Часи золотого долара. Для чого під час Другої світової створювали МВФ і як це встановило міжнародну монополію американської валюти
Читайте NV у Google
Пленарне засідання Бреттон-Вудської конференції. Виступає Чарльз Тобі, сенатор від штату Нью-Гемпшир, в якому відбувався форум (Фото: АР)
В липні 1944 року в американському місті Бретон-Вудс пройшла міжнародна конференція за участі представників 44 країн. Вони заснували Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які допомогли США стати фінансовим лідером світу.
Абсурдом назвав міжнародну конференцію в Бретон-Вудсі Джордж Болтон, радник Банку Англії. Болтона бентежило не тільки розкішне застілля після завершення цього форуму, але і така велика кількість представлених країн на зустрічі, під час якої ніби забули про війну, що трусила всю планету.
Було літо 1944-го, ще не був повністю звільнений Радянський Союз, Париж ще залишався в руках німців, ще німці битимуть по Лондону ракетами Фау-2, американці ще не зломили міць японського військово-морського флоту. А в цей час США і Велика Британія запропонували своїм союзникам створити міжнародні фінансові структури, мета яких — стабілізація національних валют через кредитування.
В результаті на цій конференції 44 держави антигітлерівської коаліції підписали угоду про створення Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку.
До угоди в Бреттон-Вудсі її ініціатори йшли більше двох років. Багато хто з учасників конференції підписали договір не без вагання, а СРСР незабаром взагалі вийшов з неї. І все через те, що США запропонували влаштувати післявоєнну міжнародну фінансову систему на своїх умовах, і національні валюти жорстко прив’язувалися до долара.
