Палаци і таємні дружини. Що ми дізналися про офшори Путіна, Ердогана та інших світових лідерів завдяки Pandora Papers
Протягом року 600 журналістів зі 117 країн вивчали 11,9 млн документів — найбільший в історії витік конфіденційних документів. Вони виявили, що 35 нинішніх і колишніх світових лідерів і багато мільярдерів пов’язані з компаніями в офшорних юрисдикціях, в яких мінімізуються податки.
В даних цього витоку, який отримав назву Pandora Papers, виявилася й інформація про офшорні фірми президента України Володимира Зеленського.
НВ розповідає, що стало відомо про офшори інших лідерів країн зі спільного розслідування Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів ICIJ та представників 150 редакцій по всьому світу.
Офшори і оточення Путіна
Президент РФ Володимир Путін заявляв, що він проти використання офшорних структур російськими бізнесменами і політиками і підтримав закони, які забороняють цю практику, сказано в матеріалі ICIJ. Однак громадяни Росії представлені в Pandora Papers «непропорційно» — вони стоять за 14% з більше ніж 27 тисяч компаній, дані яких були розкриті. Офшори використовували щонайменше 46 російських олігархів.
Pandora Papers свідчать, що восени 2003 року через офшорну компанію була придбана квартира в Монако за $4 млн для жінки, яка, за даними ЗМІ, перебувала у таємних багаторічних стосунках з Путіним, — Світлани Кривоногих. На той момент вона народила дівчинку, батько якої не вказаний в документах, але, за даними російського видання Проект, вона є дочкою Путіна.
Кривоногих не відповіла на прохання журналістів про коментарі.
Згідно Pandora Papers, генеральний директор російського Первого канала Костянтин Ернст за дев’ять місяців після Олімпіади в Сочі у 2014 році, церемонії відкриття та закриття якої він організовував, став секретним партнером, який володіє 23% в угоді з купівлі 39 кінотеатрів у Москві. Оборудку фінансував банк ВТБ, державна установа, яку називають путінською «скарбничкою». Нерухомість була продана за мінімальною ціною, встановленою на державному аукціоні Москви. Ернст також був одержувачем кредиту у розмірі $16,2 мільйона від кіпрського банку, який частково належить ВТБ, що використовувався для фінансування його частки в угоді.
В електронному листі в ICIJ Ернст сказав, що ніколи не приховував своєї участі у проєкті нерухомості, і заперечував будь-які припущення, що його участь у проєкті була компенсацією за його роботу над олімпійськими церемоніями. Він відмовився відповідати на питання ICIJ на тій підставі, що ICIJ нібито є «організацією, яка отримує накази від секретних служб США».
Кінотеатри придбала російська компанія ТОВ Эдисонэнерго, афілійована з московською девелоперською компанією, яку очолювали двоє братів, Григорій та Михайло Печерські.
В інтерв'ю 2017 року Григорій Печерський не спростував повідомлення про те, що в угоду входив Сергій Васильєв, давній директор провідної російської рекламної групи Video International, яка була пов’язана з мільярдерами Олексієм Мордашовим та Юрієм Ковальчуком, які є співвласниками Первого каналу. Розслідування ICIJ Panama Papers показало, що частина Video International також належала Ролдугіну, віолончелісту і хрещеному батькові однієї з дочок Путіна.
За даними Pandora Papers, брати Печерські, які виступали публічно, насправді були міноритарними партнерами у проєкті.
Pandora Papers показують, що Андрій Болотов, колишній зять одного із близьких друзів Путіна з КДБ, є справжнім власником офшорних компаній, які отримали контракти на $80 мільйонів від державної трубопровідної компанії, якою керував його тодішній тесть. Адвокати, проінструктовані Болотовим, заявили, що він ніколи не отримував неправомірної ділової вигоди з особистих зв’язків, і заперечували будь-які порушення.
