Чотири роки повномасштабної війни. Як змінилася Україна
З 2022 року Україна продемонструвала суспільну стійкість, інноваційний потенціал, економічну спроможність та здатність до адаптації. Не зважаючи на це, підтримка США майже припинилася
Текст написано у співавторстві із Юлією Зюбровською, яка стажується в Стокгольмському центрі досліджень Східної Європи (SCEEUS) Шведського інституту міжнародних відносин (UI) та є аналітикинею в Інституті Фронтиру. Колонка базується на нещодавньому коментарі SCEEUS
За даними Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні (HRMMU), 2025 рік був найсмертоноснішим для цивільного населення України з 2022 року. HRMMU підтвердила, що внаслідок насилля, пов’язаного з конфліктом, в Україні у 2025 році загинуло 2514 цивільних осіб і ще 12 142 зазнали поранень, що на 31% більше, ніж у 2024 році. Проте, на початку 2026 року Київський міжнародний інститут соціології виявив, що 65% українців усе ще готові терпіти війну «стільки, скільки буде потрібно». Рівень оптимізму українців щодо майбутнього країни на початку 2026 року не зменшився, а навпаки, в порівнянні з 2024−2025 роками, зріс. Якою мірою така позиція українців є виявом вимушеної ейфорії, а якою — показником стійкості, ресурсності й потенціалу України в умовах тривалої війни?
Графік 1: Прогнози українців на найближчі 10 років, жовтень 2022 — січень 2026
Економічні зміни та перспективи
Після різкого спаду у 2022 році українська економіка частково відновилася у 2023 році. Надалі, попри безперервну війну та цілеспрямоване руйнування росіянами української інфраструктури, економіка стабілізувалася і залишається більш-менш стабільною. У 2025 році ріст реального ВВП сповільнився до приблизно 2% через актуальні безпекові ризики, пошкодження інфраструктури та виробничих потужностей, дефіцит електроенергії та обмеження робочої сили. Дефіцит торгівельного балансу поглибився, оскільки імпорт зріс до 84,8 млрд доларів і став приблизно вдвічі більшим за експорт. Інфляція у 2025 році становила приблизно 8%. Середній рівень ділових та споживчих настроїв у порівнянні з 2024 роком покращився, що свідчить про адаптацію суспільства до умов війни.
Це свідчить про адаптацію суспільства до умов війни
На 2026 рік Національний банк України прогнозує зростання на рівні 1,8%, тоді як Міністерство економіки зберігає ціль зростання на рівні 2,5%. Очікується, що інфляція становитиме 7,5%, що сигналізує подальше уповільнення зростання цін у порівнянні з 2025 роком. Державний борг України досягне піку в 2026 році, перевищивши 110% від валового внутрішнього продукту, але потім почне знижуватися, як прогнозують у звіті МВФ за 2025 рік.
Військовий потенціал та виклики
Станом на четвертий рік повномасштабної війни, з 2022 року загинуло близько 55 000 українських солдатів. Упродовж 2025 року війна залишалася позиційною. Протягом минулого року, завоювання одного квадратного кілометра української землі коштувало Росії у середньому 93 людські втрати. Хронічна нестача людей є серйозною проблемою як для України, так і для Росії.
У 2026 році Україна планує виділити рекордний оборонний бюджет у розмірі приблизно 2,8 трлн грн — 27,2% ВВП. Це зробить її 20-ю країною у світі за витратами на оборону. Більшість доходів і запозичень, отриманих Україною у 2026 році, буде спрямовано на забезпечення зарплат солдатам, закупівлю озброєння, військову логістику та мобілізаційні резерви.
Україна швидко розвиває свій військово-промисловий комплекс. Наразі країна лідирує в розробленні недорогих дронів та крилатих ракет, а також співпрацює з партнерами в цій та інших галузях озброєння. Відповідно до прогнозу Ради національної безпеки й оборони України, потужність української військової промисловості у 2026 році майже подвоїться.
Попри те, що, наприклад, виробництво дронів, за прогнозами, зросте до понад 7 мільйонів одиниць, водночас існують певні виклики. До них належать нестача систем протиповітряної/протиракетної оборони, які необхідні не тільки на фронті, але й у тилу України для захисту енергетичної інфраструктури, брак адекватних засобів протидії новим російським дронам на оптоволокні, а також постійна потреба утримання лінії фронту.
