«Зустрів хлопців з Пакистану». Як випадкова світлина трьох азіатів та пост звичайного менеджера стали інформракетою Кремля, — аналіз NV

«Зустрів хлопців з Пакистану. Поспілкувались. Приїхали вчора тільки в Україну. В понеділок йдуть на роботу в цех. Зарплата 450$ кажуть. Житло дають. Як відноситесь до нових трудових мігрантів?», — написав невідомий блогер під ніком Маріан Пастернак 8 травня у Facebook, супроводжуючи цей допис селфі із цими нібито пакистанцями.

Наступного дня інший дописувач — Юрій Кустро — виклав аналогічне «селфі», але вже зі своїм обличчям, проте з тими самими іноземцями. Але назвав він їх індусами.

Далі у вітчизняних соцмережах з’явилась низка аналогічних дописів, і зрештою вони утворили справжню онлайн-хвилю повідомлень та емоційних реакцій на те, що до України нібито почали масово завозити трудових іммігрантів із азійських країн.

Значну частину цих постів супроводжували тексти, що провокували користувачів на дискусію, — мовляв, ось ким замінять чоловіків, які опинились на війні.

Експерти впевнені, — ця «хвиля» виникла не випадково і не сама по собі.

Іскра, що спровокувала пожежу

У період із 1 по 10 травня фахівці вітчизняного Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) спостерігали сплеск «пакистанської» теми в українських соцмережах. За цей проміжок часу експерти проаналізували 21,6 тис. публікацій, розміщених на 13,8 тис. унікальних ресурсів, зокрема на платформах Facebook, Telegram, X (Twitter), TikTok, YouTube, а також в новинних та інформаційних веб-сайтів. І виявили, що антимігрантський дискурс пройшов шлях від локального інфоприводу до загальнонаціонального обговорення з високим рівнем залучення анонімних ресурсів. Найбільш інтенсивні з них були в Facebook і Telegram.

Як пояснили NV у ЦСКІБ, поштовхом для усього став скриншот повідомлення менеджера будівельної компанії Благо з Івано-Франківська від 1 травня, де той повідомив про прибуття на майданчик індійських робітників. Скриншот опублікували декілька анонімних Telegram-каналів, а далі тему миттєво підхопили інші, трансформувавшись у обговорення загалом теми мігрантів в Україні, зокрема «заробітних плат» та їхньої «прихованої кількості».

Тема суттєво пожвавішала після 3 травня, коли мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтвердив залучення іноземної робочої сили через дефіцит кадрів. Він розповів, що такі випадки уже спостерігаються упродовж останніх декількох місяців, зокрема у будівельній сфері. Мер додав, що особисто він виступає проти такої практики.

«Але кожна будівельна чи кожне підприємство вирішує з тих можливостей, що є, — додав він. — Справді, такі факти є».

І хоча згадки самої заяви Марцінківа у соцмережах були незначні, аналітики відзначили, що вона спровокувала хвилю подальших публікацій та викликала зростання обговорень самої теми 4, 5 та 6 травня.

А із 8 травня на арену вийшли «Пастернак», «Кустро» та інші.

Читайте також:

Яких президентів обирають українці. Чому страх, розчарування і популізм завжди визначали електоральні симпатії і що змінює війна — аналіз NV

У ЦСКІБ помітили домінування цієї теми у Facebook — 8289 публікацій за період з 1 по 10 травня, та Telegram — 4971 публікація. Найактивніше у Facebook дописи розміщували в групах, спрямованих на обговорення політичної ситуації та дій української влади.

«Такі дописи зазвичай мали виражене емоційне забарвлення та спонукали аудиторію до висловлення агресії або тривоги», — зауважили у Центрі.

Керівник ЦСКІБ Ігор Соловей запевнив NV, що найбільше тематику трудових мігрантів розкручували у соцмережах три категорії користувачів: ⁠українські праві; ⁠блогери, які «ловлять» тренди і збирають перегляди, та ⁠росіяни, які підхопили тему і «накачували» істерію через свої ресурси.

