Системи ППО в Москві були більше готові перехоплювати ракети, ніж безпілотники — Храпчинський
Пожежа в Московській області під час атаки українських дронів, 17 травня 2026 року (Фото: Moscow Regional Governor Andrei Vorobyov/Handout via REUTERS)
Директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил в резерві Анатолій Храпчинський в інтерв’ю Radio NV розповів, що російські системи протиповітряної оборони, які захищали Москву, були більше готові перехоплювати ракети, ніж безпілотники, тому попри те, що більшість систем ППО залишилась під Москвою після параду 9 травня, українська атака була успішною.
В ефірі Radio NV Храпчинський пояснив, що масована атака українськими безпілотниками створила суттєве навантаження на російську ППО.
«Якщо говоримо, наприклад, про 600 БПЛА, якщо припускаємо, що було 600 БПЛА за шість-вісім годин, виходить у середньому 75−100 БПЛА на годину. Одна-дві цілі лише в одному секторі кожну хвилину. Це суттєве навантаження для ППО. Тут, мабуть, важливо не те, щоби щохвилини були дрони, а групами по 20−50 дронів, коли заходять в один сектор. Пригадаємо, OSINT-спільнота дуже допомогла нам із оприлюдненням інформації, як розташована система ППО навколо Москви. Ці два кола з Панцирів, Торів, С-300, С-350 — це все те, що дає нам можливість зрозуміти, яка роздільна можливість виявляти повітряні цілі і супроводжувати їх», — пояснив офіцер Повітряних сил в резерві.
Він також наголосив, що малопомітні та малорозмірні безпілотники, такі як Лютий чи FPV, засоби ППО можуть виявити лише на малій дистанції.
«Тому що так склалось, що системи ППО, які зараз є в Москві, були більше готові перехоплювати крилаті ракети, літаки, але не малопомітні малорозмірні безпілотники. Це ускладнює перехоплення, створює наступну проблему, що більшість систем починає вимикати системи свій-чужий, аби виявляти будь-що, що знаходиться в повітряному просторі», — зазначив Храпчинський.
Експерт також заявив, що після параду Росія не передислокувала більшість засобів ППО з-під Москви.
«Навіть після цього параду росіяни не передислоковували більшість своїх систем ППО, розуміючи, що все одно повітряний напад буде. Але навіть в умовах, коли більшість систем ППО була стягнута в московський регіон, Росія не змогла відбити цю атаку», — сказав Храпчинський.
Масштабний удар безпілотниками по Москві та Підмосков'ю 17 травня
17 травня 2026 року Сили оборони України здійснили наймасштабніший удар безпілотниками по російській критичній інфраструктурі у Москві та Підмосков'ї від початку повномасштабного вторгнення.
Міністерство оборони України повідомило, що Сили оборони вперше уразили Московський НПЗ, нафтобазу Солнечногорская та декілька виробництв з мікроелектроніки, що раніше були захищені великою кількістю засобів протиповітряної оборони.
Коментуючи атаку, командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр) наголосив, що Москва не є недосяжною ціллю для українських дронів і втратила «односторонній абонемент» на спокійне життя.
Під час атаки на Москву були застосовані українські безпілотники, зокрема:
FP-1
- Дальність: 1,6 тис. км;
- Швидкість: 180 км/год.
RS-1 Барс
- Дальність: до 800 км.
БАРС-СМ GLADIATOR
- Вперше застосовано.
Атаковані об'єкти
- Завод Ангстрем (55.982222, 37.213889) — завод напівпровідників та електроніки, що перебуває під санкціями США;
- Московський НПЗ (55.643889, 37.798611) — завод, що забезпечує ~40% потреб Московського регіону, постраждали будівельники;
- Завод МКБ Радуга (56.75299746071088, 37.125030949727034) — виробництво крилатих ракет;
- НПС Сонячногірська (56.052851, 37.122296) — влучання у резервуар, що спричинило масштабну пожежу;
- Технопарк Елма (55.98440445093425, 37.22002634178276) — виробничий комплекс, що спеціалізується на мікроелектроніці;
- НПС Володарське (55.494522820110966, 37.99782604634511) — пошкодження нафтоперекачувальної станції;
- Аеропорт Шереметьєво (55.972651088002436, 37.41263546082457) — падіння уламків дрона спричинило пожежу на злітно-посадковій смузі.