'єр-міністр Грузії наговорив такого, що навіть головний пропагандист РФ Маргарита Симоньян присвятила його словам радісний твіт, а федеральними каналами захоплювалися: «Грузія вилікувалась!». Радість Москви викликало рішення правлячої Грузинської мрії не запроваджувати індивідуальних санкцій щодо Росії.
«Я нічого не зроблю, не прийму жодного рішення, яке певним чином завдасть шкоди нашим національним інтересам, інтересам нашого народу», — цими словами глава грузинського кабміну миттєво спричинив невдоволення Києва та гнів кількох тисяч грузинів, які вийшли на акцію протесту з вимогою відставки уряду. Про маніфестацію в центрі Тбілісі президент Володимир Зеленський згодом напише у Твіттері, що це той випадок, коли народ кращий за уряд. А тижнями пізніше відкличе посла з Грузії.
І все ж таки, наскільки обґрунтованими є побоювання іноземних послів і чи може Грузинська мрія чинити темні справи на своїй території?
Почнімо з верхівки, тобто з тіньового лідера правлячої партії. Очевидно, мільярдера Бідзіну Іванішвілі, який має статки в Росії з 90-х, досі пов’язують із цією країною і, можливо, з її політичними та бізнес-елітами є деякі зобов’язання. Як повідомляє російське видання Известия, найбагатший грузин планети як у Грузії та Франції володіє нерухомістю також і в Росії. Партія експрезидента Саакашвілі стверджує, що Іванішвілі є найбільшим приватним акціонером Газпрому з 1% частки російського газового гіганта. Щоправда, офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Тим не менш, з урахуванням російського епізоду в біографії олігарха цілком можливо припускати, що прохання «владнати справи» в Грузії можуть у недалекому майбутньому пролунати від великих політичних та фінансових гравців із РФ.
Чи може Грузинська мрія вчиняти темні справи на своїй території?
Грузія як регіональний хаб з відмивання грошей цілком успішно запрацює і для тих, хто не веде справ по-масштабному. Питання у суспільстві викликала масова імміграція росіян до країни. Так, за даними МВС, з 24 лютого, коли Росія вторглася в Україну, до 20 березня включно до Грузії в'їхали 35 028 російських громадян. Згодом країну залишили 20 733 росіян.
За даними журналістів-розслідувачів, з 1 по 4 березня, тобто за три робочі дні, до Будинку юстиції з проханням зареєструвати бізнес звернувся 201 громадянин РФ. З 1 по 7 березня, за чотири робочі дні, з аналогічною метою заяву до відомства подали 107 громадян Білорусі. Для порівняння — з 2019 по 2021 рік у Грузії було зареєстровано лише п’ять компаній, що належать російським громадянам, і лише одна — громадянинові Білорусі.
Наскільки злагоджено працює служба безпеки країни і чи існує політична воля, щоб вона запрацювала? Хто вивчає бекграунд нових компаній і майже 15 тисяч російських громадян, які осіли переважно у великих містах — Тбілісі та Батумі? Ці питання зависли у повітрі. А у відповідь лише рішучий намір грузинської влади не дратувати Москву.
При цьому автоматично, тобто мимохідь, Грузія все ж таки приєдналася до міжнародних санкцій, у всіх міжнародних організаціях проголосувала проти Росії, відправила гуманітарний вантаж до України. Відмова від індивідуальних санкцій в уряді «Мрії» пояснили захистом національних інтересів та турботою про грошові перекази з Росії, які щомісяця поповнюють держскарбницю. Влада не бажала завдати удару по цьому сектору. І начебто бажання цілком виправдане, але формулювання прем'єр-міністра буквально роздратували грузинів, більшість яких у війні з Росією за Україну переживають як за самих себе.
Агресія Москви справді сплутала всі карти правлячої партії, яка планувала використати прискорену інтеграцію до ЄС як головний козир у передвиборчій кампанії 2024 року. Але під тиском громадськості і слідом за Києвом заявку довелося подавати прямо зараз.
Перспективи навряд чи можна назвати успішними. У Тбілісі давно не склалося з Брюсселем. Послідовне ігнорування Грузинською мрією рекомендацій ЄС спровокувало затяжну внутрішньополітичну кризу. Претензії Євросоюзу, зокрема, стосуються реформи судової системи, що провалилася. ЄС навіть відкликав фінансовий транш, виділений країні. Такого ніколи не було. Підлив масла у вогонь арешт експрезидента Грузії, громадянина України та головного опонента Іванішвілі Михайла Саакашвілі. Деякі євродепутати висловлюють невдоволення та умовами його утримання. Лист голові європейської дипломатії Жозепу Боррелю скерувала член Європарламенту з Польщі Анна Фотига, поставивши йому два запитання: чи відповідають умови утримання Саакашвілі у в’язниці стандартам ЄС і чи не варто, з урахуванням досвіду Молдови, запровадити санкції проти Бідзіни Іванішвілі.
Вочевидь, Іванішвілі, а отже, і Грузія, незабаром опиниться перед складною дилемою: Північ чи Захід? Варто очікувати, що переважить та чаша терезів, на якій опиниться більше капіталу.
Занепокоєння щодо майбутньої позиції Грузії серед міжнародних партнерів Тбілісі зростає. І якщо правляча партія потрапить у темні справи, «грузинська мрія» про прискорене членство в ЄС, швидше за все, залишиться лише словосполукою на банері партії олігарха.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