Тема трудових мігрантів, на думку керівника Центру, може залишитись предметом для дискусії в українському суспільстві, як і притаманно демократіям. «Але є високий ризик, що через втручання російських ботоферм тема може стати поляризатором для створення довгострокового внутрішнього розколу і розхитування тилу. Бо вже зараз є свідчення про наміри організовувати акції протесту [проти мігрантів]», — зауважив він.

Штучний ефект

За спостереженнями Оксани Мороз, засновниці ініціативи Як не стати овочем, що намагається протистояти інформатакам РФ, тему мігрантів в Україні Росія розганяє вже давно.

Спочатку російські пропагандисти подавали її так: українська влада нібито хоче винищити всіх українців, і замістити їх дешевою робочою силою, бо це економічно більш вигідно. Подібний наратив боти з РФ упродовж довгого часу просували у прив’язці до нібито неправомірних дій ТЦК. «Вони казали, що влада хоче виловити всіх українців і відправити на фронт на убій, і замістити їх дешевою робочою силою, — пояснює Мороз. — Періодично це має сплески в інформаційному просторі як от зараз, — для цього росіяни просто використовують різні інфоприводи».

Дослідниця пояснює, що ворожі інформбійці не цураються навіть відвертих нісенітниць, — так, на початку війни в Ізраїлі, вони намагались просунути історію про те, що в Україну тепер переселять всіх ізраїльтян.

«Звісно, що це не про робочу силу, а про ненависть до євреїв, — додала Мороз. — Зараз вони знову активізувалися. І цьому може посприяти будь-яка новина в інфопросторі».

У своєму моніторингу ЦСКІБ звернув увагу на те, що на початку травня у вітчизняних соцмережах панувало кілька провокативних тез. По-перше, у дописах намагалися апелювати до страху зникнення нації. Мовляв, буде відбуватись «генетичне розмивання» та ерозія національної ідентичності через масовий приплив людей з іншою культурою. По-друге, просувалось питання «за яку Україну воюють захисники, якщо її територію заселять іноземні робітники, а не повертаються українці». По-третє, лунали звинувачення в бік української влади про «геноцид» власного народу, свідому політику «заміщення населення» та «надання пріоритету інтересам іноземців над українцями». Водночас аналітики спостерігали поєднання антиіміграційної та антимобілізаційної риторики.

Окрім того, за спостереженнями ЦСКІБ, мігранти подавались не як рішення кадрової кризи, а як інструмент пригнічення місцевого ринку праці.

Мороз відзначає, що насправді в Україні непроговорена тема нестачі робочої сили: в експертних колах про це дискутують, але загальної інформаційної кампанії немає. Тому є розрив між розумінням, що «заробітчани» насправді потрібні, і очікуваннями звичайних громадян. «І на цьому розриві починає дуже добре залітати будь-яка іскра, яка поширюється будь-ким», — пояснює експертка.

Тому, зокрема, тепер росіяни активно поширють відео та фото, створені штучним інтелектом, із чергами індусів на українському кордоні.

Чи справді в країну масово їдуть мігранти? За оцінками сайт Texty, що фахово аналізує бази даних, попри активне обговорення теми у соцмережах, офіційні інформація Держміграційної служби свідчить: напливу іноземних мігрантів немає. Від слова «зовсім».

До повномасштабного вторгнення в країні дійсно росла кількість іноземців, що перебували на обліку міграційної служби. Проте їхня частка серед 40 млн українців складала лише близько 0,75%. Після 2022-го кількість людей на обліку не змінилась. Водночас різко впала кількість нових дозволів на імміграцію, і суттєво скоротились випадки виявлення нелегальних мігрантів .

Тож хайпі на темі мігрантів виключно штучний. «Росіяни основні, хто це вкидає і розганяє, — запевняє Мороз. — І те що українці підтримують це — то типова історія з інформаційними кампаніями РФ, які формуються таким чином, щоб нашими руками це розгрібати».