Галичанин-супершпигун. Чому блискучий радянський розвідник раптом розкрив Заходу таємну змову Сталіна з Гітлером та інші секрети
Читайте NV у Google
Вальтер Кривицький під час його свідчень перед Комітетом Дайса, поруч із яким сидить перекладач Борис Шуб, жовтень 1939 року (Фото: Harris & Ewing / Library of Congress)
У 1937 році радянський агент Вальтер Кривицький попросив політичного притулку у Франції. Ще до підписання пакту Молотова – Ріббентропа він розповів про кулуарні контакти між Кремлем та Третім Рейхом й здав західним спецслужбам понад 100 радянських шпигунів у Європі.
Уранці 10 лютого 1941 року покоївка готелю Bellevue у Вашингтоні знайшла у кімнаті № 532 тіло сорокарічного іноземця. Чоловік помер від пострілу у скроню. Поліціянти знайшли біля нього пістолет марки Colt 38-го калібру, а на столі — три прощальні листи.
- Операція Ромео. Як шпигуни-плейбої Штазі вивідували держтаємниці, зваблюючи секретарок найвпливовіших посадовців і політиків Заходу
- Справа Розенбергів. Як понад 70 років тому в США стратили подружжя комуністів за атомне шпигунство на користь СРСР
- Кумир Путіна і герой Росії. Як британський аристократ став шпигуном і допоміг Сталіну поневолити пів Європи
У готелі гість жив під своїм справжнім ім'ям — Самуїл Гінзберг. Але раніше він називався Вальтером Кривицьким і керував радянською військовою розвідкою у Західній Європі. Чотири роки тому шпигун попросив притулку у Франції в обмін на розкриття секретів Кремля. Він добре розумів, що боси радянських спецслужб цього йому не пробачать.
«Якщо вони коли-небудь спробують довести, що я вкоротив собі віку, не вірте», — не раз казав він своєму адвокатові й друзям.
Тріумф доктора Лесснера