Тимошенко і політичне чаклунство. Як промови лідерки Батьківщини в суді виявились слабшими за підозру НАБУ

На третій тиждень січня, коли в холодних київських будинках іще не встигли демонтувати новорічні ялинки, заголовки новин українських ЗМІ майже спорожніли від корупційних скандалів. Країна ще «перетравлювала» останні три найгучніші з них — операцію НАБУ про корупцію в Енергоатомі, розслідування зведення елітного кооперативу в селі Козин Київської області та викриття детективами Бюро чотирьох народних депутатів від президентської фракції Слуга народу (СН), які голосували за гроші в конвертах на сесіях Верховної Ради.

І в цей момент у центр політичних новин країни повернулася — не за свого бажання — лідерка Батьківщини Юлія Тимошенко.

Детективи НАБУ повідомили, що Тимошенко скористалася кризовою ситуацією в парламенті після підозр депутатам від партії президента і вирішила сама шукати «однодумців» в інших фракціях, щоб вони голосували за потрібні їй законопроєкти. За що лідерка Батьківщини, за версією слідства, мала платити їм по $10 тис. за кожен місяць парламентських сесій.

13 січня НАБУ та САП провели обшуки в київському офісі керівниці Батьківщини, а згодом оголосили їй підозру у наданні хабаря.

А далі експрем'єрка вийшла на звичну для себе сцену політичної боротьби, відкинула всі підозри, звинуватила НАБУ у піарі і, зрештою, опинилась у суді.

«Справедливість є, я пам’ятаю»

Через два дні після оголошення підозри у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) пройшло засідання у справі Тимошенко. Не дивлячись на політичний статус лідерки Батьківщини, усе відбулося відносно швидко: усього п’ять годин — і суддя визначив для політикині заставу в 33,3 млн грн та поклав на неї низку обов’язків, як-то не виїжджати за межі Київської області та не спілкуватися з більше ніж пів сотні депутатів Ради — зокрема, йшлось про представників СН.

«Справедливість є і за неї варто боротися, — я пам’ятаю», — сказав на самому його початку суддя ВАКСу Віталій Дубас, таким чином процитувавши передвиборче гасло Батьківщини 2006−2009 років.

Упродовж усього засідання судді довелось відбиватися від бажання підозрюваної та її партійних соратників говорити тоді, коли слово надавали прокурору.

Попри те, що в суді лунали політичні лозунги та заклики, до яких так звикла Тимошенко, а група підтримки колишньої прем'єрки невпинно згадувала політичне переслідування часів президента-втікача Віктора Януковича, суддя все ж спрямовував обрання запобіжного заходу у бік закону.

Пізніше Євген Крапивін, який керує напрямом Правопорядок в організації Лабораторія законодавчих ініціатив, спробував «повернути» команду Тимошенко з минулого у сучасне. У своєму дописі у Facebook експерт зазначив: «Ми бачимо, як зміна правового поля змінила і поле політичне. Пропоную залишити хибні порівняння з „часами Януковича“. Адже кримінальний процес став гуманнішим з одного боку, з іншого — унеможливлено прикриття політиками депутатським імунітетом від відповідальності за злочини».

Як почали слідкувати за Тимошенко

З огляду на те, що адвокати Тимошенко та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомили в суді, справу почали 24 листопада 2025 року. Тоді керівник САП Олександр Клименко звернувся до генерального прокурора Руслана Кравченка з заявою про те, що антикорупційні органи «виявили ознаки кримінального правопорушення».

«Під час виконання завдань, покладених на НАБУ, одержано відомості, відповідно до яких учасники організованої групи запровадили системний механізм надання й одержання неправомірної вигоди народними депутатами України за прийняття рішень на пленарних засіданнях», — зачитав частину матеріалів в суді один із захисників Тимошенко.

Лист від САП на адресу Кравченка містив прохання внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості про можливе вчинення Тимошенко протиправних дій.

Після того, як Кравченко все погодив, керівник секретного департаменту НАБУ Д-2 Борис Індиченко визначив групу детективів, що проводили розслідування.

Ще до того, як в суді стали відомі деталі спецоперації, джерела NV в НАБУ розповіли, що викрити Тимошенко на пропозиції хабарів допомогли «окремі особи», які добровільно співпрацювали з детективами. Зрештою, новина редакції підтвердилась і в суді.

За даними слідства, через два місяці від моменту звернення Клименка з листом до генпрокурора, а саме 9 січня, до НАБУ прийшов певний народний депутат і розповів про те, що Тимошенко хоче запропонувати йому гроші за голосування.

