«Головне — це швидка реакція». Високопосадовець Міноборони України розповів NV про роботу із захисту прав військових

—  Пане Сергію, скажіть, які основні результати діяльності вашого підрозділу можна виокремити за 2025 рік?

У 2025 році управління опрацювало понад 7600 звернень та запитів. За результатами роботи ми допомогли поновити права 2734 військовослужбовців та членів їхніх сімей, направили 166 рекомендацій щодо службових перевірок і передали до правоохоронних органів матеріали по 46 фактах, що містять ознаки кримінальних правопорушень. Загалом проведено 44 виїзні перевірки у військових частинах, ТЦК та СП, а також у медичних закладах. Ми постійно проводимо онлайн-моніторинг звернень військових і намагаємося якомога оперативніше реагувати на запити.

— Розкажіть детальніше, як працює онлайн-моніторинг?

Онлайн-моніторинг у таких кейсах — це, по суті, цифровий «контур управління зверненнями»: фіксація звернення (канал, дата, заявник, підрозділ/орган), категоризація проблеми, контроль строків реагування, відстеження виконання доручень, формування аналітики (частота повторюваних проблем, «гарячі точки», типові порушення) та контроль результату (відновлено право/надано роз’яснення/передано за підслідністю тощо).

Здійснюється моніторинг Інтернет простору, соціальних мереж, медіа, з використанням методів та засобів OSINT (Open source intelligence), аби відшукати інформацію щодо наявних порушень прав військовослужбовців та членів їх сімей задля оперативного реагування на них. Також ми інформуємо керівництво Міноборони, якщо є необхідність провести службову перевірку чи службове розслідування.

— На що найчастіше скаржаться військовослужбовці? Як ви це відслідковуєте? Чи можете навести приклади конкретних випадків, які завершилися притягненням винних до відповідальності?

Понад 40% звернень лежать в площині п’яти проблемних питань: це виплати/нарахування коштів, переміщення та звільнення, направлення на лікування та ВЛК, відпустки, належне документування служби.

З метою забезпечення Головного управління аналітичною інформацією стосовно звернень військовослужбовців та членів їх сімей створено спеціальну статистичну онлайн платформу (дашборд).

Ця цифрова платформа дозволяє офіцерам управління аналізувати отримані на гарячу лінію Міноборони звернення в розрізі проблемних питань та військових частин, виявляти виникнення найбільш частих звернень по окремих частинах та проблемних питаннях, визначати частини для проведення виїзних перевірок. За допомогою дашборда було виявлено і комплексно опрацьовано більш ніж 600 таких звернень по окремим військовим частинам. Крім роботи з порушеннями на місцях, отримана інформація дозволяє визначати «специфічні» питання, які потребують законодавчого врегулювання.

Щодо «конкретних випадків»: персональні дані та деталі службових/кримінальних проваджень, як правило, не розголошуються. Водночас ми можемо описати типові приклади результативних кейсів, Зокрема:

• поновлення виплат або усунення помилок у нарахуваннях після службової перевірки;

• скасування/перегляд прийнятих рішень щодо переміщення чи звільнення;

• направлення на лікування або повторний/об'єктивний розгляд ВЛК;

• передача матеріалів до правоохоронних органів у разі виявлення ознак кримінального правопорушення (наприклад, зловживання владою/службовим становищем або інші службові зловживання).

— Як фахівці Вашого управління перевіряють дотримання прав військовослужбовців у зоні бойових дій, де можливості особистих звернень обмежені?

У зоні бойових дій робота будується на поєднанні дистанційних каналів та виїзних/мобільних форм контролю, коли це безпечно.

Практичні механізми є такі:

• прийом звернень у дистанційній формі (електронні канали), з можливістю подачі через представників або членів сім'ї;

• «внутрішня верифікація» фактів через документи та реєстри (накази, рапорти, нарахування, медичні документи, рішення ВЛК тощо) і запити до командування/органів управління;

• робота через мережу уповноважених осіб у військових частинах (правники, кадрові органи, служби супроводу), які можуть забезпечити комунікацію з військовослужбовцем у польових умовах;

• виїзні перевірки (інспекції) у військових частинах/ТЦК/медзакладах щодо найбільш проблемних напрямів.

Ключовий принцип — не «прийом скарг заради скарг», а перевірка первинних документів, швидке реагування на ризики для життя/здоров'я та системні заходи щодо усунення причин порушень.

— Розкажіть як проходять зустрічі з рідними військовослужбовців окремих військових частин? Що їх цікавить передусім? Як це організовується? Чи надаються консультації та роз’яснення?

Такі зустрічі - це, як правило, організовані консультаційні сесії (очно або онлайн), які поєднують інформування та роботу з конкретними кейсами.

Найчастіша проблематика — це виплати (у т.ч. сім'ям), медицина та ВЛК, оформлення документів, переміщення/звільнення, розшук/статус зниклих безвісти, комунікація з підрозділом у складних умовах.

