Молдавський трамплін для українців. Як у захопленій Бессарабії Кремль створив МРСР і тривалий час ставив на її чолі партійців з України
У 1940 році Радянський Союз анексував нинішню Молдову, і довгий час Кремль не давав тамтешнім комуністам керувати нею.
З нагоди виборів президента Молдови NV.ua публікує архівний історичний матеріал з ретроспективою принципів влади в республіці за Радянського Союзу. Матеріал вперше було надруковано в № 44 журналу NV від 25 листопада 2021 року.
«1918 року Румунія, користуючись військовою слабкістю Росії, силою відторгла від Радянського Союзу частину його території — Бессарабію — і тим самим порушила вікову єдність Бессарабії, населеної переважно українцями, з Українською Радянською Республікою». Так починалася заява наркома (міністра) закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова, яку він передав у Москві румунському послу Іону Давідеску 26 червня 1940 року. Власне, це була вимога до Бухаресту повернути мирним шляхом землі, які Росія забрала у Туреччини ще 1812 року, а коли імперія Романових розвалилася, їх приєднала до себе Румунія.
Уже перше речення заяви містило відверту брехню: Радянський Союз утворився тільки 1922 року, чисельна перевага українців у міжріччі Пруту і Дністра теж не відповідала дійсності. Однак представник Бухаресту не сперечався. Адже Кремль був тоді союзником нацистського Рейху і вони вдвох саме порядкували в Європі, підминаючи слабші держави.
Коли радянський нарком торочив про етнічний склад Бессарабії, вочевидь, ішлося про Молдавську автономну радянську соціалістичну республіку (МАРСР). Це гібридне державне утворення проголосили 1924 року на українських землях лівобережжя Дністра, і воно підпорядковувалося Харкову, а згодом — Києву. Там справді більш як половину населення становили українці. Відтак Москва й подавала анексію молдавського міжріччя як «вікову єдність Бессарабії».
Уже за тиждень після ультиматуму Кишинів приймав парад Червоної армії, а за місяць він став центром повноцінної Молдавської республіки у складі СРСР. Припинила існування МАРСР, від неї українське лівобережжя Дністра — майбутнє Придністров'я — перейшло до новоствореного складника Союзу. Щоправда, Кремль щедро нарізав Києву Ізмаїльську область — південь щойно анексованої Бессарабії, і Північну Буковину з Чернівцями.
Ліквідована МАРСР згодилася як кузня керівних кадрів для нової республіки, де місцевих комуністів набиралося ледве три сотні. «Москва ставилася до них з глибокою підозрою, бо кожного, хто жив за кордоном, підозрювали у флірті з «класовим ворогом», — пише сучасний історик Ігор Кашу.
Відтак почався майже 50‑річний період існування Молдавії у СРСР під керівництвом народжених в Україні кадрів. Адже Кишинів став своєрідним трампліном для партфункціонерів перед кар'єрою в Москві. Хоча далеко не кожен зміг його подужати.
