У РФ Держдума дозволила без суду відбирати майно у росіян, які виїхали з країни

Про це 26 травня повідомляють видання Новая газета і The Moscow Times.

Згідно з поправками, які було внесено до другого читання, арешт майна тих росіян, які виїхали з РФ і на яких накладено штрафи за політичними статтями, буде використовуватися як «забезпечувальний захід».

Загалом же, як зазначають видання, для росіян, які перебувають за кордоном, законотворці вирішили відмовитися від таких видів покарання, як адміністративний арешт і обов’язкові роботи, залишивши тільки штрафи. Щоб забезпечити їх стягнення, майно фігурантів зможуть заарештовувати ще на стадії складання протоколу — до розгляду справи судом.

Раніше такі заходи щодо громадян могли застосовуватися тільки після рішення суду і початку виконавчого провадження, повідомили в Новой газете.

Своєю чергою, спікер Держдуми В’ячеслав Володін озвучив кілька пропагандистських тез Кремля — мовляв, «тим, хто втік за кордон» і «звідти на гроші західних спонсорів» закликає «до тероризму та екстремізму», а також «виправдовує нацизм», доведеться «відповісти за скоєне».

Як нагадує Новая газета, відповідний законопроєкт було внесено Держрадою Республіки Татарстан ще в жовтні 2024 року. У травні 2025 року Держдума його ухвалила в першому читанні. Депутати стверджували, що після того, як Росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну, «серед росіян за кордоном почастішали випадки публічних дій, спрямованих проти основ конституційного ладу, державної та громадської безпеки РФ».

14 квітня Держдума РФ ухвалила в першому читанні закон, який дозволяє диктатору Володимиру Путіну вводити війська в іноземні держави — з формулюванням «для захисту прав громадян РФ» (зокрема на випадок їхнього арешту).

Згідно з розробленим урядом документом, диктатор РФ зможе задіяти російську армію для операцій за кордоном у «разі арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування росіян».

Крім того, в документі уточнювалося, що «йдеться про заходи, які вживають суди інших країн, наділені повноваженнями без участі РФ», а також міжнародні судові органи, яких у Кремлі не визнають («компетенція яких не ґрунтується на міжнародному договорі РФ або резолюції РБ ООН, ухваленій у рамках реалізації повноважень, передбачених главою VII Статуту ООН»).

13 травня Держдума РФ ухвалила цей закон у другому і третьому читаннях.

Як зазначали в Новой газете, документ стосується тих судів, у яких Росія не бере участі, а також тих, компетенція яких «не ґрунтується на міжнародному договорі з Росією або на резолюції Радбезу ООН».

«Під цю категорію, наприклад, підпадає Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. У 2023 році він видав ордери на арешт Володимира Путіна і дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У 2025 році Путін заборонив виконувати в Росії рішення подібних судів», — пише видання.