Велика «К» і маленька «к». Як стати частиною родини свого партнера

Одним зі складових побудови близьких стосунків є прийняття партнера у свою сімейну систему й водночас приєднання до його чи її родини.

Зазвичай, коли йдеться про культурні відмінності в близьких стосунках, ми думаємо про расу, релігію, етнічну приналежність, країну походження тощо. Це — «Культура» з великої літери.

Але кожна сім'я також має власну культуру. І дослідження того, як у родині вашого партнера заведено проявляти та приймати любов, може вимагати від вас не менших зусиль з адаптації. Це — «культура» з малої літери.

Культура з маленької «к» — це, наприклад, спосіб, у який люди вітаються один з одним; кількість часу, яку рідні проводять разом; тон, яким вони розмовляють, коли не погоджуються; очікування щодо днів народження, свят, грошей, особистого простору, вибачень і проявів ніжності.

Культура з великої літери формує динаміку ваших близьких стосунків. Культура з малої літери — теж.

Рідні одного з партнерів можуть бути щедрими на обійми та відкриті прояви емоцій. Рідні іншого можуть виявляти турботу через практичну допомогу, повагу до особистого простору, гумор, їжу, розв’язання проблем або просто здатність бути поряд без зайвих слів. Коли двоє людей будують спільне життя, їм доводиться поєднувати ці дві сімейні культури в межах одних стосунків.

Іноді ми не усвідомлюємо, що саме ми вважали «нормальним», «правильним» чи «само собою зрозумілим», доки наші звички не зіткнулися зі звичками нашого партнера.

Контраст між вашими двома родинами може викликати у вас полегшення або тугу. Це протиставлення може змусити вас усвідомити, чого вам бракувало, що ви любили, або що для вас досі залишається не до кінця зрозумілим.

Ви можете насолоджуватися теплом нової родини й водночас відчувати щем через те, що у вашій власній родині все було інакше.

Читайте також:

Роберт Таіббі

Анатомія емоційних ран. Чому ви сваритеся з партнером і як перестати це робити

Це не свідчить про те, що щось не так. Це лише означає, що двоє людей з різних емоційних світів намагаються побудувати спільне життя.

Ви можете відчувати вдячність за те, що вас прийняли в нову родину, бути в захваті від якихось особливостей родини вашого партнера, але при цьому все одно потребувати часу, щоб знайти своє місце.

Цей процес адаптації не означає, що ви зраджуєте власну сім'ю. Ви просто тужите, навчаєтеся й поступово розширюєте своє уявлення про те, як може виглядати кохання.

Ось кілька корисних порад, якщо у ваших стосунках з партнером виникають певні розбіжності щодо культури з маленької «к»:

— Замість осуду проявіть цікавість.

— Будьте впевнені в тому, що насолода спілкуванням із родиною партнера не є зрадою вашої власної родини.

— Дайте собі час. І попросіть партнера бути терплячим, поки ви пристосовуєтеся до нової системи.

Навіть хороші речі вимагають адаптації.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Александри Соломон. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Більше текстів Александри Соломон на DrAlexandraSolomon.com

Оригінал

Усі Блоги NV