Мисливці за головами. Хто створює приватні суди від імені корінних народів РФ та кому з воєнних злочинців у Росії варто ходити озираючись
Читайте NV у Google
Мітинг прихильників суверенітету Татарстану, 30 серпня 2019 року (Фото: idel-ural.org)
Як створення «приватних судів» за межами Російської Федерації додало клопоту російським силовикам на власній території, хто такий Мішші Орєшніков та кому з воєнних злочинців у Росії варто боятися.
Чотири «приватні суди», троє «омбудсменів» і один «незалежний суддя» з Росії в листопаді оголосили в Києві про створення Асоціації третейських судів. Вона покликана діяти на територіях національних республік РФ (підписанти вважають їх окупованими Москвою), регулювати можливі конфлікти між рухами деколонізації та майбутніми державами, котрі, як там сподіваються, виникнуть після розпаду путінської імперії. Деякі з цих третейських судів уже виносили «вироки» і навіть доповідалося про їх виконання.
NV розповідає, хто стоїть за цією ініціативою, яку роль у цьому процесі грає Україна та чому воєнним злочинцям у Росії варто ходити озираючись.
Судове засідання
«Чуваши против Военкомата. Частный суд Кебе, Запись заседания по делу 0005», — такий заголовок мовою оригіналу має запис у YouTube, що демонструє роботу небаченої раніше установи, приватного суду.
Запис відбувається 7 квітня 2025 року. Чоловік у правому куті екрану — Михайло (або Мішші, як він себе віднедавна називає) Орєшніков. Активіст із Чебоксар, який у 2014 році переїхав до Києва, а двома роками пізніше набув українське громадянство. Мішші називає себе суддею у справі «анонімний позивач проти ексвоєнкома Чуваської Республіки Бахтійора Холікова».
У лівому куті — жінка на ім'я Олена Глущенко. Представляється членом української правозахисної організації United Actions, про яку в інтернеті немає інформації. У своєму Facebook вона пише, що займається розбудовою Асоціації Свободних Омбудсменів, котра бореться за дотримання прав колонізованих народів.
Позивач, житель Чебоксарського району, заявив, що був незаконно мобілізований до армії РФ. Під наказом про часткову мобілізацію у Чувашії від 2022 року стоїть підпис Холікова. Експертка підтверджує: права позивача порушено, адже Чуваська Республіка нікому не оголошувала війни, а воєнком виконував злочинний наказ Кремля.
Орєшніков миттєво задовольняє позов. Холікову та «системі воєнкоматів Росії» він пропонує виплатити постраждалому грошову компенсацію. Якщо ж цього не станеться, позивач може «скористатися правовою системою Чувашії — Волзької Булгарії» (таку назву просять використовувати прибічники ідеї суверенітету цього суб'єкту Російської Федерації).
11 квітня 2025 року стався замах на Холікова у чуваському селі Старі Урмари, де воєнком жив після відставки…
Природне право
Саме так, без прокурорів, адвокатів та допиту свідків, і відбуваються процеси у приватних судах, створених від імені «поневолених народів Росії». В основі такого судочинства — природне право, розповідав Орєшніков в інтерв'ю російському опозиційному медіа SOTA.
У давнину, за його словами, усі суди були третейськими, але потім, мовляв, держави нав’язали людям позитивне право з усіма його формальностями.
Важливий момент, наголошує Орєшніков: його суд Кебе та аналогічні установи є приватними, тобто позивач оплачує їх роботу. У разі успіху йому можуть повернути гроші, стягнені з відповідача. Якщо котрась зі сторін «процесу» незадоволена підсумком, вона може оскаржити його в іншому «третейському суді», за окрему плату.
На запитання «хто судді?» активіст не відповідає прямо. Каже, що це, по-перше, поважні представники свого народу, а по-друге, Асоціація третейських судів може виключати той чи інший суд зі свого складу, якщо його рішення будуть визнані (ким?) несправедливими.
Найцікавіший момент — судові виконавці. Це теж приватні особи, пояснює Орєшніков. З ними про виконання вироку домовляється позивач. Кара на смерть — не виключена.
Тобто, каже Мішші, процес є децентралізованим, як в Америці, де досі діє інститут баунті-гантерів — мисливців за головами. Завдання цих приватних осіб — розшук і затримання злочинців-утікачів, а також підозрюваних у скоєнні злочинів, які ігнорували виклик до суду. У часи Дикого Заходу мисливцям за головами часто виплачували винагороду за захоплення особливо небезпечних кримінальників dead or alive — «живими або мертвими».
Деякі сучасні баунті-гантери, які готові виконати вирок «третейських судів» на території Росії, об'єднані у таємні структури, які називають себе «ЧВК», додає Орєшніков.
