Фіцо натякнув, що Словаччина не допомагатиме НАТО в разі війни
Роберт Фіцо заявив, що для нього важливе членство країни в НАТО, але він не хоче допомагати під час війни (Фото: REUTERS/Radovan Stoklasa)
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що для нього важливе членство країни в НАТО, однак він натякнув, що в разі війни не хоче, аби Словаччину було втягнуто в неї «через якусь п'яту статтю» Альянсу.
Під час виступу, опублікованого на його сторінці у Facebook, Фіцо заявив, що побоюється того, наскільки «гучні войовничі промови лунають у Європі».
За його словами, ситуація щодо ймовірності загальноєвропейського військового конфлікту ніколи не була «настільки серйозною та напруженою, як зараз».
«Я не хочу, щоб Словаччина стала частиною якогось військового конфлікту через якусь п’яту статтю. Так, ми є членами НАТО, ми поважаємо це, дбаємо про співпрацю та виконання своїх зобов’язань, але як прем'єр-міністр я зроблю все, щоб Словаччина ніколи не була втягнута у військовий конфлікт», — додав Фіцо.
Також він нагадав, що 18 вересня прибуде з візитом до України та зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським і новим прем'єр-міністром Сергієм Корецьким. Крім того, приїдуть й інші європейські прем'єр-міністри.
Фіцо знову сказав, що боїться війни, і тому хоче серйозно про це поговорити.
17 вересня телеканал CNN повідомив, що метою гібридних атак Росії проти Європи є створення відчуття наближення війни без переходу до прямого конфлікту. Однак рано чи пізно Москва може припуститися помилки й перетнути межу, що змусить НАТО відповісти силою, зазначає видання.
Гібридні атаки РФ проти Європи — останні новини
13 вересня російські агресори атакували за допомогою дрона локомотив пасажирського поїзда на станції Ягодин, що за 2 км від польського кордону. Обійшлося без постраждалих. А вже 17 вересня Дональд Туск заявив, що ще один російський ударний дрон упав поблизу кордону України з Польщею у Волинській області. За словами польського прем'єра, дрон упав неподалік від пункту пропуску Ягодин — Дорогуськ під час російської атаки на АЗС.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що удар держави-агресора РФ по району міжнародного пункту пропуску Ягодин — Дорогуськ мав на меті поранити або вбити чинних і колишніх європейських посадовців, які виїжджали з України.
14 вересня один із військових гелікоптерів Збройних сил Данії був обстріляний сигнальними ракетами з російського фрегата. 3 вересня керівник контррозвідки Служби безпеки Данії Еміль Гресхольм повідомив, що розвідка виявила плани та підготовку російського саботажу на данських підприємствах оборонної промисловості.
15 вересня в Литві впав російський безпілотник. Сапери знешкодили вибуховий пристрій, виявлений на дроні. За даними агентства LRT, безпілотник прилетів з боку Білорусі — його збили італійські винищувачі, що базуються на авіабазі в Шяуляї, над Кайшядорським районом, неподалік від Круоніської гідроакумулювальної електростанції.
Крім того, російські дрони періодично знаходять на території Молдови, Румунії, Латвії, Естонії та Польщі. Підозрілі або невпізнані дрони помічали над стратегічними об'єктами та об'єктами критичної інфраструктури у Фінляндії, Данії та Бельгії.
У Німеччині вже неодноразово розслідували диверсії та шпигунські операції, у яких підозрюють Росію. Серед таких епізодів — підготовка атак на маршрути постачання військової допомоги Україні, підпал посилки в логістичному центрі DHL у Лейпцигу, а також інцидент із безпілотником, оснащеним вибухівкою, поблизу українського вантажного літака Антонов в аеропорту Лейпциг/Галле.