«Ми змушені дозволити росіянам це». Як 90 років тому Москва обікрала своїх іспанських союзників, зірвавши куш у 510 тонн золота
Радянські торговельні агенти проходять перевірку на британській митниці, коли доставили до Лондона на продаж золоті зливки на 500 млн фунтів стерлінгів, 1928 рік. Цей шлях збуту дорогоцінностей та отримання валюти у Кремлі вважали найбільш надійним та безпечним, відтак і частину золотого запасу Іспанії московські представники везли збувати до Великої Британії (Фото: Hulton Deutsch Collection / Corbis via Getty Images)
Іспанські республіканці програли громадянську війну з профашистським режимом генерала Франко у 1930-х через втручання Москви, яка ще й прибрала до рук мало не весь золотий запас країни.
«Росіяни мали змогу диктувати свої умови. Немає жодного сумніву, що зміст цих умов був таким: „Запобігайте революції, або не отримаєте зброї“. Не доводиться сумніватися і в тому, що перший крок проти революційних елементів — вигнання POUM [Робітничої партії марксистського об'єднання] з каталонського уряду, було зроблено за наказом СРСР», — стверджував британський письменник Джордж Орвелл в книзі Пам’яті Каталонії. Він 33-річним подався до Іспанії як кореспондент радіокомпанії BBC та газети Observer у кінці 1936-го. Та вже за пару тижнів вступив до POUM і бився у лавах республіканців проти послідовників генерала Франсіско Франко, який взявся приборкати ліваків — вони, об'єднавшись у Народний фронт, виграли вибори і почали будувати в Іспанії соціалізм з комуністичними акцентами з Москви.
Тамтешній господар Кремля Йосиф Сталін тоді ще мріяв теж про революцію — про світову і під своїм лідерством. І варіант іспанських лівих його не влаштовував. Вони і справді сповідували строкату палітру ідей про права робітників і селян. Серед них лише комуністи безпосередньо були пов’язані з Кремлем. Для решти іспанських ліваків — POUM чи Анархістської федерації Іберії (FAI) — авторитетом був Лев Троцький, один з вождів російської революції, який на той момент покинув СРСР через розбіжності зі Сталіним. Останній сприймав Троцького як особистого ворога: його старших синів Лева і Сергія в Союзі розстріляли, молодший Олександр зник без вісти десь у Мексиці, де льодорубом московський агент убив і самого Троцького.
А тоді, в 1936-му, найчисельнішими серед іспанських республіканців були анархісти FAI — 300 тис. у лавах федерації, POUM мала 30 тис. членів, комуністів було трошки більше — 35 тис.
Проте, ця історія трохи про інше — про те, як очільник республіканського уряду Ларго Кабальєро, лідер Соціалістичної робітничої партії Іспанії, відновив дипломатичні стосунки з Росією і відправив до Москви на збереження дві третини золотого запасу своєї країни. Зробив найбільшу та найдорожчу помилку в історії Іспанії.