З Pandora Papers слідує, що російська компанія, яка отримала контракти на $500 мільйонів від російської державної газової компанії у 2013 році, належала Руслану Горюхіну, який був помічником Аркадія Ротенберга, бізнесмена-мільярдера і колишнього партнера Путіна по дзюдо. За даними Pandora Papers, принаймні до серпня 2016 року Горюхін був власником Палацу опери в Мюнхені, пам’ятки міста, яка, за чутками, була придбана одним із друзів Путіна.
Документи Pandora Papers свідчать, що лондонське адвокатське бюро Tulloch & Co, яким керує юрист Аластер Таллок, створювало мережі компаній для колишнього заступника міністра фінансів Росії Андрія Вавілова, російського мільярдера-олігарха Олександра Мамута та банкіра, якого розшукують у РФ за обвинуваченням у шахрайстві Віталія Жогіна.
Розкішна нерухомість прем'єра Чехії Андрія Бабіша на Французькій Рив'єрі
Розслідування ICIJ показує, що прем'єр Чехії Андрій Бабіш таємно володіє розкішною нерухомістю на Французькій Рив'єрі вартістю $22 млн, яку він придбав у 2009 році.
Будинок із п’ятьма спальнями Chateau Bigaud розташований на території площею понад 3,8 га між середньовічними руїнами та густими лісами. Згідно з відкритими даними, станом на січень будівля належала дочірній компанії однієї з чеських компаній, що належить Бабішу через посередників.
Те, що Бабіш володіє цією нерухомістю, і офшорні операції, які приховували його участь, раніше не було відомо громадськості.
Експерти, опитані ICIJ, заявили, що офшор, використаний Бабішем, міг знизити його податки, приховуючи при цьому його власність від громадськості.
Бланки декларації про активи, отримані Investigace.cz, чеським партнером ICIJ, показують, що ні право власності на нерухомість, ні компанії, через які він нею володіє, не фігурують у документах, які Бабіш подав, як того вимагає чеське законодавство, після того, як почав займатися політикою.
Прем'єр-міністр Чехії не відповів на прохання про коментар. ICIJ і три його медіапартнери відправили список докладних питань про придбання Chateau Bigaud прессекретарю прем'єр-міністра Яні Адамцовій, яка не дала відповіді, крім підтвердження отримання.
Офіс Бабіша відкликав акредитацію для преси трьох партнерів ICIJ, Investigace.cz, Le Monde і німецької телекомпанії NDR, на передвиборчу кампанію в середу, 29 вересня.
Наступного дня після відвідування Бабішем електростанції в північному чеському місті Усті-над-Лабем репортер Investigace.cz попросив його відповісти на питання про його офшорні угоди. Бабіш проігнорував її і пішов до своєї машини. Охоронець штовхнув репортера ліктем і сказав: «Пресконференція закінчена, ви не розумієте? Ви що не знаєте? Ідіть геть!»
У листопаді 2009 року Бабіш вклав $22 мільйони у свою компанію Blakey Finance на Британських Віргінських островах, згідно з витоком електронних листів між панамськими і французькими юристами Бабіша. Потім кошти були переведені в його компанію в окрузі Колумбія, яка направила їх своїй філії у Монако, SCP Bigaud. Документи описують трансфер від вашингтонської фірми до тієї, що знаходиться в Монако, як «зворотний займ… безпосередньо для кінцевої мети фінансування придбання нерухомості».
Згідно з документами, це придбання в кінцевому підсумку стосувалося 16 об'єктів нерухомості в Мужені, включаючи Chateau Bigaud. В Chateau Bigaud є більярдна, кінотеатр, тренажерний зал з душем, сауна і винний льох, гараж на три машини, басейн і котедж доглядача, а також додатковий будинок з трьома спальнями, відомий як Casa Bigaud, з власним басейном.
Записи французького земельного кадастру, отримані партнером ICIJ Radio France, підтверджують, що нерухомість була куплена зареєстрованою в Монако компанією SCP Bigaud. Бабіш фігурує в іпотечному документі як «менеджер компанії» SCP Bigaud.