«Зважаючи, що описана злочинна діяльність Тимошенко може негативно вплинути на політичну ситуацію в Україні, я вирішив звернутись до НАБУ та повідомити про злочин. Однак, коли я звернувся до НАБУ, то працівники НАБУ повідомили мені, що вони вже розслідують це кримінальне провадження. Та запропонували мені допомогти їм у розкритті злочинної діяльності Тимошенко й організованої групи, учасником якої вона є», — йдеться в матеріалах слідства, які зачитав у суді адвокат Тимошенко.

НАБУ залегендували ім'я цього народного депутата, — у матеріалах детективів він фігурував під вигаданим прізвиськом «Мазур».

9 січня «Мазур» розповів детективам, що його зустріч із Тимошенко була наприкінці грудня 2025 року. І хоча в НАБУ на той момент уже було зареєстроване кримінальне провадження від 27 листопада 2025 року, народного депутата залучили до викриття керівниці Батьківщини.

Інший допит свідка «Мазура», як з’ясувалося у суді, відбувся 12 січня. І тоді цей депутат розповів, що Тимошенко запропонувала йому $10 тис. за голосування за її вказівками у Верховній Раді.

«Надання грошей планували щомісячно наперед, — розповів на суді прокурор САП. — Тимошенко запропонувала депутату залучити й інших депутатів із числа тих, хто погодився би за $10 тис. Обговорено долучення ще 2 двох осіб. Було запропоновано надати $30 тис».

Передати гроші, як пояснили представники антикорупційних органів, мав посередник на наступний день — 13 січня. Саме тому в цей день НАБУ та САП і провели невідкладний обшук у офісі Тимошенко.

Тоді ж слідчі дії пройшли ще й у кабінеті народного депутата Батьківщини Сергія Власенка, що раніше був адвокатом і вже колись захищав експрем'єрку, якого на той момент не було в Україні. Прокурор пояснив це тим, що під час допиту свідок «Мазур» повідомив, що його розмови з Тимошенко відбувались саме в службовому кабінеті цього депутата.

Під час обшуку у Тимошенко вилучили чорнові записи з прізвищами різних депутатів, які були занесені в різні колонки з різними позначками. Водночас у клопотанні про запобіжний захід вказано список депутатів з числа 66 осіб, з якими очільниця Батьківщини не може спілкуватися на час слідства. Прокурор пояснив, що саме ці парламентарі фігурували у «паперах Тимошенка» з позначками голосувань.

«А за яку ціну?»

«Що це за готівка, яку вони вилучили? Вони шукали $30 тис. Вони вилучили суму, яка задекларована і перевірялася кожен рік НАЗК. А який доказ свідчить, що саме ця сума передбачалась в передачі? — обурювався у суді адвокат Тимошенко. — Мені прикро за цей парламент, який можна підкупити за $10 тисяч».

«А за яку ціну?» — іронічно перепитав захисника суддя ВАКС.

Коли прокурор ВАКС оголосив більше подробиць із записів негласних слідчих дій — тих самих «плівок Тимошенко», — очільниця Батьківщини, яка раніше відкидала навіть факт розмови, заявила в суді, що вона згадала, з ким з депутатів говорила про голосування.

«Я зустрічалась з сотнями депутатів, бо це парламентська робота. Зараз ми склали всі пазли, і ця зустріч була з паном Копитіним», — пояснила вдягнута в біле Тимошенко.

Ігор Копитін — народний депутат від фракції Слуги народу. Саме на нього Тимошенко вказує, як на того, кого НАБУ зашифрувало під прізвиськом «Мазур».

Ще під час засідання 16 січня NV звернулося до Копитіна з запитанням, чи це дійсно він був «агентом» НАБУ, який він розмови з Тимошенко на записі, який опублікували в бюро. Проте нардеп не відповів на питання.

Підозрювана вважає, що антикорупційне бюро тисне на Копитіна, а той виконує його доручення.

Тимошенко в залі суду рішуче пояснювала, що саме Копитін «напросився» до неї на першу і на другу зустрічі. «Він сказав, що не хоче бути у фракції Слуга народу. Він не хоче більше працювати разом із більшістю та президентом», — запевняла лідерка Батьківщини.

Згідно з її версією, в оприлюднених НАБУ записах є якісь фрагменти, які вона згадує. Але в цілому те, що в якості доказу організації системного підкупу подає НАБУ, — це, мовляв, компіляція фраз, а тому результат неправдивий.

Після закінчення засідання, NV поцікавилось у прокурора САП: чому $40 тис., які під час обшуку знайшли у Тимошенко, не вилучили в момент передачі їй цих грошей?

«На даний момент цих доказів достатньо, щоб вважати, що підозрювана причетна до правопорушення», — відповів той.