Повернути, щоб мобілізувати? Що чекає військовозобов'язаних українців в Євросоюзі
Україна хоче повернути чоловіків з закордону. Але чи зможе? Все частіше з вуст українських політиків та чиновників звучать заяви про те, що всі, хто незаконно перетнули кордон під час повномасштабного вторгнення, мають повернутися до України. Чи можливо це з точки зору закону та чи готові країни, де перебувають українські чоловіки, до цього кроку? Про це — сюжет журналіста Video NV Антона Пшеничного.
За даними Агенції ООН у справах біженців, загалом у Євросоюзі зареєстровано близько 6 мільйонів українців під тимчасовим захистом. 18%, тобто мільйон з них, — дорослі чоловіки. Питання їхнього повернення навіть зачепили в Давосі під час спілкування з президентом Володимиром Зеленським.
«Це не якесь складне питання, це питання про справедливість. Це не питання до жінок, людей немобілізаційного віку — чоловіків, дітей, вони вільні. Це питання закону і справедливості. Якщо ти мобілізаційного віку, згідно з українським законом, ти маєш бути в Україні — і це факт. І далі ти будеш воювати або не воювати, а працювати», — відреагував глава держави.
Згадав він і про те, що люди, повернення яких дуже бажане, можуть підтримувати українську економіку і, що важливо, таким чином забезпечувати виплати військовим. Президент підрахував, що зарплата одного військового — це податки 6−8 українців.
«Підтримка від західних партнерів не йде на заробітну плату військовим, це дуже важливо уявити», — наголосив Зеленський.
Тему активно підхопили західні ЗМІ. На питання про повернення військовозобов'язаних біженців східноєвропейським журналістам відповів секретар РНБО Олексій Данілов. За його словами, Україна хотіла б це зробити, але примусово — не вийде. Адже зараз за законами країн перебування українців це просто неможливо.
А що з цього приводу кажуть самі європейці? Наприклад, за словами міністра закордонних справ Чехії Яна Ліпавського, у країні дійсно відсутні такі механізми.
«Таких механізмів немає, і вони, безумовно, не відповідали б міжнародному праву і зобов’язанням, які Чеська Республіка має на міжнародній арені», — стверджує він.
Так само ухилянтів не виганятиме й Естонія. Про це заявив міністр внутрішніх справ Лаурі Ляенеметс. Хоча й додав, що якщо Україна офіційно звернеться до Естонії з цим питанням, то доведеться щось вирішувати. Так, міжнародні угоди не дозволяють цього робити, але можна підписати окремі міжурядові документи.
Міністр юстиції Німеччини Марко Бушманн відповів більш категорично. Він в принципі проти подібної практики, а також «не може уявити, як можна змушувати людей з інших країн служити зі зброєю в руках, враховуючи, що, відповідно до німецької Конституції, громадяни не зобов’язані це робити проти власної волі».
Так само категоричні й австрійці. Речник тамтешнього Міністерства внутрішніх справ заявив, що «жоден військовозобов'язаний українець, який живе в Австрії, не буде насильно відправлений назад на батьківщину».
Відмовляються йти назустріч і угорці, офіційна позиція яких далека від проукраїнської. Про те, що країна не чіпатиме ухилянтів, заявив заступник прем'єр-міністра Угорщини Жолт Шем'єн.
До речі, серед аргументів проти примусового повернення військовозобов'язаних українців — не лише відсутність законодавства і схожої практики. Наприклад, в Естонії та Німеччині кажуть, що це цінний людський ресурс. А німці взагалі активно працюють над тим, щоб якомога більше українців перестали отримувати соціальне забезпечення і перетворилися на повноцінних членів німецького суспільства. Незалежно від того — чи це жінки з дітьми, чи працездатні чоловіки мобілізаційного віку.
