«Тоді Успенський собор злетів у повітря». Навіщо у 1941-му радянські спецслужби заклали у Києво-Печерській Лаврі вибухівку
Читайте NV у Google
Рештки Успенського собору після вибуху 3 листопада 1941 на фото, зроблене через пів року (Фото: Fortepan)
Лавру Москва нищить вдруге. В листопаді 1941-го від Успенського собору лишилася тільки одна апсида з маківкою
«Яку жахливу картину ми там побачили! Величезний Успенський собор, побудований в XI столітті за візантійськими зразками, перетворився на руїни висотою в поверх, — вжахався угорський археолог Нандор Феттіх, зайшовши на подвір'я Києво-Печерської Лаври в грудні 1941 року. — Лише в південно-східній частині стоїть залишок під маленьким куполом з розписаними стінами. Ці стіни голі, зруйновані - так і стирчать просто неба. В середині руїн стримить цинковане покриття грушоподібної бані з подвійним хрестом на ній».
Феттіх на той час очолював кафедру археології Будапештського університету. До окупованого Третім рейхом Києва його відрядило відомство Альфреда Розенберга — того самого автора сумнозвісної арійської теорії.
Щойно Рейх почав підминати під себе Європу, Розенберг очолив відомство з вивчення стародавніх культур. Точніше, збирання археологічних артефактів. Бо Адольф Гітлер задумав побудувати в Лінці у рідній Австрії гігантський музей, де б розмістилася уся вивезена з окупованих земель старовина. Мета — показати, що все вартісне з давнини мало арійський вплив, а німці найбільше акумулювали зерна і потуги того арійства.
Феттіха взяли на гачок його