Типова організаційна модель подібної зустрічі:

• попередній збір питань (через електронні канали/координатора), щоб розділити загальні роз’яснення та індивідуальні кейси;

• участь представників кадрових органів, фінансових служб, медичної служби (за потреби), юристів та представників служби супроводу;

• коротка «вступна частина» з роз’ясненням алгоритмів (виплати, поранення/лікування, документи, відпустки, ВЛК, статуси сімей загиблих/зниклих безвісти), після чого — індивідуальні консультації;

• фіксація кожного кейсу в системі звернень та встановлення контрольних строків для відповідей/вирішення, щоб зустріч не завершувалася лише усною консультацією.

— Чи ініціює Міністерство законодавчі зміни для посилення захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей?

Один з ключових блоків змін, який Міноборони ініціювало минулого року — це зміни в Закон «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині збільшення кількості днів відпусток в умовах воєнного стану.

Йдеться про те, щоб зробити право на відпустку реальним навіть в умовах війни та зменшити накопичення «невикористаних» днів.

По-перше, Закон України від 31.07.2025 № 4562-IX запровадив правило обов’язкової безперервної частини щорічної основної відпустки не менше 15 календарних діб (відмовитися від цієї частини можна лише за бажанням військовослужбовця) та закріпив умову планування відпусток з урахуванням одночасної відсутності не більше 30% чисельності відповідного підрозділу.

По-друге, цими змінами «розблоковано» можливість надання 14 діб додаткової відпустки учасникам бойових дій (за дозволом командира) та врегульовано питання 10 діб відпустки за сімейними обставинами (в межах законодавства про воєнний стан та службову необхідність).

По-третє, 18 грудня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон, який надає звільненим з полону військовослужбовцям право на додаткову відпустку зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини — як елемент реабілітації та повернення до служби/цивільного життя.

Таким чином ми реалізували суспільний запит на відновлення балансу між бойовою спроможністю та базовими потребами людини.

— Які ще законодавчі ініціативи підготовлено, на які конкретні проблеми вони спрямовані? Наскільки залучаєте самих військовослужбовців, ветеранські організації та правозахисників до розробки законодавчих змін?

У 2025 році ключові законодавчі зміни у сфері захисту прав військових були спрямовані на інституційний захист (військовий омбудсман), відновлення соціальних гарантій під час воєнного стану (відпустки, особливі умови служби тощо) та належного реагування на порушення (службові перевірки, передача матеріалів до правоохоронних органів та ін.).

Зокрема, ухвалено Закон України «Про Військового омбудсмана» (№ 4603-IX від 17.09.2025), яким створено окремий механізм прийому скарг та перевірок щодо порушення прав військовослужбовців.

Також Верховна Рада України у першому читанні увалила Законопроєкт № 13436 — про особливі умови служби для вагітних, військових з неповнолітніми дітьми та сімей, де обоє батьків військовослужбовці.

Як правило, законодавчі зміни опрацьовуються через консультації з профільними комітетами Парламенту, військовими частинами (через командування та правників), а також із ветеранськими/правозахисними організаціями.

— Розкажіть детальніше про додаткові соціальні гарантії, які можуть отримати вагітні військовослужбовці.

Закон має внести зміни щодо вагітних військовослужбовців-жінок, щодо усунення можливого дискримінаційного ставлення під час прийняття кадрових рішень та просування по службі.

Ключові пропозиції:

• встановлення п’ятиденного робочого тижня із двома вихідними;
• збільшення тривалості робочого дня або зменшення кількості вихідних — лише за згодою військовослужбовиці та з урахуванням рекомендацій медичної служби;
• залучення до нарядів, бойових чергувань, відряджень чи бойових (спеціальних) завдань — лише за згодою та з урахуванням рекомендацій медиків;
• у разі неможливості забезпечити безпечні умови за посадою — обов’язок командира перевести військовослужбовицю на посаду/до підрозділу, де ці умови можуть бути створені.

Також Міноборони підготувало Пам’ятку щодо прав військовослужбовців-жінок під час вагітності та догляду за дитиною, яка розміщена на офіційному веб-сайті Міноборони.

— Ви згадали Закон України «Про Військового омбудсмана». Які конкретні проблеми військовослужбовців створення Офісу Військового омбудсмана має вирішити вже у 2026 році?

Закон України «Про Військового омбудсмана» № 4603-IX від 17.09.2025 створює нову інституцію зі спеціальними повноваженнями у секторі безпеки та оборони: розгляд скарг, проведення перевірок щодо ймовірного порушення прав, виявлення причин і умов порушень та підготовка пропозицій для їх усунення.

Законодавчо закріплені інструменти такі:

• право запитувати та отримувати необхідну інформацію, включно з даними з обмеженим доступом (із обов’язком нерозголошення персональних даних заявника);
• право проводити перевірки, складати висновки та направляти рекомендації командирам (начальникам), органам військового управління та іншим органам;
• публічність щорічного звіту (без інформації з обмеженим доступом).

Практично у 2026 році це має дати:

• швидший і неконфліктний канал реагування на найбільш часті порушення;
• стандартизацію процедур розгляду скарг та перевірок (через підзаконні порядки та практику Офісу);
• посилення превенції - коли командири отримують рекомендації та бачать невідворотність реагування на системні порушення.

На створення нової інституції законом передбачено до одного року. Отже, 2026 рік є ключовим для повноцінного розгортання інструментів, налаштування процедур і вироблення сталої практики реагування.