Боротьба за свободу
Існуванню проєкту «Чувашія — Волзька Булгарія» не варто дивуватися. У Росії 21 національна республіка, в кожній з них діють сепаратистські рухи різного ступеня радикальності. До 2022 року вони переважно існували розрізнено. Відтоді було здійснено спроби «об'єднання за інтересами».
Так виникли Ліга вільних націй, Форум вільних народів пост-Росії (його активно презентує російсько-український політик Ілля Пономарьов), Антиімперський блок народів, Коаліція корінних народів за незалежність тощо. Усіх активістів об'єднує прагнення до реалізації права їхніх націй на самовизначення, несхвалення диктатури Путіна і загарбницької війни РФ проти України. Дехто, як-от відомий представник башкирського національного руху Руслан Габбасов, «засвітився» мало не в усіх цих структурах.
Прихисток низці цих об'єднань дав Київ, куди емігрувало чимало активістів.
Орєшніков (у минулому — скінхед, футбольний хуліган та соратник відомого неонациста Тесака, нині називає себе лібертаріанцем) так само брав участь у роботі антиколоніальних форумів, але вирішив вийти за межі зібрань, конгресів та пікетів у країнах Європи. Він ставить за мету реалізацію природного права на «окупованих Росією» землях. За його словами, вже 30 політичних і не менше 10 підпільних організацій РФ підтримують таке прагнення.
Водночас чисельність сепаратистських рухів ерзя, калмиків, карелів, інгушів тощо невелика. Населення національних республік русифіковане та отруєне пропагандою. Опір набору до загарбницької армії у тих регіонах якщо й був, то дуже млявий, бо бідність стимулювала чоловіків погоджуватися укладати контракт і йти на фронт, пишуть експерти.
Політичний оглядач Віталій Портников вважає, що Росія давно вже не є федерацією у прямому значенні слова, і не виключає подальшої асиміляції неросійського населення. «Перше — те, що більша частина народів Росії в найближчі десятиліття остаточно втратить свої національні мови, культури і взагалі свою цивілізаційну особливість. Це цілком реальний результат, тому що зараз залишилося лише кілька республік, у яких переважна більшість людей все ще говорить рідними мовами: це Тива, Чечня, Інгушетія, Дагестан, але навіть Татарстан — це вже республіка, в якій лише половина населення розмовляє рідною мовою. І ці процеси йдуть не в позитивний бік», — описує він один із варіантів розвитку подій.
Опозиційний російський політолог Олександр Кинєв узагалі називає публічні заклики до розпаду РФ по етнічних кордонах «подарунком російській пропаганді, яка і без того періодично стверджує про те, що вороги Росії хочуть її роздробити та знищити».
Теорія і практика
…У ніч на 11 квітня 2025 року розумна камера, встановлена на будинку колишнього воєнкома Чувашії Бахтійора Холікова, подала сигнал про підозрілу активність на вулиці, це розбудило власника. Той побачив на моніторі незнайомця, який щось підкладав під автомобіль, а потім кинувся навтьоки.
Полковник армії країни-агресора викликав спецслужби. Під машиною виявили вибуховий пристрій.
Відповідальність за замах узяв на себе підрозділ ЧВК «Помста» під назвою Біла Чувашія, про це вони написали у своєму телеграм-каналі. Вказувалося, що це виконання вироку приватного суду Кебе, наводили і шифр, який було подано для страти воєнкома — SHA256.
Орєшніков підтвердив SOTA: все це було. Так, Холіков залишився живим, але й виконавців не спіймали, підкреслив «суддя». Отже, ЧВК — не вигадка.
1 травня 2025 року про «Помсту» згадали знову. Мешканець Кропоткіна Краснодарського краю, учасник вторгнення РФ у Київську область Микола Брянцев зник на мосту через річку Кубань. Незабаром у видаленому нині телеграм-каналі Кубанское партизанское движение з’явилося повідомлення: «ПВК „Помста“ продовжує роботу на Кубані. Був нейтралізований за допомогою ПМ воєнний злочинець, причетний до тортур та вбивств мирних жителів у Бучі, 45-річний Микола Брянцев із Кропоткіна, учасник Першої та Другої чеченських». І тут ліквідації передувало зашифроване повідомлення.
Орєшніков не виключає й інші акти індивідуального терору проти представників російської влади та вояків окупаційної армії. Водночас в інтерв'ю SOTA анонсував масштабування підпільної діяльності всередині РФ під кодовою назвою «Повстання машин» — атаки за допомогою БПЛА. Виконавця атентату можна спіймати, оператора дрона — ніколи, каже активіст.