Читайте NV у Google
Коли закінчиться його огидна війна
1 серпня близько 20:00 у дорогому італійському ресторані в центрі Москви стався вибух, унаслідок якого кілька людей загинули й отримали поранення. Ціллю був очільник військово-повітряних сил Росії генерал-полковник Олександр Чайко, який вижив, але кілька його колег і родичів — ні. Вибух сколихнув усю країну, посиливши тривогу, оскільки війна стрімко поширюється на територію Росії.
Зухвалу операцію обговорювали в соціальних мережах навіть упливові російські провоєнні військові коментатори. Вони ставили запитання, чому топовий генерал улаштовує пишне святкування дня народження із супами по 6 000 рублів ($75), тоді як звичайні солдати гниють в окопах і масово гинуть на передовій.
Це був лише останній у безперервному потоці гучних вибухів та тривожних новин у Росії, що підживлюють національний страх: від відео знищення Україною інтернет-гіганта Wildberries до ордера на арешт у Росії технологічного мільярдера Павла Дурова, звинуваченого у допомозі Україні, — до речі, він опублікував у мережі свою зухвалу й нецензурну відповідь.
Зомбовані й залякані росіяни все ж іще не зовсім втратили глузд.
Цього тижня великий фестиваль військової музики на Красній площі скасували через страх перед українськими дронами.
Масові зібрання обмежили через побоювання протестів. Тому не дивно, що останні опитування свідчать: росіяни втомилися від війни та стурбовані.
Опитування показують навіть переконливу підтримку припинення вогню чи мирної угоди шляхом переговорів.
Путін розуміє цей зсув, — саме тому він щойно закрив єдину в країні антивоєнну політичну партію перед осінніми виборами й посилив бомбардування цивільного населення України, щоб змусити її капітулювати.
Але це не працює, і відповіддю України стало посилення атак для знищення інфраструктури й енергетичних об'єктів усередині Росії.
Мої джерела повідомляють про рекордне зняття готівки з банківських рахунків
Мої джерела повідомляють про рекордне зняття готівки з російських банківських рахунків на тлі побоювань, що уряду доведеться забрати заощадження для фінансування війни в Україні.
Потім, 15 серпня, українці завдали удару глибоко по російській «психіці», розбомбивши ракетно-космічний центр Прогрес у Самарі — сакральний символ російських технологій, де науковці (багато з яких були українцями) і ракета відправили Юрія Гагаріна, першу людину, у космос у 1961 році. Об'єкт став мішенню, оскільки там виробляють ракети, а ще там базується російська версія Starlink.
Це був стратегічний влучний удар — і ще один нищівний удар по іміджу Москви як технологічної та військової наддержави.
Рішення України перенести війну на територію самої Росії було натхненним, і день за днем безпека, могутність і статус Росії публічно руйнуються.
До приниження додається й те, що відомі жертви публічно виходять у простір, щоб критикувати режим або описати жахливі наслідки війни.
Наприклад, Павлом Дуровим широко захоплюються — як єдиним у Росії технологічним мільярдером, який зробив себе сам. Бо він, — на відміну від більшості багатих росіян, які сколотили свої статки на нечесних угодах із приватизації державних активів, — заснував російський Facebook — ВКонтакте, і свій Twitter — Telegram.
Зараз Дуров безпечно живе в Дубаї. І після того, як Кремль звинуватив його у сприянні тероризму та допомозі Україні, оприлюднив заяву, у якій зазначив, що ордер на арешт був безпідставним і виданий Москвою лише тому, що вона прагне посилити цензуру щодо російського народу, перебравши контроль над його соціальними мережами.
Ще одна молода росіянка-мільярдерка Тетяна Кім (уроджена Балачук) створила онлайн-майданчик Wildberries і є найбагатшою жінкою Росії. Вона назвала бомбардування її складів Україною «терористичними актами», але поскаржилася на відсутність оборони й на шкоду, яку ці військові атаки завдають країні.
Вона заперечила, що на складах її компанії була зброя та боєприпаси, а потім публічно зачитала збитки: постраждали сотні мільйонів клієнтів у десяти країнах, фінансові втрати вимірювано мільярдами, чотири мільйони російських малих підприємств, які були її постачальниками, подали на банкрутство, 40 000 співробітників Wildberries було звільнено, а споживачі по всьому колишньому Радянському Союзу не можуть купити туалетний папір, пральний порошок, зубну пасту, корм для тварин, ліки, шкільне приладдя чи дешевий одяг.
