Чотири осі атак. Що я думаю про напрямок головного удару ЗСУ
Україна планувала це багато місяців, тож командування приблизно знає, в якому ритмі все відбуватиметься
Ми бачимо, що операції відбуваються по всій лінії фронту. Це початок серії операцій, із яких складатиметься контрнаступ. Наскільки нам відомо основні українські сили ще не задіяні. Тож ми бачимо невеликі атаки, які дехто ще називає «пробними», оскільки українські сили намагаються визначити, куди можна спрямувати основний удар.
Та не менш цікавим і не менш важливим є те, чого ми не бачимо, але впевнені, що воно відбувається: Україна завдає ударів по матеріально-технічному забезпеченню російських військ, штабам та центрам управління, позбавляючи росіян здатності реагувати і розуміти картину того, що відбувається. Ми бачимо ураження їхніх центрів управління, наприклад, із ліквідації генерала Горячева. Це вже 12-й генерал, якого було ліквідовано, і саме шляхом ураження штабу.
На цьому ранньому етапі, мені здається, Україна дивиться на чотири осі атак. Перша — у бік Токмака, західне Запоріжжя. Це важливий вузол залізничного та автомобільного сполучення на шляху до Криму. Тож, якщо його захопити або поставити під загрозу так, щоб через нього не проходили лінії постачання, це зупинить або допоможе зупинити російські поставки до Криму.
Друга вісь — у східному Запоріжжі, біля кордонів з Донецьком. Це вісь, яка у підсумку, схоже, спрямована на Маріуполь.