Французькі записи також показують, що Бабіш особисто і його компанія в Монако володіли акціями другої зареєстрованої в Монако фірми під назвою SCP Porte des Iles. В кінці 2010 року SCP Porte des Iles купила сім об'єктів нерухомості вартістю $6,7 мільйона за кілька метрів від Chateau Bigaud, включаючи двоповерхову віллу з басейном і гаражем.
Експрем'єр Великої Британії Тоні Блер заощадив 300 тисяч фунтів на податках під час купівлі нерухомості у бахрейнського міністра
Згідно з даними Pandora Papers колишній британський прем'єр Тоні Блер і його дружина Шері заощадили 300 тисяч фунтів (понад $407 тисяч) на податках, придбавши офісну будівлю в Лондоні в офшорної компанії, що частково належала відомому бахрейнському міністру, передає Guardian.
Колишній прем'єр-міністр Великої Британії і його дружина стали власниками офісної будівлі вартістю 6,5 млн фунтів стерлінгів ($8,83 млн) у 2017 році. Вони придбали компанію на Британських Віргінських островах, яку до цього контролювала родина Зайда бін Рашида Альзаяні, нинішнього міністра промисловості, торгівлі і туризму Бахрейну.
Pandora Papers також свідчать про те, що Альзаяні таємно належали акції ще однієї офшорної компанії, яка за останні дев’ять років витратила понад 60 мільйонів фунтів на купівлю комерційної нерухомості у Великій Британії.
Хоча в угоді не було нічого протизаконного і немає ніяких доказів того, що Блери прагнули уникнути податків, угода все-таки була оформлена так, що це вдалося.
Роберт Палмер, виконавчий директор Tax Justice UK, зазначив в коментарі журналістам: «Несправедливо, що, якщо ви купуєте компанію, яка володіє нерухомістю, вам не потрібно платити гербовий збір. Це лазівки, які доступні багатим людям, але недоступні для інших. Політики повинні виправити податкову систему, щоб кожен платив свою справедливу частку».
Гербовий збір сплачується покупцями комерційної і житлової нерухомості, що продається за ціною вище 150 тисяч і 125 тисяч фунтів стерлінгів відповідно. За даними будівельного товариства Nationwide, середня ціна будинку у Великій Британії у липні становила 244 229 фунтів стерлінгів.
Шері Блер сказала Guardian, що «В цьому немає нічого незвичайного або прихованого» і що вона не знала особи продавців до укладення угоди. За її словами, родина Альзаяні не хотіла продавати будинок окремо від своєї компанії на Британських Віргінських островах, а вона не хотіла нею володіти, тому доручила її ліквідувати після покупки.
«Всі заходи були вжиті з певною метою повернути компанію і будівлю під британський податковий і нормативний режим, в якому вони залишалися досі», — сказала вона.
Компанія Alcogal, латиноамериканські лідери і «бос босів російської мафії»
Панамська компанія Alcogal співпрацювала з політиками, причетними до найбільших корупційних скандалів у новітній історії Латинської Америки, сказано в розслідуванні ICIJ на основі Pandora Papers.
Згідно з документами, фірма виступала як корпоративний посередник для понад 160 політиків і державних чиновників. До списку її клієнтів увійшли президенти Панами, головний кандидат у президенти на виборах у Гондурасі в наступному місяці, президент Еквадору і навіть король Йорданії.
В цілому майже половина політиків, чиї імена фігурують у Pandora Papers, були пов’язані з Alcogal.
Alcogal також виявилася замішаною в операцію з підкупу, пов’язаною з бразильським будівельним гігантом Odebrecht SA (тепер відомий як Novonor), міжнародний скандал з корупцією у футболі, відомий як Fifagate, і імовірну крадіжку державних активів у Венесуелі.
Витік даних показує, що Alcogal заснувала більше 200 підставних компаній в Панамі та інших юрисдикціях за запитом Banca Privada d’Andorra, приватного банку, розташованого в крихітному європейському князівстві між Францією та Іспанією. Деякі з них пізніше нібито використовувалися для викачування коштів у венесуельську державну корупційну схему, показують записи.
