«Аве Марія!» Що означає християнське свято Благовіщення, чому в Україні перенесли його дату і до чого тут композитор Шуберт
Благовіщення, картина Леонардо Да Вінчі (між 1472 і 1475) (Фото: Галерея Уффіці)
Біблійна оповідка про архангела Гавриїла, який сповістив Діву Марію, що за дев’ять місяців у неї народиться син Ісус, лягла в основу одного з головних свят християнства. За значимістю воно поступається лише Великодню та Різдву. Через розбіжності між юліанським та григоріанським календарем православні українці довгий час відзначали Благовіщення у квітні, але з 2024 року затверджена нова дата — 25 березня.
NV розповідає про історію свята, його традиції та найвідомішу музичну композицію, створену на основі молитви Богородиці.
Одного разу в Назареті
Це справді одна з найбільш драматичних сцен Євангелія від Луки, а також апокрифів…
Надвечір у будинку назаретського тесляра Йосипа з’являється особливий гість. Це — архангел Гавриїл, якого в християнській традиції завжди зображували провісником особливо важливих меседжів від Бога.
Посланець прямує до Марії, яка працювала на Йосипа й була з ним заручена. Дівчина зайнята ткацтвом, аж раптом чує помах крил.
«Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками!» — без зайвих преамбул вітає її Гавриїл. І додає: «Не бійся, Маріє! Ти ж бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні і народиш сина й даси йому ім'я Ісус».
Євангеліст Лука стверджує, що Марія не розгнівалася і не вступила в суперечку. Тільки здивовано спитала: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?» Архангел пояснив: «Дух Святий зійде на тебе, й сила Всевишнього тебе осяє; тому святе, що народиться, назветься Син Божий».
Філософ і богослов IV століття, один з авторів Символу віри Григорій Ніський вважав момент очікування відповіді Богородиці ключовим для історії людства. Адже перша жінка, Єва, як вважають християни, втратила послух, відтак люди більше не мали можливості напряму спілкуватися з Вищою силою і пізнали смерть. Марія натомість повністю підкоряється пророцтву, кажучи Гавриїлові: «Я Господня служниця: нехай зі мною станеться по твоєму слову!»
Іван Гобела, доктор літургійного богослов’я зі Львова, пояснює: «Коли вона сказала „так“, весь людський рід, починаючи від Адама, здригнувся, дякуючи за цю відповідь Богородиці. У цьому празнику ми бачимо не тільки початок нашого спасіння, а й простежуємо діалог Бога із людиною. Ми завжди повинні відповідати Богові „так“, навіть тоді, коли не розуміємо, чому маємо діяти таким чином, а не іншим».
…Наступної зими, згідно зі священною книгою християн, Марія, тоді вже дружина Йосипа, народила в яслах у Віфлеємі сина. Йому дали ім'я Ісус.
За новим стилем
Не дуже важко, віднявши дев’ять місяців від Різдва, встановити дату, коли Діва Марія, за легендою, отримала ту саму найважливішу в її житті звістку. Якщо Христос народився 25 грудня за григоріанським календарем, то Благовіщення завжди випадатиме на 25 березня.
Перші згадки про святкування сягають IV століття. У VII столітті Трулльський собор спеціально постановив, що Благовіщення є єдиним святом, яке дозволено відзначати під час Великого посту.
Однак немає правил без винятків, особливо якщо йдеться про календарі. Як відомо, Великдень має нестійку дату, яка залежить від фаз Місяця. У західній літургійній традиції (а це римо-католики, лютерани, англіканці та частина православних) смерть і воскресіння Спасителя не годиться шанувати одночасно з постанням архангела перед його матір'ю. Щоб запобігти конфліктові урочистостей, вигадана система переносів.
Якщо Благовіщення збігається з Пальмовою неділею, то його святкують наступного дня, 26 березня. Якщо збігається з іншим днем Страсного тижня або власне з Великоднем, то святкова літургія відбувається у перший понеділок після Великоднього тижня. Востаннє, до речі, Благовіщення і Великдень за григоріанським стилем співпадали у 1951 році.
