«Не просто нетривіальна подія». Фесенко пояснив, чому Зеленський зважився на «внутрішньополітичну революцію» — зустріч з Порошенком і Разумковим

«З тими, з ким він зустрічався, затятим опонентом є лише один — Петро Порошенко. Але я би відзначив його зустріч із Дмитром Разумковим, тому що для команди Зеленського, починаючи з 2021 року, коли його звільнили з посади голови Верховної Ради, коли він створив власну групу, по суті опозицію всередині фракції, він [Разумков] був таким собі зрадником», — нагадав Фесенко.

На думку політолога, ці зустрічі - дуже важлива подія насамперед для відносин президента з парламентом. «Те, що сталося, — це не просто нетривіальна подія, я би сказав, це майже внутрішньополітична революція. Після звільнення наприкінці минулого року [голови Офісу президента Адрія] Єрмака друга, я би сказав, у всякому разі в парламентських масштабах», — підкреслив Фесенко.

Політолог вважає, що рішення президента провести такі зустрічі пов’язано з кризовими тенденціями у парламенті, які не лише проявилися, але й почали загострюватись.

Фесенко нагадав, що ці кризові тенденції у Верховній Раді почали проявлятися ще в 2024 році. «Були проблеми ще і до війни, 2021 року, коли поміняли керівництво Верховної Ради. Загострилися відносини всередині Верховної Ради. Вже тоді було очевидно, що монобільшість існує юридично, але фактичної більшості немає. І вже тоді сформувалася конструкція фактичної більшості за участю деяких інших депутатських груп», — описав ці проблеми політолог.

За його словами, у такій ситуації фракції Слуга народу іноді допомагав Голос, «плюс депутатські групи, мажоритарники — не всі, а деякі з них». Ця схема замість монобільшості працювала після початку повномасштабної війни.

«А останні пів року, і навіть більше, улітку, коли були проблеми з законом про обмеження повноважень НАБУ: спочатку їх обмежили, потім повернули назад, це викликало велике незадоволення навіть у Слуг народу. А потім оголошення результатів операції Мідас, Міндічгейт — це викликало теж бурхливі процеси у Верховній Раді», — додав Володимир Фесенко.

За його словами, протягом приблизно двох останніх місяців, з березня 2026 року, «ситуація стала вже очевидно кризовою». «У квітні трошки полагодили Верховну Раду, але з’ясувалося, що це була разова операція. І або треба Раду реанімувати серйозніше, системніше, або Рада нормально не працюватиме», — зауважив політолог.

Саме тому, на його думку, «у президента вирішили застосувати нову тактику».

«Я вважаю, це можна назвати і стратегією, якщо це буде підтверджуватись і далі так і буде працювати. Подивимось, як воно буде далі. Але з погляду тактики, зустріч [26 травня] мені чимось нагадала зустрічі президента з представниками громадськості, колишніми представниками своєї команди, з деякими відомими людьми. Це було в січні, нагадаю. Тоді з [волонтерами Сергієм] Притулою зустрічався, зі [Сергієм] Стерненком. Стерненко після цього став радником міністра оборони. З [Павлом] Клімкіним, [Дмитром] Кулебою, [Олександром] Кубраковим були зустрічі. Це мало позитивний ефект. Думаю, зараз щось подібне президент вирішив зробити у Верховній Раді», — спробував пояснити крок Зеленського Фесенко.

На його думку, факт зустрічі Зеленського з Порошенком та іншими представниками опозиції «заслуговує не просто уваги, а позитивної оцінки». «Якщо ці тенденції будуть закріплені, будуть позитивно відбиватися на результатах голосувань, особливо за ті законопроєкти, які нам вкрай потрібні по європейській інтеграції, по програмі Ukraine Facility, тоді я би це назвав спільною перемогою у внутрішній політиці», — резюмував Фесенко.

26 травня 2026 року президент провів низку окремих зустрічей із керівниками парламентських фракцій та груп. Зокрема, відбулися зустрічі Зеленського з лідером Європейської солідарності Петром Порошенком, Батьківщини — Юлією Тимошенко, Олександрою Устіновою від фракції Голос, Юрієм Бойком від групи Платформа за життя та мир і Дмитром Разумковим від об'єднання Розумна політика. У Євросолідарності заявили, що це була перша окрема розмова Порошенка і Зеленського за сім років.