Пізніше уряд США вніс банк у чорний список як «концерн, що займається переважно відмиванням грошей». Більшість компаній було розпущено, і Alcogal припинила співпрацю з ними незабаром після того, як у 2015 році був оприлюднений чорний список.
Також за запитом Banca Privada d’Andorra Alcogal заснував дві підставні компанії, які пізніше нібито використовувалися бразильським мультинаціональним концерном Odebrecht для передачі 30 мільйонів доларів хабарів з метою укладення контрактів на громадські роботи в Панамі. Частина грошей надійшла синам тодішнього президента Панами Рікардо Мартінеллі, заявили інформатори. Їм були пред’явлені обвинувачення минулого року, і нещодавно прокуратура рекомендувала висунути обвинувачення і самому Рікардо Мартінеллі, у якого були особисті зв’язки з деякими засновниками Alcogal. Мартінеллі відкидають обвинувачення.
Записи показують, що у 2000 і 2001 роках Alcogal зареєструвала на Британських Віргінських островах дві компанії, що належать Хуану Карлосу Варелі, його братові, батькові і іншим. Варела обіймав посаду віцепрезидента при Мартінеллі і змінив його на посаді президента Панами у 2014 році.
За три місяці після того, як Варела став президентом, внутрішня перевірка Alcogal виявила твердження про те, що його президентська кампанія частково фінансувалася коштом грошей, отриманих від незаконних азартних ігор в інтернеті. В огляді зазначалося, що кампанія Варели спростовувала звинувачення, засновані на публікаціях у ЗМІ, і Alcogal дійшла висновку, що вони не вимагають подальшого розслідування.
У 2017 році Варела визнав, що під час своєї віцепрезидентської кампанії він отримував пожертвування від Odebrecht, бразильської компанії, яка фігурувала в одному з найбільших розслідувань корупції в Латинській Америці, але він заперечував, що ці гроші були хабарем. Варела повідомив ICIJ, що пожертвування на кампанію були зроблені відповідно до закону, і про них повідомили виборчим органам.
Влада Панами рекомендувала, щоб Варелі, який покинув свій пост у 2019 році, було пред’явлене обвинувачення у справі Odebrecht.
У 2006 році юридична фірма зареєструвала в Панамі компанію під назвою Karlane Overseas SA. У наступному році всі, крім однієї, з 10 тисяч акцій були передані Насрі Хуану «Тіто» Асфурі, свідчать записи. Асфура, який на той час був комісаром столиці Гондурасу Тегусігальпи, є провідним претендентом на пост президента на національних виборах, які відбудуться наступного місяця.
Минулого року генеральний прокурор Гондурасу звернувся до антикорупційного суду із проханням судити Асфуру, який зараз є мером Тегусігальпи, за обвинуваченням у розкраданні муніципальних коштів, але верховний суд вирішив не передавати справу до суду. Через офіційного представника Асфура повідомив партнерам ICIJ Centro Latinoamericano de Investigación Periodística (CLIP) і Contracorriente, що він не володіє офшорною компанією і не має офшорних інвестицій. Банк, який допоміг Асфурі створити Karlane, повідомив журналістам, що компанія використовувалася для купівлі землі у сім'ї Асфури та інших людей в Тегусігальпі для будівництва там бізнес-центру.
Alcogal заявила, що припинила співпрацю з компаніями, виявленими в ході розслідування у справі Odebrecht, і повністю співпрацювала з владою. Співпрацю з конкретними клієнтами в Alcogal коментувати відмовилися.
У 2015 році влада Британських Віргінських островів запросили інформацію про власника і звіти про комплексну перевірку компанії Firelli International Limited. Alcogal відповіла, що не змогла повністю виконати запит, оскільки не зібрала цю інформацію до створення компанії, а її клієнт-посередник, банк у Маямі, не передавав необхідні документи.
Alcogal змогла ідентифікувати через свої записи і «зовнішні бази даних» відомого акціонера: Хосе Марію Маріна, колишнього президента Бразильської федерації футболу. Марін був заарештований за місяць до того у зв’язку із Fifagate, справою про шахрайство, яке стосувалося хабарів за права на великі футбольні турніри. Судові документи в США пізніше показали, що він використовував банківський рахунок підставної компанії для отримання хабарів на мільйони доларів. У 2018 році Маріна засудили до чотирьох років тюремного ув’язнення.
