Золото скіфського царя. 55 років тому археолог Мозолевський випадково відкрив пектораль, яка пролежала під шарами ґрунту 2300 років

Знайдена в червні 1971 року в кургані на Дніпропетровщині золота скіфська пектораль — головний археологічний скарб України — була справжнім подарунком долі. Її знайшли два позаштатні археологи, яким допомагав не профільний інститут, а директор великого металургійного підприємства. І пектораль виявили, коли успіх усієї експедиції вже пахнув відчаєм.

Україні з цією прикрасою пощастило ще й тому, що її знайшли через вісім років після того, як з’явилася можливість залишити знахідку в українському Музеї історичних коштовностей, — якби ця історія сталася дещо раніше, радянське керівництво наказало б передати такий цінний експонат до Москви чи Ленінграда.

Усі ці випадковості породили масу напіванекдотичних історій про розкопки кургану Товста Могила поблизу міста Покров [до 2016 року носило назву Орджонікідзе] на Дніпропетровщині, під час яких знайшли пектораль. Деякі з них досі повторюють в українських ЗМІ.

Найпоширеніша з них — як керівник експедиції Борис Мозолевський віз пектораль до Києва на собі під товстою тілогрійкою, щоб приховати знахідку від московських або ленінградських музеїв. Учений, за розповідями вигадників, нібито носився по тодішніх українських моральних авторитетах, як-от письменник Олесь Гончар, щоб вони залишили пектораль собі на зберігання.

Такий вигляд мала щойно знайдена неподалік із пектораллю прикраса цариці / Фото: З особистого архіву Олександра Загребельного

Про ці міфи Олександр Загребельний, який брав безпосередню участь у розкопках кургану від перших днів і до кінця польового сезону, згадував з усмішкою. І розповів NV справжню історію пекторалі.