Демографічні зміни та міграція
З 2022 року війна поглибила демографічні проблеми України, які були частиною загального тренду на пострадянському просторі, пов’язаного насамперед з еміграцією. За останніми приблизними оцінками, наразі на контрольованій урядом території України, проживає близько 30,5 мільйонів людей, тобто приблизно на 7 мільйонів менше, ніж за останніми оцінками уряду у 2019 році. Ще до 2022 року Україна із середнім віком громадян 42−43 років була «старою нацією». Після різкого зниження народжуваності у 2022 році на 25%, спад поступово сповільнився до 6% у 2024 році та до 4,5% у 2025 році, хоча на кожного новонародженого в країні все ще припадало три смерті.
Графік 2: Кількість людей, що емігрували з України та не повернулися, 2022−2025 рр.
Станом на листопад 2025 року, 4,33 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, і які залишили Україну, перебували під тимчасовим захистом у ЄС. Приблизно 260 000 осіб переїхали до США за гуманітарною програмою U4U, а майже 300 000 — до Канади за подібною програмою.
Рішення багатьох українців повернутися до України залежить від перспектив майбутнього миру та безпеки. Проте, попри безперервну війну, дехто вже повернувся додому — через родинні зв’язки, звичне оточення, ностальгію, високі ціни за кордоном, хорошу медицину в Україні, патріотизм, тугу за батьківщиною або невдалу інтеграцію в країнах, що їх прийняли.
Ключові соціальні та політичні виклики
Країна стикається з безліччю не тільки екзистенційних зовнішніх, але й складних внутрішніх викликів — соціальною депривацією, політичною поляризацією, демографічним спадом, реінтеграцією ветеранів, руйнуванням довкілля, культурними проблемами та конфліктами в бізнесі. Незважаючи на свою погану репутацію, державний апарат України, у співпраці з громадянським суспільством та різними іноземними партнерами, відносно добре справляється із цими проблемами та інвестує в збереження соціальної стабільності.
Наприклад, у 2026 році загальні видатки Міністерства соціальної політики на соціальну підтримку громадян становитимуть 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Упродовж 2025 року Україна покращила свої показники в Індексі сприйняття корупції Transparency International на одну позицію, хоча все ще посідає лише 104 місце у світовому рейтингу 182 країн. Інтеграція України до ЄС є основним джерелом суспільного оптимізму і, попри спротив Угорщини, продовжує прогресувати. Частковий вступ України до ЄС може розпочатися вже у 2027 році.
Висновки
З 2022 року Україна продемонструвала високу суспільну стійкість, інноваційний потенціал, громадську мобілізацію, економічну спроможність та здатність до адаптації в умовах війни. Проте західна фінансова та військова підтримка залишалася нерішучою і навіть зменшилася у 2025 році у порівнянні з 2024 роком. Головною причиною цього є майже повне припинення підтримки України з боку США, що було компенсовано — але не повністю — різким збільшенням європейської підтримки.
Теперішній рівень підтримки України ілюструє суперечність: з одного боку, з 2022 року українці продемонстрували значні результати — як в обороні від Росії, так і в продовженні суспільно-політичного розвитку, незважаючи на постійний воєнний тиск та атаки на українське цивільне населення. З іншого боку, загальна підтримка Заходу, після піку в 2024 році, впала у 2025 році - попри високу стійкість України.
Це потрібно виправити у 2026 році. На тлі минулих і теперішніх досягнень української держави, продовження та посилення рішучої підтримки України є послідовною і виправданою стратегією для Заходу.
Західні та незахідні країни, задля забезпечення власної безпеки та захисту європейського безпекового устрою, заснованого на rules-based world order (міжнародному порядку, заснованому на правилах), повинні швидко збільшити як військову, так і невійськову допомогу Україні у 2026 році. Досвід України протягом останніх чотирьох років свідчить, що такі інвестиції не будуть марними. Зрештою, це може призвести до досягнення справедливого миру між Україною та Росією.