Alcogal повідомив ICIJ, що припинив співпрацю з Firelli «відповідно до нашої політики і застосовним законодавством».
Аналіз звітів Pandora Papers, проведений ICIJ, показав, що після викриттів Panama Papers щонайменше 113 компаній змінили свого зареєстрованого агента з Mossack Fonseca на Alcogal.
Pandora Papers також показують, що Alcogal прийняла низку рекомендацій від Banca Privada d’Andorra як зареєстрованого агента для офшорних компаній, що належать деяким з колишніх союзників Уго Чавеса.
Христодулос Вассіліадес, повірений і почесний консул Белізу на Кіпрі, був одним з найвідоміших і найбільш надійних посередників Alcogal.
Вассіліадес привів у фірму десятки клієнтів, в тому числі підозрюваних у шахрайстві і російського олігарха та близького союзника Володимира Путіна.
Записи показують, що коли Alcogal у відповідь на зміну правил на Британських Віргінських островах запитувала у фірми Вассіліадеса оновлену інформацію про директорів десятків компаній, іноді виникали проблеми з її отриманням.
У 2009 році Вассіліадес привів в Alcogal нового клієнта: Галину Телеш, яка була єдиним директором і реальним власником Barlow Investing Ltd., компанії, зареєстрованої Alcogal. Майже через десять років, у 2018 році, Телеш вирішила припинити її існування. Тільки після цього Alcogal подала владі Британських Віргінських островів звіт про підозрілу діяльність, в якому попередила її про те, що Телеш була колишньою дружиною гангстера Семена Могилевича, відомого як «бос босів» російської мафії.
Фірма Вассіліадеса заявила, що відкидає «будь-які твердження про те, що ми маємо будь-який зв’язок», прямо або побічно зі злочинними організаціями.
Alcogal заявила, що негайно розірвала відносини з Barlow, коли отримала вказівку зробити це «від свого професійного посередника».
Записи показують, що раз по раз юридична фірма представляла звіти про підозрілу діяльність лише після того, як її клієнти були викриті владою або журналістами як імовірно корумповані або причетні до інших злочинів.
У 1990-х роках Alcogal створила принаймні п’ять офшорних компаній, які, як пізніше з’ясувалося, використовувалися Аугусто Піночетом, чилійським диктатором з 1973 по 1990 рік. На момент його смерті у 2006 році Піночету пред’явили обвинувачення у злочинах проти людяності і крадіжці мільйонів доларів з державних коштів.
Засновник Alcogal Хайме Алеман визнав, що його юридична фірма заснувала ці компанії, але сказав, що на той час він не знав, що вони пов’язані з Піночетом. Він заявив, що його фірма виявила зв’язок у 2004 році і припинила співпрацю з ними.
Палац Ердогана
У 2014 році компанія турецького мільярдера Ермана Ілічака завершила будівництво президентського палацу на 1150 кімнат для президента країни Реджепа Ердогана, сказано в розслідуванні ICIJ.
Дані Pandora Papers свідчать, що в тому ж році 74-річна мати Ілічака Айше Ілічак, стала власницею двох офшорних компаній на Британських Віргінських островах.
Згідно з документами, одна з компаній, Covar Trading Ltd., володіла активами сімейного будівельного конгломерату. Конфіденційна фінансова звітність свідчить, що за перший повний рік роботи Covar Trading отримала $105,5 млн доларів доходу від дивідендів. Гроші зберігалися на швейцарському рахунку.
Потім компанія виплатила майже всі $105,5 мільйона як «пожертвування», яке було зазначене в розділі «надзвичайні витрати». У заявах не сказано, хто отримав гроші.
Ілічак не відповів на питання журналістів-розслідувачів.
