Фесенко оцінив імовірність того, що втеча Кравченка була погоджена з Банковою

В ефірі Radio NV Фесенко зазначив, що спочатку вважав, що Кравченко міг виїхати і сам, бо йому не потрібно погоджувати відрядження з керівництвом країни, але 16 вересня з’явилась інформація журналіста Михайла Ткача, «що нібито був маячок».

«Тобто НАБУ і САП, мабуть, почали слідчі дії щодо самого Кравченка і про всякий випадок поставили маячок, тобто червоний прапорець в базах даних, щоб він не виїхав за кордон. І нібито вже 13 вересня була така інформація, про це вже знав, як написано в публікації Українські правди, і [голова фракції Слуга народу] Давид Арахамія. І це, можливо, саме спричинило виїзд Кравченка за кордон. Тобто це вже був сигнал, що по ньому працюють, що можуть бути проблеми», — пояснив політолог.

За його словами, через це на Банковій могли вирішити, що Кравченку краще виїхати з України.

«Можливо, і на Банковій теж вирішили, що краще буде умовна гарантія безпеки для самого Кравченка і для влади, для Офісу президента. Скажімо так: немає в країні людини — немає проблеми в юридичному сенсі, немає ризиків, пов’язаних з цією людиною, якщо вона ще, не дай бог, опиниться за ґратами. І тому вирішили випустити його. Тобто якщо був цей маячок на кордоні, значить, потрібні були додаткові дозволи, додаткові дії, щоб його випустили через кордон. Так що ця версія зараз виглядає правдоподібною», — сказав Фесенко.

Водночас він припустив, що з боку Кравченка були «елементи самостійності», зокрема в питанні оголошення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу.

За словами політолога, такий «ґрунтовний» документ як підозра Кривоносу був підготований заздалегідь і публікацію «в стилістиці НАБУ» Кравченко робив не сам.

«Атака на НАБУ, ймовірніше, планувалася. Я ж кажу, ці матеріали явно готувалися. Інформаційні матеріали — я думаю, до цього були причетні деякі політтехнологи, медійні експерти, які працюють на Банковій або з Банковою. Тому що це все було професійно зроблено. Юридична підозра — я думаю, що тут у Кравченка більше, можливо, не те, щоб була самодіяльність… Я думаю, що в рамках цієї контратаки, яка могла готуватися проти НАБУ, така підозра по всіх цих матеріалах проти Кривоноса, це готувалося. Але тут Кравченко, можливо, вже пішов сам в контратаку і трошки зламав плани Банкової», — описав свою версію подій Фесенко.

Підозра Кривоносу та виїзд Кравченка за кордон — що відомо

14 вересня тодішній генпрокурор Кравченко, який 7 вересня подав у відставку на тлі інформації про ймовірну причетність до корупційних схем, оголосив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.

Він заявив, що Кривоноса підозрюють у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. За словами колишнього генпрокурора, НАБУ під час операції Карфаген отримало доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо працівників антикорупційних органів.

Кривонос відповів на заяву Кравченка, назвавши справу сфальсифікованою, і сказав, що йому не вручали підозру. НАБУ назвало це продовженням атаки на антикорупційні органи.

Президент Володимир Зеленський згодом повідомив, що генпрокурор має звільнитися, і закликав Верховну Раду підтримати його відставку. Крім того, ввечері 14 вересня він відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора своїм указом.

Кравченко заявляв, що знаходиться у закордонному відрядженні.

Ввечері 14 вересня Офіс генпрокурора повідомив, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності, а в межах цього кримінального провадження підозру не отримала жодна людина, адже для такого рішення не було правових підстав.

15 вересня Верховна Рада підтримала відставку генерального прокурора Кравченка. За відповідне рішення проголосували 317 народних депутатів. Тоді ж Зеленський підписав указ про звільнення Кравченка.