«НМТ без математики — Україна без оборонки». Фахівці пояснюють, чому прибрати предмет з іспиту — погана ідея

Про запропоноване нововведення повідомила народна депутатка Юлія Гришина, яка стала однією з ініціаторів законопроєкту № 15254−1. Цей законопроєкт передбачає закріплення іспитів з двох предметів на НМТ як обов’язкових (українська мова і історія України), а також обов’язкове складання третього предмету, який учні зможуть обрати самостійно. При цьому до списку предметів на вибір пропонують віднести математику, яка зараз і раніше була обов’язковою для складання іспиту.

«Математика залишається, але на вибір дитини для вступу на відповідні спеціальності. Для держави стратегічно важливо підтримувати технічні та інженерні спеціальності, проте введення обов’язку складати іспит з математики на всі спеціальності проблему не вирішує, а лише ускладнює. Потрібні комплексні стратегічні рішення від МОН для мотивації: збільшувати вагу вступного балу з математики через коефіцієнти, підвищити стипендії тим, хто навчається за цими спеціальностями, впроваджувати програми стажування вже з 3−4 курсу з можливістю заробляти кошти, збільшити держзамовлення та забезпечення грантами на технічні спеціальності, проводити якісну комунікацію щодо цього питання та ін. Проблему вирішує мотивація», — написала Юлія Гришина.

За словами народної депутатки, рішення про скасування третього обов’язкового предмету на НМТ обумовлене тим, що в Україні йде війна, діти стикаються з випробуваннями під час навчання, зокрема з постійними ворожими атаками. Також Гришина звернула увагу на те, що рівень знань українських школярів впав зокрема через постійне навчання в онлайн-форматі. Ще депутатка написала, що у такий спосіб планують мотивувати українських школярів вступати в українські виші, а не їхати на навчання за кордон.

«Україна стоїть перед катастрофічними масштабами виїзду молоді за кордон. Ключова мета наших змін — збереження молоді в системі української освіти. Україна не може втрачати дітей через те, що вступ до українських ЗВО виглядає для родин абітурієнтів менш реалістичним та менш безпечним, ніж виїзд за кордон», — йдеться у дописі Юлії Гришиної.

Реакція громадськості на запропоновані зміни

Президентка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова зазначила, що рішення про скасування математики як обов’язкового предмету на іспиті може негативно вплинути на ситуацію в країні, адже зазвичай вступники обирають університет і спеціальність, за якою буде легко вчитися. При цьому, на думку Семенової, Україна потребує інженерів і має мотивувати дітей вступати на інженерні спеціальності.

«Якщо не розумієте, чим закінчиться скасування математики як обовʼязкового предмету НМТ, то подивіться на фізику і хімію. Скільки людей обирають ці предмети на НМТ, скільки потім в результаті вступає на ці спеціальності. А також скільки людей у старших класах вчать фізику і хімію, знаючи, що таке НМТ вони не здають. Запитайте знайомих шкільних вчителів, чи всі уроки відвідують старшокласники. Сюрпрайз, сюрпрайз. Не так як ми у девʼяності.

Фізика, хімія і математика в школі - це і є наша оборонка. Фізику і хімію вже загубили. Ну давайте ще математику туди ж", — написала Ксенія Семенова, яка додала, що здебільшого діти виїжджають за кордон через безпеку та комфорт, який можуть там отримати. За словами Семенової, в українських університетах через недостатнє фінансування недостатньо комфортні умови для навчання, зокрема «в дипломатичній академії навпроти МЗС немає гарячої води в туалеті».

Голова наглядової ради Національного університету Київський авіаційний інститут та математик Петро Чернишов погодився з думкою Ксенії Семенової і зазначив, що скасуванням математики як обов’язкового предмету на НМТ «ми остаточно добиваємо власну оборонку та інженерні кадри».

«Все, що в українській освіті стає необов’язковим, миттєво вмирає. Діти прагматичні. Вони раціонально розподіляють свої сили і не вчитимуть складний предмет, якщо його не вимагають при вступі. Подивіться на офіційні дані Українського центру оцінювання якості освіти: торік на понад 280 тисяч абітурієнтів фізику як предмет на вибір обрали всього 2,85%. Це приблизно 9 тисяч людей на всю країну. Хімію — взагалі 0,92%, або близько 2 800 осіб.

Уявіть собі масштаб — на всю державу хімія та фізика виявилися потрібними жменьці випускників. Математику поки що складають усі, бо вона лежить в обов’язковому пакеті. Зробіть її добровільною — і за два роки ми отримаємо ті самі три відсотки. Профільний комітет Ради бачить цю катастрофу з природничими науками, але лікувати проблему пропонує так — скасувати обов’язковість ще й для математики", — написав Чернишов.

За словами чоловіка, наразі азійські країни роблять великий акцент на обов’язковому вивченні точних наук школярами. Зокрема Петро Чернишов як приклад пригадав дослідження PISA — найавторитетніший глобальний освітній рейтинг, який кожні кілька років тестує та показує реальні практичні навички 15-річних підлітків по всьому світу. У 2022 році результати дослідження показали, що серед лідерів у математиці Сінгапур, Тайвань, Японія та Корея.