Нерухомість короля Йорданії
За даними Pandora Papers англійський бухгалтер у Швейцарії працював з юристами на Британських Віргінських островах, щоб допомогти монарху Йорданії королю Абдаллі II таємно придбати 14 розкішних будинків вартістю понад $106 мільйонів у США і Великій Британії. Радники допомогли йому заснувати щонайменше 36 підставних компаній.
У 2017 році король купив нерухомість за $23 мільйони з видом на пляж для серфінгу в Каліфорнії через компанію на Британських Віргінських островах. Король доплатив за те, щоб інша компанія на Британських Віргінських островах, яка належала його швейцарським керуючим активами, виступала як «номінальний» директор компанії, що купила нерухомість.
Британські повірені короля заявили, що він не зобов’язаний платити податки відповідно до законодавства Йорданії і що у нього є міркування безпеки і конфіденційності, щоб володіти майном через офшорні компанії. Вони заявили, що король ніколи не зловживав державними коштами.
Адвокати також заявили, що більшість компаній і власності, ідентифікованих ICIJ, не мають відношення до короля або більше не існують, але відмовилися надати подробиці.
«Якби йорданський монарх більш публічно продемонстрував своє багатство, це не тільки розлютило б його народ, але і розлютило б західних донорів, які давали йому гроші», — сказала ICIJ Аннель Шелін, експертка з політичного авторитету на Близькому Сході.
За даними Pandora Papers, провідні політичні і фінансові діячі використовують офшори і в сусідньому Лівані. До їх числа входять нинішній прем'єр-міністр Наджиб Мікаті та його попередник Хасан Діаб, а також Ріад Саламе голова центрального банку Лівану, який перебуває під слідством у Франції за обвинуваченням у відмиванні грошей.
Марван Хейреддін, колишній державний міністр Лівану і голова Al Mawarid Bank, також фігурує в документах. У 2019 Хейреддін підписав документи як власник компанії на Британських Віргінських островах, що володіє яхтою за $2 мільйони.
Корупція в уряді прем'єра Пакистану
Розслідувачі ICIJ виявили в Pandora Papers дані про офшорні активи людей, близьких до прем'єра Пакистану Імрана Хана, в тому числі його міністра фінансів і головного фінансового покровителя.
Документи також свідчать, що міністр водних ресурсів Хана Чаудхрі Муніс Елахі зв’язався у 2016 році з компанією Asiaciti, сингапурським постачальником офшорних послуг, щоб створити траст для інвестування прибутку від сімейної земельної угоди, яка згодом була профінансована кредитором, як стверджується, незаконно. У банку повідомили владі Пакистану, що кредит був схвалений завдяки впливу батька Елахі, колишнього заступника прем'єр-міністра.
У записах Asiaciti сказано, що Елахі відмовився вкладати гроші в траст у Сингапурі після того, як йому сказали, що повідомлять подробиці в податкові органи Пакистану.
Елахі не відповів на запити ICIJ про коментарі. За кілька годин до публікації історій Pandora Papers представник родини повідомив медіа-партнерам ICIJ, що «інтерпретації і дані, які вводять в оману були поширені в документах з мерзенних причин». Представник додав, що активи сім'ї «декларуються відповідно до чинного законодавства».
Представник Хана заявив на пресконференції, що, якщо у кого-небудь з його міністрів або радників були офшорні компанії, «вони повинні будуть понести відповідальність».
Про кого ще йдеться в Pandora Papers
Президент Кенії Ухуру Кеньятта і його матір вказані як бенефіціари секретного фонду в Панамі. Інші члени сім'ї, в тому числі його брат і дві сестри, володіють п’ятьма офшорними компаніями з активами на суму понад 30 мільйонів доларів.
Сім'я президента Азербайджану Ільхама Алієва таємно купила в Лондоні нерухомості на близько $700 млн. Серед цієї нерухомості - видатні історичні будівлі, комерційні об'єкти та елітні апартаменти у престижних кварталах, причому більша частина нерухомості була придбана за готівку.
Неофіційна третя дружина колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Ассель Курманбаєва таємно отримала $30 млн через шість офшорних компаній.