Дуже типове вбивство. 80 років тому на кордоні з Румунією енкаведисти в один день розстріляли ходу з 3 тисяч селян — чому вони так вчинили
Незадовго до нападу Гітлера на Радянський Союз війська НКВС знищили кулеметним вогнем мирну ходу людей на Буковині, котрі хотіли об'єднатися зі своїми родичами по той бік кордону. Тих, хто вижив, прив’язували до кінських хвостів і пускали в чисте поле — як урок для інших утікачів.
Кривава розправа над селянами, більшість із яких становили жінки й діти, сталася 1 квітня 1941 року поблизу села Біла Криниця. Тривалий час вона була білою плямою історії, яку радянська влада ховала за грифом «цілком таємно». Відкрито про трагедію заговорили аж через пів століття, коли Україна стала незалежною.
За рік до цих подій, у червні 1940 року, СРСР висунув Румунії ультиматум із вимогою віддати Бессарабію та Північну Буковину. У результаті цієї військово-політичної операції під командуванням генерала Георгія Жукова Радянський Союз отримав контроль над територією площею понад 50 тис. км², на якій жили майже 4 млн людей.
Новий кордон провели поспіхом, ніхто не збирався враховувати етнічний стан чи родинні зв’язки населення. Відтак тисячі родин — румунських та українських — стали жити в різних країнах. Зрозуміло, що вони прагнули об'єднатися, і вже у перший рік із цієї землі нелегально утекли до Румунії близько 7 тис. людей. Радянська влада не хотіла з цим миритися.
