«Закон стає зрозумілішим, а обвинувачення — більш конкретними». В Києві презентували новий законопроєкт щодо покарання за міжнародні злочини
Читайте NV у Google
Члени Міжвідомчої робочої групи з питань гармонізації законодавства в контексті правозастосовчої практики у зв’язку з ратифікацією Україною Римського статуту стали спікерами заходу (Фото: Центр громадянських свобод)
Центр громадянських свобод, який є лауреатом Нобелівської премії миру 2022, провів Український тиждень міжнародного кримінального правосуддя. В рамках події вперше представили ключові положення законопроєкту щодо покарання за міжнародні злочини.
NV.ua публікує цей текст в рамках інформаційної підтримки Центру громадянських свобод та його діяльності.
Як Україна каратиме за міжнародні злочини
Учасники Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя вперше представили ключові положення законопроєкту, який важливий не лише для справедливого покарання міжнародних злочинів, а й для виконання Україною своїх зобов’язань у процесі вступу до Європейського Союзу. А також пояснили, чому його ухвалення критично важливе для розслідування міжнародних злочинів, які зміни він пропонує та коли документ можуть зареєструвати та розглянути у Верховній Раді.
Від початку повномасштабного вторгнення правоохоронні органи зареєстрували понад 240 тисяч міжнародних злочинів, пов’язаних із російською агресією. Навіть якщо Спеціальний трибунал щодо злочину агресії запрацює, він, як і Міжнародний кримінальний суд, розглядатиме лише обмежене коло справ. Натомість на українську систему правосуддя ляже розслідування та судове переслідування у більшості справ. Саме тому Кримінальний кодекс України має повністю відповідати нормам міжнародного кримінального права. Лише так Україна зможе ефективно розслідувати міжнародні злочини та притягувати винних до відповідальності.
Попри зміни, ухвалені у 2024 році, Кримінальний кодекс України досі містить прогалини. Саме тому при Офісі генерального прокурора створили міжвідомчу робочу групу, яка підготувала комплексний законопроєкт для гармонізації українського законодавства з міжнародним кримінальним правом. До роботи долучилися представники державних органів, громадянського суспільства, а також українські й міжнародні експерти.
Спікерами стали члени Міжвідомчої робочої групи з питань гармонізації законодавства в контексті правозастосовчої практики у зв’язку з ратифікацією Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду:
Костянтин Задоя — кандидат юридичних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка, експерт Центру громадянських свобод;
Станіслав Петренко — начальник відділу Департаменту війни Офісу Генерального прокурора, секретар Міжвідомчої робочої групи при Офісі генерального прокурора;
Аліна Павлюк — координаторка роботи адвокатів, аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group;
Микола Пашковський — старший науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України.
Модераторкою виступила виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.
Пропозиція створити каталог конкретних воєнних злочинів
Станіслав Петренко представив ключові положення законопроєкту, розробленого Міжвідомчою робочою групою при Офісі генпрокурора. За його словами, документ покликаний усунути прогалини чинного Кримінального кодексу, які ускладнюють розслідування міжнародних злочинів.
Він пояснив, що сьогодні воєнні злочини у статті 438 Кримінального кодексу сформульовані надто загально. Законопроєкт пропонує замість цього створити каталог конкретних воєнних злочинів, гармонізований із Римським статутом Міжнародного кримінального суду, а також оновити визначення злочину агресії відповідно до сучасного міжнародного права.
«Особа буде підозрюватися не в абстрактному „іншому порушенні законів і звичаїв війни“, а, наприклад, в умисному нападі на цивільне населення. Це означає, що закон стає зрозумілішим, а обвинувачення — більш конкретним. Це фундаментально впливає і на якість кримінального переслідування, і на дотримання права на захист», — сказав Петренко.
Окремо начальник відділу Департаменту війни Офісу генпрокурора наголосив, що запропоновані зміни не призводять до декриміналізації міжнародних злочинів і не пом’якшують відповідальність, а також не створюють підстав для перегляду вже відкритих кримінальних проваджень.
Аліна Павлюк заявила, що зміни до законодавства важливі не лише для прокурорів і суддів, а й для людей, які пережили міжнародні злочини. За її словами, документ дозволить точніше кваліфікувати злочини та зробить систему правосуддя зрозумілішою для постраждалих.
«Для кожної людини важливо чітко розуміти, що саме з нею відбулося, який злочин вона пережила, і щоб система правосуддя бачила ці факти такими, якими вони є, та називала всі ці події своїми іменами», — зазначила вона.
Павлюк також розповіла, що законопроєкт став результатом спільної роботи державних органів, міжнародних експертів і громадянського суспільства. Водночас гармонізація законодавства — лише одна зі частин побудови ефективної системи правосуддя щодо міжнародних злочинів.
Гармонізація законодавства України з міжнародним правом не завершується
Микола Пашковський зазначив, що гармонізація українського законодавства з міжнародним кримінальним правом не завершується ухваленням одного закону. За його словами, міжнародне право постійно розвивається, тому національне законодавство також має регулярно оновлюватися.
«Ми пропонуємо законопроєкт, який підтягне Україну до того стану міжнародного кримінального права, який існує сьогодні. Але на цьому процес гармонізації не завершиться», — сказав він.
Зміни до Кримінального кодексу, за словами Пашковського, лише один з елементів імплементації міжнародного кримінального права, яка також потребує організаційних, інституційних і практичних змін.
Експерт Центру громадянських свобод та професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права КНУ імені Тараса Шевченка Костянтин Задоя звернув увагу, що законопроєкт не змінює юрисдикцію Міжнародного кримінального суду і насамперед потрібен українській системі правосуддя. Гармонізація кримінального законодавства є одним із міжнародних зобов’язань України та важливою частиною переговорів про вступ до Європейського Союзу.
«Ці зміни є юридично обов’язковими для України. Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати Римський статут, а Європейський Союз очікує подальших кроків щодо повної гармонізації нашого законодавства з його положеннями», -— додав він.
Що далі?
Наразі законопроєкт уже розроблено та передано Генеральним прокурором до профільного комітету Верховної Ради й Офісу президента. Автори документа очікують на його реєстрацію та висловлюють готовність до подальших фахових обговорень і доопрацювання окремих положень. Водночас вони наголошують: після понад десяти років роботи над гармонізацією українського кримінального законодавства з міжнародним правом настав час завершити цей процес і забезпечити ефективніші механізми розслідування міжнародних злочинів.
З основними положеннями проєкту закону України Про внесення змін до кримінального та кримінального процесуального кодексів України з метою удосконалення законодавства щодо відповідальності за міжнародні злочини шляхом гармонізації з Римським статутом Міжнародного кримінального суду можна ознайомитись за посиланнями — українською та англійською.
Брифінг пройшов у межах Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя. Це цикл подій, який збирає довкола себе юристів, міжнародників, представників організацій громадянського суспільства та державних інституцій. Протягом всього тижня відбуваються конференції, лекції, воркшопи, вебінари, презентації та обговорення.
Цей захід фінансується Європейським Союзом. Його зміст є виключно відповідальністю Центру громадянських свобод і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.