Лошарик. Версії причини пожежі на секретному російському підводному човні
Читайте NV у Google
1 липня внаслідок пожежі на російському підводному човні загинули 14 моряків, в тому числі сім капітанів першого рангу. Росія не розкриває майже ніяких подробиць події, посилаючись на секретність.
НВ розповідає, які існують версії підводної катастрофи.
Цілком таємно
Росія не повідомляє не лише обставин пожежі, а й те, яке саме судно від неї постраждало. Прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що ця інформація належить до категорії державної таємниці ї її не розкриють. Він також відмовився підтверджувати, чи дійсно постраждалий підводний човен — АС-12 Лошарик, як про це писали кілька російських видань.
За даними російських ЗМІ, 14 загиблих моряків були з військової частини в Санкт-Петербурзі, всі дані про яку знаходяться під грифом «цілком таємно». За версією одного з видань, вони служили у військовій частині 45 707, яка дислокується в Петергофі - передмісті Санкт-Петербурга — і підпорядковувалися головному управлінню глибоководних досліджень Міноборони РФ. В інтернеті основним напрямком діяльності цього підрозділу називають розвідку.
Військові оглядачі, опитані Медузою, вважають, що про незвичайний характер військової частини, в якій служили загиблі, свідчать їхні високі військові звання.
«Капітан 1-го рангу — це посада старшого офіцера. Зазвичай люди на такій посаді командують або атомним підводним човном, або великим атомним крейсером», — зазначив, зокрема, військовий оглядач Олександр Гольц.
Завдання було не бойове
Однією з небагатьох офіційних деталей події була заява Росії, що під час пожежі підводний човен перебував у російських територіальних водах і проводив батиметричні вимірювання (оцінку глибин водних об'єктів за допомогою спеціального обладнання — ред.).
Опитані Медузою військові оглядачі вважають, що бойове завдання в Баренцевому морі (на узбережжі якого знаходиться Сєвєроморськ, куди доставили постраждалий від пожежі підводний човен — ред.) моряки-підводники виконувати не могли.
«Баренцеве море дуже мілке. Для Лошарика там реальних завдань немає. Там, де він опускався, глибина десь 200−300 метрів. А він заточений на кілометрові глибини», — зазначив військовий оглядач Новой газеты Павло Фельгенгауер. Він додав, що в Сєвєроморську багато ремонтних підприємств для підводних човнів, і припустив, що екіпаж міг тестувати нове обладнання.
3 липня Міноборони Росії повідомило, що на судні був щонайменше один цивільний фахівець, якого врятував один із загиблих моряків капітан другого рангу Дмитро Соловйов. Він вивів цивільного з аварійного відсіку.
«Відразу після виведення цивільного фахівця з відсіку Дмитро Соловйов задраїв люк для нерозповсюдження вогню по всьому глибоководному апарату. Потім офіцер продовжив боротися за живучість корабля в аварійному відсіку разом з іншими членами екіпажу», — заявили в російському військовому відомстві.
Вибух газу чи коротке замикання?
2 липня директор Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки Пер Стренд заявив у коментарі Reuters, що російські чиновники проінформували їх про те, що на борту підводного човна стався вибух газу.
«Ми провели заміри і не виявили занадто високий рівень радіації в цьому районі [в районі Баренцева моря]», — додав він.
В той самий день у Міноборони РФ заявили, що не направляли норвезькій стороні жодних повідомлень, «що стосуються російського науково-дослідного глибоководного апарату».
Після цього Пер Стренд уточнив, що дізнався про вибух газу з російських ЗМІ.
Пізніше РБК із посиланням на джерело, знайоме з ходом розслідування, повідомило, що, за однією з версій, загоряння на борту підводного човна відбулося через коротке замикання. Видання також дізналося, що у військовій частині 45 707, де служили загиблі моряки, проводить перевірку служба контррозвідки і працюють військові слідчі.
Опитані Медузою військові оглядачі теж припускають, що причиною загоряння могло стати коротке замикання.
«Як стверджують мої джерела в Міноборони, почалася вона (пожежа на підводному човні - ред.) від короткого замикання, потім відбувся спалах парів водню акумуляторної батареї, і сталася біда. В цілому реактори підводних човнів і глибоководних апаратів не надто захищені», — розповів військовий оглядач Газеты.ру, колишній співробітник генштабу ВС РФ Михайло Ходаренок.
Військовий оглядач Новой газеты Павло Фельгенгауер зазначив, що пожежі на підводних човнах — досить часте явище. «Там морська вода є, яка проводить електрику, безліч кабелів, можуть бути короткі замикання», — сказав він.
Член-кореспондент Російської академії ракетних і артилерійських наук Костянтин Сівков та головний редактор російського журналу Арсенал Отечества Віктор Мураховський заявили, що загоряння відбулося у відсіку акумуляторів.
Джерело Открытых медиа, яке є колишнім підводником, висловило думку, що міг бути витік водню з акумуляторної батареї підводного човна. На його думку, про це свідчить те, що досвідчені члени екіпажу не встигли себе захистити.
Випадкові свідки
Видання СеверПост повідомило, що кілька рибалок, які ведуть нелегальний промисел в одній з бухт Баренцева моря стали свідками аварійного спливання підводного човна.
Як розповів один із рибалок, ввечері 1 липня вони йшли в бік острова Кільдін на човні. Приблизно о 21:30 за місцевим часом рибалки побачили, як на поверхні води з’явився підводний човен.
«Прямо повністю спливає. Ніколи в житті такого не бачив. На палубі люди бігають, метушаться», — розповів рибалка.
За словами очевидця, через деякий час до апарату підійшов військовий корабель і два буксири.
Один із рибалок додав, що човен йшов швидко і своїм ходом.
«Ні диму не було, нічого. Потім нам сказали, що хтось бачив, як в Урі (затока на Мурманськом березі Баренцева моря — ред.) вивантажували тіла», — зазначив він.
Джерело у військових колах повідомило СеверПост, що човен, який бачили рибалки — атомний підводний човен Подмосковье, на його борту була розміщена глибоководна станція АС-12 Лошарик.
НВ