Також Чернишов згадав про США, коли у 2014 році в окрузі Сан-Франциско вирішили скасувати вивчення повноцінної алгебри у восьмому класі, щоб слабші у цьому предметі учні не поччувалися гіршими ніж ті, хто знає предмет добре. Натомість такий експеримент призвів до того, що знання школярів, які погано знали математику, через кілька років стали ще гіршими. Через це у 2024 році батьки домоглися повернення алгебри до навчальної програми.

«Тож у нас зараз дуже конкретний вибір. Ми на боці зростаючої Азії, яка вирощує інженерів, чи на боці Каліфорнії, яка десять років дурницею забивала собі голову, а тепер повертає математику в класи? Ми зараз на повному серйозі копіюємо чужі помилки в країні, яка веде війну на виживання. У країні, де оборонні підприємства вже переганяють за зарплатами айтішників, але елементарно задихаються від кадрового голоду, бо проєктувати нікому», — додав Петро Чернишов.

Науковиця Катерина Терлецька розповіла, що скасування математики на іспитах як обов’язкового предмету — небезпечно для країни, яка воює.

«Скасувати математику як обов’язковий предмет НМТ у країні, що воює - це не просто постріл у ногу, це постріл у голову. У всіх розвинених країнах світу випускні іспити містять математику. Не тому, що всі мають стати інженерами чи програмістами, а тому, що математика перевіряє здатність мислити логічно, аналізувати інформацію, працювати з даними та приймати зважені рішення.

Сьогодні Україна має гострий дефіцит інженерів, технологів, аналітиків, фахівців оборонної галузі. І на цьому тлі нам пропонують прибрати останній загальнонаціональний механізм контролю її засвоєння. Що власне ми вже маємо з фізикою і хімією. Щойно предмет перестає бути важливим для вступу його перестають вчити. Це реальність!

Особливо дивно чути такі пропозиції тоді, коли наш противник останні роки системно інвестує саме в математичну та STEM-освіту, чудово розуміючи, що сучасна оборона це: балістика, навігація, криптографія, алгоритми, супутникові дані, безпілотники, штучний інтелект, системи наведення та аналіз величезних масивів інформації. Математика завжди була і є фундаментом обороноздатності. <…>

Хтось має проєктувати дрони. Хтось має розробляти системи наведення. Хтось має створювати програмне забезпечення для оборони, аналізувати супутникові дані, будувати заводи, електростанції, мости, системи зв’язку та кіберзахисту. Якщо цих людей не буде, то технології доведеться купувати. Безпеку доведеться купувати. Зброю доведеться купувати. Майбутнє доведеться купувати", — написала Катерина Терлецька.

Українська фінансистка, політична діячка та дипломатка Оксана Маркарова зазначила, що єдиний шанс перемогти у війні - розвиток через інновації. «Тому Математики в школі треба більше, і її треба краще викладати. А не менше! Для гуманітарного, культурного і всебічного розвитку людини математики теж треба більше», — написала колишня посол України в США.

На думку колишньої радниці міністра освіти і науки України Іванни Коберник, проблема полягає не у складності іспиту з математики, а у проблемі з якістю навчання цього предмету. Для підтвердження своїх слів Коберник також звернулася до результаті дослідження PISA.

«Ще у 2018 році міжнародне дослідження PISA показало, що понад 30% українських 15-річних підлітків не досягають базового рівня математичної грамотності. Тобто не можуть застосувати математичні знання для розв’язання простих практичних життєвих завдань.

Причини теж добре відомі: перевантажені програми, недостатньо часу на закріплення матеріалу, дефіцит сильних учителів математики через низькі зарплати, застарілі підходи до викладання. Тест НМТ відповідає шкільній програмі. А от кількість годин, відведених на її опанування в реальних умовах, ні. <…> Тому потрібно говорити про зміст програм, кількість годин, методики викладання та підготовку вчителів. Але замість того, щоб вирішувати ці проблеми, нам вкотре пропонують скасувати тест", — написала Іванна Коберник.

Науковець Олексій Болдирев звернув увагу на те, що багато учнів прагнуть набрати високий середній бал на НМТ, а математика як обов’язковий предмет ставить під ризик цей середній бал. Натомість, за словами Болдирева, зараз діти з середніми балами можуть спокійно вступити у виш, адже місць багато.

«Батьки тригеряться на власний досвід. Коли був конкурс п’ять людей на місце. Коли кращі вступали, а інші відчували себе лузерами. Коли не вступити було ганьбою. Їм було страшно тоді, і тепер вони переживають травму повторно з власними дітьми.

Хтось пише, нібито деякі діти заточені на результат, і для них низький бал НМТ буде катастрофою. Точно так — і зрозуміло, хто саме заточував, і хто катастрофізував. Ті самі люди, які були травмовані, передають травму власним дітям. Оце той час, коли варто зупинитися, подивитися на себе й дитину. Пожаліти власну дитину. Не через зле НМТ, а через сімейні хвороби перфекціонізму та гонитви за рейтингами. <…>

Реально, вступити на біотехнологію чи біологію до Кафедри біотехнології КАІ дуже просто, наприклад. Минулі два роки вступили всі, хто хотіли. Отримали маленькі групи, індивідуальний підхід, складні задачі для того, щоб зрозуміти той світ, у якому живуть", — зазначив Болдирев.