Тетяна Кім також заявила, що не впевнена, чи зможе її компанія вижити, і зізналася, що вперше в житті звернулася по допомогу до психотерапевта.
«Якщо ти живеш у країні, яка перебуває у стані війни, було б дивно очікувати, що це в якийсь момент тебе не торкнеться», — сказала вона. І додала, що намагається сприймати це як урок, «навчитися справлятися із ситуаціями, коли від тебе нічого не залежить, коли ти нічого не можеш зробити, і ти просто висиш у цій невизначеності».
Українські бомбардування нафтопереробних заводів, портів і трубопроводів спричинили промисловий хаос, призвели до закриттів і звільнень, знизили експортні доходи та створили значний дефіцит постачання як для автомобілістів, так і для військових чиновників. Занепокоєння щодо соціальних заворушень, спричинених дефіцитом пального, як повідомляється, призвело до розгортання воєнізованих формувань у деяких регіонах країни.
До цього додаються проблеми, створені кремлівськими відключеннями та контролем мобільного інтернету, які тепер охоплюють Москву і Санкт-Петербург, де проживає політична еліта країни. Кремль стверджує, що це необхідно для блокування навігації українських дронів, але обмеження серйозно впливають на щоденне цивільне життя росіян, малий бізнес, цифрові платежі й банки.
Ситуація настільки плачевна, що Андрій Клепач, головний економіст одного з ключових державних банків Росії, публічно заявив у промові на конференції, що Росія не може виграти «війну на виснаження» проти України з її величезною західною підтримкою.
«Ми програємо як технологічну, так і економічну конкуренцію у глобальному масштабі. І, як я вже казав, ми програємо не лише Китаю і США, але в чомусь ми програємо й Україні. Економіка України, звісно, частково зруйнована; це демографічна катастрофа. Але, знову ж таки, українська економіка, попри все, виживає. Звичайно, там є величезна фінансова допомога… З цією допомогою на військові витрати та власні потреби це приблизно [еквівалентно] 50% нашого бюджету, — сказав Клепач. — Я вірю, що Росія не розвалиться, але я майже впевнений, що ми прийдемо до соціальної кризи».
Щойно промова широко розійшлася інтернетом, його звільнили.
Потім міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський скинув нову «бомбу», повідомивши, що Росія продала 44 мільйони метричних тонн золота від січня 2026 року вартістю $6,2 мільярда, що еквівалентно половині її загальних золотих резервів.
Продаж — перший за 25 років — був необхідний для покриття боргів Москви та воєнних витрат, і Сікорський підсумував: «Це означає, що у Росії закінчуються ресурси. Ця зима може стати останньою надією Путіна зламати Україну. І в наших інтересах, щоб Україна не лише вистояла, а й виграла цю війну».
Найпоказовішим «опитуванням» проти війни Путіна є те, що військовий призов стає неможливим. Це й не дивно, ураховуючи жахливі втрати.
Станом на середину серпня 2026 року приблизно 1,47 мільйона росіян було вбито, поранено або вони вважаються зниклими безвісти з моменту вторгнення у 2022 році. А рівень знищення ворога Україною на фронті кардинально покращився, знівелював перевагу Росії у живій силі та перевищує темпи призову.
Щодня від 1 000 до 1 200 російських солдатів гинуть або отримують поранення, — 30 000 щомісяця. Росія не може замінити їх, навіть незважаючи на те, що пропонує величезні бонуси за підписання контракту, виплати в разі смерті, звільнення з в’язниць для злочинців і силові тактики в бідних регіонах.
Російські чоловіки тікають або переховуються, а бідні країни Африки та Центральної Азії тепер застерігають своїх молодих людей від вступу на службу.
Наразі війна заморожена по лінії фронту й зосереджена на обміні авіаударами. Вашингтон сподівається, що обидві сторони погодяться на повітряне припинення вогню, але між квітням і серпнем 2026 року Росія завдала більше руйнувань і вбила більше людей, ніж будь-коли, своєю кампанією балістичних ракетних обстрілів цивільного населення України. У відповідь хвиля далекобійних ударів України завдала економіці Росії більшої шкоди, ніж будь-коли.
Це означає, що для виживання протягом наступних кількох місяців Україна повинна знищити російські пускові майданчики й посилити власну протиповітряну оборону. Потім, сподіваємося, до кінця року Україна матиме балістичні ракети та знову займе Крим.
Саме тоді для Путіна настануть сутінки і сонце нарешті зайде над його огидною війною.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Даян Френсіс. Републікація повної версії тексту заборонена.
Уперше опубліковано на dianefrancis.substack.com