Диктатор Лукашенко і КДБ можуть бути причетні до вбивства журналіста Павла Шеремета — розслідування BYPOL
Журналіста Павла Шеремета у 2016 році могли вбити за особистим наказом диктатора РБ Олександра Лукашенка — до такого висновку дійшли колишні білоруські силовики, які входять до ініціативи BYPOL.
Результати розслідування вони опублікували 28 липня на своєму каналі в YouTube.
У BYPOL повідомили, що кілька місяців тому з ними спілкувався колишній співробітник білоруської спецслужби, чия інформація заслуговує на довіру. Він заявив, що вбивство Павла Шеремета — справа рук КДБ РБ, а Лукашенко віддав прямий наказ.
Сильна неприязнь між журналістом і диктатором тягнулась ще з 1997 року, коли Шеремет критикував ситуацію, яка тоді склалася на білорусько-литовському кордоні. У BYPOL повідомляють, що з плином часу журналіст став для Лукашенка «особистим ворогом».
Як стверджують розслідувачі, Шеремета могли вбити офіцери білоруського КДБ зі спецпідрозділу Альфа. Насамперед джерело розповіло про В’ячеслава Сидоракіна і про Юрія Гаркача, якого 2022 року засудили до 4 років позбавлення волі за незаконні дії зі зброєю.
Повідомляють, що ще навесні 2012 року голова КДБ Білорусі Вадим Зайцев призначив Гаркача своїм помічником з особливих доручень. На базі Альфи той створив відділ для виконання особливих завдань.
За даними розслідувачів, Сидоракіна завербували в цей відділ разом зі снайпером Альфи, сином глави КДБ Олександром Зайцевим.
За інформацією джерела BYPOL, Гаркачу надали не тільки окремий кабінет і чорний BMW X5, а й повний доступ до оперативної бази даних.
Саме з цього моменту, вважають розслідувачі, і почалася підготовка до незаконних спецоперацій за межами Білорусі.
За даними BYPOL, група регулярно їздила за межі Білорусі. Гаркач, Сидоракін, Зайцев і ще один співробітник — Іван Санько — неодноразово відвідували Україну з 2012 по 2016 рік.
Зокрема, у 2012 році Гаркач отримав від Зайцева $15 тисяч готівкою — нібито для поїздки до Москви. Розслідувачі не виключають, що офіцери КДБ могли проводити розвідку щодо Шеремета, який у ті роки жив між країною-агресором Росією та Україною.
У BYPOL також зауважили, що чоловік, якого помітили вночі недалеко від машини Шеремета, може бути схожим на Сидоракіна, а жінка поруч із ним — на співробітницю спецпідрозділу Алмаз Тетяну Козлову, хоча та офіційно і не перетинала кордон з Україною з 2012 року.
BYPOL — ініціатива, створена колишніми білоруськими правоохоронцями, які не підтримують режим Лукашенка. У своєму розслідуванні вони спираються на документи, слова свідків і відкриті джерела.
Влітку 2016 року білоруський журналіст Павло Шеремет жив і працював у Києві: він писав для Української правди (з 2012 року), а також вів програми та передачі на українських радіостанціях і телеканалах.
Уранці 20 липня він виїхав із дому на ранковий ефір своєї передачі на Радіо Вести — за кермом машини, що належала його цивільній дружині Олені Притулі. О 7:45, коли Шеремет зупинився на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка, автомобіль вибухнув. Від отриманих травм журналіст помер.
Пізніше в Генеральній прокуратурі повідомили, що вибухівку потужністю 500 г тротилу було закладено під автомобіль Притули в ніч проти 20 липня. Пристрій був саморобним.
Тодішня голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе назвала розслідування події «справою честі». На той час із моменту початку реформи МВС не минуло й року.
Поліція кваліфікувала загибель Шеремета як умисне вбивство, виділивши як пріоритетну версію події вбивство у зв’язку з професійною діяльністю журналіста.
Через три роки пробуксовування в розслідуванні справи, помилок слідчих і взаємних звинувачень різних відомств у країні змінилася влада.
Новий президент Володимир Зеленський, як і колись його попередник на цій посаді Петро Порошенко, закликав генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, главу Національної поліції й керівника Служби безпеки відзвітувати про перебіг розслідування резонансної справи.
За кілька днів на брифінгу за участю глави держави правоохоронці оголосили імена підозрюваних — військовослужбовців Андрія Антоненка та Яни Дугарь, а також дитячої лікарки Юлії Кузьменко.
Кузьменко та Антоненка було заарештовано, у їхніх квартирах відбулися обшуки. Дугарь обрали як запобіжний захід домашній арешт.
Відтоді справа фактично розсипалася — суд має розпочатися з нуля через заміну присяжних, а докази причетності цих трьох людей до вбивства піддані сумніву.
За три роки суд вивчив письмові докази обвинувачення, але так і не почав допит свідків, яких налічується 270.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Антоненко і Дугарь вирушили на фронт. Кузьменко, своєю чергою, вийшла заміж і взяла прізвище Киян і продовжує медичну та волонтерську діяльність.
У січні 2024 року за клопотанням сторони захисту Шевченківський райсуд Києва призупинив розгляд справи. Причина — двоє з підозрюваних усе ще не можуть бути присутніми на засіданнях через бойові завдання на фронті.
