Курує директор ФСБ. Росія планує опублікувати сфальсифіковані документи про Волинську трагедію — ЦПД

4 липня, 15:50
Польський прем'єр Дональд Туск та український президент Володимир Зеленський у Києві, лютий 2026 року (Фото: REUTERS/Alina Smutko)

Польський прем'єр Дональд Туск та український президент Володимир Зеленський у Києві, лютий 2026 року (Фото: REUTERS/Alina Smutko)

Директор ФСБ РФ Олександр Бортніков відповідає за інформаційні операції країни-агресора, спрямовані на розкол між Україною та Польщею, заявив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у Telegram у суботу, 4 липня.

За словами Коваленка, ФСБ планує до 5 липня оприлюднити сфальсифіковані документи про події Другої світової війни (Волинської трагедії) з метою підриву українсько-польських відносин. Коваленко також заявив, що російські пропагандистські ЗМІ отримали завдання «роздувати цю історію».

Реклама

Центр протидії дезінформації також повідомив, що в Польщі фіксують активізацію російських ботоферм, які намагаються загострити українсько-польські відносини.

Міністр-координатор спецслужб Польщі Томаш Семоняк заявляв, що країна-агресор використовує ферми тролів, мережі ботів та інші інструменти інформаційної війни для поширення маніпулятивного контенту та спекуляцій на темі історичних розбіжностей між Польщею та Україною. Таким чином Кремль намагається спровокувати напруження у відносинах двох країн, підживлюючи поляризацію в польському та українському суспільствах, заявили в ЦПД.

Польські правоохоронці раніше вже фіксували спроби Росії організувати та фінансувати заходи з метою дестабілізації ситуації в країні.

У ЦПД додали, що країна-агресор протягом багатьох років готувала інформаційне підґрунтя для розпалювання суперечок між Україною та Польщею, експлуатуючи історичні розбіжності та чутливі питання.

11 липня в Польщі вшановують пам’ять жертв Волинської трагедії. Раніше польські ЗМІ повідомляли, що в канцелярії президента Польщі розглядають можливість обмеження контактів із президентом України Володимиром Зеленським, про що можуть оголосити цього дня.

2 липня СБУ заявила, що спільно з польськими правоохоронцями викрила 11 осіб, які на замовлення та за гроші РФ організовували антиукраїнські мітинги в Польщі протягом 2025−2026 років.

3 липня видання The Telegraph з посиланням на джерела, наближені до польського президента Кароля Навроцького, повідомило, що США попередили про можливу підготовку РФ до збройної «провокації» на території Польщі. Це можуть бути ракетні удари, атаки з використанням дронів або перетин кордону російськими солдатами.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск згодом заявив, що Варшава отримала дані про провокації від усіх можливих розвідувальних служб країн Європейського Союзу та НАТО і «дуже інтенсивно готується до різних сценаріїв».

Загострення відносин між Україною та Польщею — головне

19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив свого українського колегу Володимира Зеленського найвищої державної нагороди країни — ордена Білого Орла. Навроцький обурився рішенням присвоїти одному з підрозділів ЗСУ назву на честь Героїв УПА.

Зеленський після цього порівняв польського президента з колишнім угорським прем'єром Віктором Орбаном, який спекулював на українській темі заради передвиборчих рейтингів, і назвав ситуацію «історією, яка закінчиться погано».

20 червня низка українських політиків і чиновників оголосили, що відмовляються від своїх польських нагород. Серед них — голова ОП Кирило Буданов, президент України у 1994—2005 роках Леонід Кучма, президент у 2005—2010 роках Віктор Ющенко та президент у 2014—2019 роках Петро Порошенко.

Того ж дня Володимир Зеленський заявив, що надіслав президенту Польщі орден Білого Орла, опублікувавши фотографію з відділення Нової пошти.

Від українських нагород також відмовилися деякі польські політики, серед яких лідер найбільшої опозиційної партії Польщі Ярослав Качинський. Колишній польський прем'єр Матеуш Моравецький передав свій орден Ярослава Мудрого до Музею пам’яті жертв Волинської трагедії.

На тлі загострення відносин президент України не поїхав на Конференцію з відновлення України у Гданську. Українську делегацію на заході, що відбувся 25−26 червня, очолювала прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

28 червня під час виступу з нагоди Дня Конституції Володимир Зеленський оголосив, що направив до парламенту законопроєкт Про Український національний пантеон. Документ передбачає вшанування «найвидатніших представників української нації».

Польське видання Onet з посиланням на джерела в уряді повідомило, що в уряді Польщі «здивовані» рішенням президента Зеленського і вважають, що законопроєкт може погіршити відносини між країнами.

30 червня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не підтримає вступ України до Євросоюзу, якщо Київ не змінить підхід до вшанування діячів ОУН та УПА.

1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 15360 про створення Українського національного пантеону. За проєкт у першому читанні та в цілому проголосували 287 депутатів.

3 липня у Варшаві відбулася зустріч Андрія Сибіги та його польського колеги Радослава Сікорського, під час якої Сибіга запропонував пакет антикризових заходів, серед яких — організація зустрічі істориків-експертів з питань Другої світової війни.

Показати ще новини