То хто такий Кароль Навроцький: що варто знати про новообраного президента Польщі і його погляди
42-річний польський історик Кароль Навроцький, підтриманий правопопулістською партією Право і справедливість (PiS), був обраний президентом Польщі за підсумками виборів 1 червня 2025 року. Його перемога стала ударом по проєвропейських силах країни.
Навроцький набрав 50,89% голосів, випередивши свого суперника Рафала Тшасковського — ліберального мера Варшави та союзника прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска (49,11%).
Як пише The Guardian, перемога правого консерватора Навроцького стала ударом для проєвропейського прем'єра країни Туска і «символізує масштабнішу битву за політичний наратив» у Європі. Зокрема, як додає видання, результатам виборів у Польщі вже зрадів європейський «MAGA"-табір — тобто прихильні до ідеології Дональда Трампа ультраправі сили, які підтримують антиєвропейські консервативні ізоляціоністські позиції.
Досі польський прем'єр-міністр Дональд Туск мав проблеми з просуванням програми своєї урядової коаліції, адже попередній президент Анджей Дуда був його політичним опонентом, прихильником партії PiS. Хоча повноваження президента у Польщі обмежені, він має вплив на зовнішню й оборонну політику, а також вирішальне право накладати вето на нове законодавство. Вето може бути скасовано лише більшістю в 60% голосів у парламенті, якої уряд Туска не має. Тож після перемоги Навроцького та поразки свого союзника Тшасковського Туск заявив, що подасть до Сейму запит на вотум довіри до свого уряду.
Тим часом повноважень нового президента Польщі готується набути Кароль Навроцький. У своїй інфографіці NV розповідає базові факти про нього.
Кароль Навроцький: ключові факти біографії
Вік: 42 роки
Місце народження: Гданськ, Польща
Освіта: закінчив історичний факультет Гданського університету (доктор філософії) та аспірантуру з MBA в Гданському політехнічному університеті.
Кар'єра
2009−2017: працював у польському Інституті національної пам’яті, очолював управління народної освіти та районну раду в Гданську.
2017−2021: очолював музей Другої світової війни у Гданську, згодом повернувся до Інституту національної пам’яті на посаду віцепрезидента.
25 листопада 2024: став незалежним кандидатом у президенти Польщі, якого підтримала права партія Право і Справедливість.
Лютий 2024 року: оголошений Росією у розшук за сприяння демонтажу пам’ятників Червоної армії в Польщі.
18 травня 2025: у першому турі виборів президента Польщі набрав 29,54%.
22 травня 2025: підписав декларацію Славоміра Менцена, одного з лідерів найрадикальнішої польської ультраправої партії Конфедерація, у якій зобов’язався виступати проти членства України в НАТО та відправлення польських військ в Україну.
2 червня 2025: переміг проєвропейського політика Рафала Тшасковського на виборах президента Польщі, набравши 50,98% голосів.
Політичні погляди Навроцького
- Виступає за національні інтереси Польщі і християнські цінності.
- Підтримує нарощення військового озброєння.
- Виступає за соціальне забезпечення, інвестиції, зниження податків, захист польского злотого, посилення міграційної політики.
- Засуджує ЛГБТ.
- Виступає за зв’язки зі США та проти європейської інтеграції.
- Засуджує російську агресію та підтримує український суверенітет.
- Вимагає репарацій Польщі від Німеччини.
- Вимагає ексгумації польських жертв Волинської трагедії.
- Погрожує блокуванням вступу України в ЄС і НАТО.
Головні скандали
Перебуваючи на посаді директора музею у 2018 році, Навроцький таємно відвідав Москву — як підозрювали польські активісти, за бюджетні гроші.
Під час президентських дебатів Навроцький був помічений за вживанням снюсу. Згодом тест на наркотики показав негативний результат.
У 2024 році, коментуючи питання ексгумації жертв Волинської трагедії, назвав українську Галичину Східною Малопольщею.
Видання Onet також звинуватило Навроцького у сутенерстві в студентські роки.
Що Навроцький казав про Україну
Як нагадує Радіо Свобода, під час виборчої кампанії Кароль Навроцький заявив, що «стратегічний інтерес Польщі — якнайдалі відштовхнути від поляків загрозу неоімперської, посткомуністичної Росії.
На його думку, «мир в Україні має бути тривалим і справедливим, а не просто відкладеною війною». «А ще ми не повинні впадати в ура-оптимізм у справі вступу України до Європейського Союзу і НАТО», — закликав Навроцький.
Він також вирізняється радикальною риторикою щодо спільного українсько-польського історичного минулого, додає Радіо Свобода. Зокрема, говорив про те, що Україні не бачити членства в НАТО, якщо вона не візьме на себе відповідальність за Волинську трагедію (1942−1944 роки), яку у Польщі називають «геноцидом і Волинською різаниною».
Крім того, він вважає, що Україна ставиться до Польщі «несправедливо».