Читайте NV у Google
Ольга Руднєва (Фото: instagram.com/rudnieva_olga)
Я плавала з 4 років і вважала себе непоганою плавчинею, а потім пішла на плавання й зрозуміла, що плавати не вмію
Під час тренування з тенісу тренерка сказала: «Олю, м’яч летить туди, куди ти дивишся. Якщо твій погляд спрямований неправильно, м’яч летить повз ціль». Адже йдеться не про теніс і не про м’яч, а про те, на чому зосереджена ваша увага.
А потім вона додала: «З опущеними руками м’яч не відбивають. Хочеш, щоб твій м’яч летів угору, — не опускай рук». Просто не опускай рук, адже з опущеними руками твій м’яч не злетить.
Я плавала з чотирьох років. Загалом вважала себе непоганою плавчинею, але потім пішла на заняття й зрозуміла: я вмію долати дистанцію у воді, а от плавати — не вмію. Я не розуміюся на техніці та диханні й витрачаю забагато сил. Це стало справжнім інсайтом: можна все життя плавати й при цьому не вміти плавати. Техніка вирішує все. Іноді важливо просто допливти, а іноді все вирішує саме те, як саме ти доплив.
Я все життя ненавиділа біг. Сама думка про те, щоб бігти кудись без мети, здавалася мені ідіотизмом. До того ж під час бігу в мене починала боліти голова. Але потім я вирішила спробувати. Купила кросівки й пробігла перші 5 хвилин. Ледь не померла, але мені так сподобалося не померти від того, від чого я мала б померти, що я знову взула кросівки. І ось уже 15 років я бігаю, бо виявилося: боліла не голова, а проблема була в голові. Найскладніше — вийти на пробіжку, зробити перший крок. Далі — справа техніки та плейлиста. Рідко здаєшся, коли вже стартував; взути кросівки — це вже пів справи.
Якось на занятті з пілатесу мені сказали: «Олю, не забувай дихати. Успішні люди забувають дихати». Дихання — це єдина життєво важлива функція, яку ми можемо контролювати. І це наш місток до несвідомого. Витривалість, спокій і швидкість регулюються диханням. Відпочинок — це і є наше дихання. Коли ми дихаємо — ми контролюємо життя. Навчишся дихати — навчишся видихати. Якщо вмієш видихати, у тебе є сили починати знову й знову.
Мій спорт тренує не лише тіло, а й мозок, адже підказує мені, як зберігати зосередженість, як братися за те, що страшно починати, як не опускати рук, як технічно долати дистанції і як видихати.
Текст опубліковано з дозволу авторки