А що у православних і греко-католиків? Також все складно. За юліанським календарем з ХХ століття Різдво святкували 7 січня, а Благовіщення, відповідно, — 7 квітня. Тут збігів було не уникнути, але у східній традиції ніхто нічого не переносив. Благовіщення відзначали на Страсному тижні як завжди. А для випадків, коли воно припадало саме на Великдень, вигадали особливе слово — Кіріопасха. Це надзвичайно урочиста подія, що передбачає особливі правила літургійного відправлення. Зокрема, канон Благовіщення співали у храмах разом із Пасхальним каноном під час утрені.
Востаннє Кіріопасха на українських теренах трапилася у 1991 році. А наступної, може, не буде ніколи! У 2023/2024 рр. Православна церква України та Українська греко-католицька церква синхронно перейшли на новоюліанський календар. Рухомі свята, як-от Великдень, не чіпали, а постійні перенесли на 13 днів назад, щоб синхронізуватися з рештою християнського світу. І вийшло, що Благовіщення для вірян ПЦУ і УГКЦ тепер фізично не може припасти на Великодню неділю!
Птаха гнізда не в'є. Чи все ж таки в'є?
Благовіщення настає одразу за весняним рівноденням. В Україні християнські та язичницькі традиції дивовижно сплелися: люди здавна раділи як звістці, що отримала Богородиця, так і пробудженню землі від зимової сплячки.
За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. А конкретно в цей день господарі освячували у храмах зерно, яке потім висівали. Вважалося, що це забезпечить багатий урожай.
Здавна існував звичай на Благовіщення випускати на волю пташок, які зимували у хатах. Водночас звідкілясь повелося, що на свято не можна виконувати жодну фізичну роботу, мовляв, Пресвята Матір Божа образиться. Навіть склали приповідку, що цього дня «птаха гнізда не в'є».
«А от і ні!» — заперечують орнітологи. У багатьох птахів друга декада березня — гаряча пора. Зокрема, саме в ці дні, за спостереженнями професора Віталія Грищенка, завершується наймасовіша хвиля повернення в Україну її сакрального птаха — лелеки білого. Самці, як правило, прилітають у рідні краї першими. А що вони роблять в очікуванні самки? Правильно, лагодять гнізда!
Третя пісня Еллен
Найпоширеніша молитва християн після «Отче наш!» — це звернення до Богородиці, «Аве Марія!». Власне, вона починається зі слів вищезгаданого архангела Гавриїла: «Радуйся, Маріє, благодаті повна!».
Відома з XII століття, а нинішній текст вперше склав у 1495 році поет, чернець-домініканець, реформатор церкви і, як сказали б сьогодні, активіст Джироламо Савонарола.
Взагалі католикам у Середні віки дорікали, що слова «Ave Maria» стали звичайним привітанням, на кшталт «Здоров будь!». Під час Реформації молитві, яка виконувалася рецитацією, повернули приватний сенс — прохання до Діви Марії про заступництво перед Богом…
…У 1825 році австрійський композитор Франц Шуберт завершив роботу над циклом з семи пісень за мотивами поеми Вальтера Скотта Леді озера. Шостий твір циклу здобув назву Третя пісня Еллен.
У літературному першоджерелі персонаж Еллен Дуглас разом зі своїм батьком-вигнанцем оселяється в печері Гобліна, коли він відмовився приєднатися до їхнього колишнього господаря, Родеріка Ду, у повстанні проти короля Джеймса. Родерік вирушає в гори зі своїми воїнами, але чує спів Еллен, звернений до Діви Марії.
Твір Шуберта, який мав виконуватися у супроводі фортепіано, починався зі слів «Ave Maria», але був не оригінальною молитвою, а перекладом Вальтера Скотта на німецьку.
Хоча до теми «Ave Maria» зверталися й інші композитори, зокрема Йоганн Себастьян Бах, саме шубертова мелодія набула нечуваної популярності. Кількість виконавців цього хіта не злічити. Ось він в інтерпретації дуету італійського тенора Лучано Паваротті й Долорес О’Ріордан з гурту The Cranberries.
А ще сталося нечуване. Третю пісню Еллен дуже давно почали використовувати у католицьких храмах як супровід до традиційної молитви. Через це багато хто помилково вважає, що Шуберт написав цю мелодію саме до молитви «Ave Maria» латинською мовою.
