Людство створило «ідеальний шторм». Чому новини про епідемії можуть ставати дедалі частішими

Не встиг ущухнути галас навколо хантавірусу, як почалися тривожні повідомлення про спалах Еболи. У чому реальні загрози епідемій для світу і України? І які висновки необхідно зробити, щоб не трапилася реальна масова трагедія?

Хантавірус слабопоширюваний, але…

Здавалося б, ситуація на круїзному лайнері, де на початку травня цього року стався спалах хантавірусу, вичерпала себе. Було виявлено лише 12 випадків зараження, але при цьому 3 з них призвели до смерті.

Небезпека штаму Andes у тому, що, на відміну від європейських хантавірусів, він спричиняє важкий легеневий синдром із летальністю до 40−50%. Найважливіше, що це єдиний з відомих штамів хантавірусу у світі, здатний передаватися від людини до людини.

Причиною спалаху стала низка чинників, які здатні спровокувати масове розповсюдження й інших вірусів:

• Агресивне вторгнення людини в дикі екосистеми. Що глибше людство вторгається в дику природу, то частіше відбуватимуться такі «міжвидові стрибки» вірусів.
• Через глобальне потепління види-переносники (гризуни, кажани, москіти, кліщі) просуваються в ті регіони, де їх раніше ніколи не було. Зокрема, тропічна лихоманка Денге та вірус Західного Нілу вже активно проникають на північ Європи. А випадок із лайнером показав, як локальний латиноамериканський вірус може за лічені дні опинитися в Європі та Канаді на борту туристичного транспорту.
• Безсилля медицини перед новими різновидами вірусів. Найяскравіший свіжий приклад — штам Еболи Bundibugyo, який у травні спалахнув у Демократичній Республіці Конго.

Невиліковна Ебола

Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно оголосила спалах лихоманки Ебола надзвичайною ситуацією у сфері громадського здоров’я міжнародного значення. Чому?

Вогнище інфекції, зафіксоване на сході Демократичної Республіки Конго, швидко поширюється, загрожуючи великим містам, зокрема, поблизу кордону з Руандою. Випадки зараження вже виявлено в сусідній Уганді, зокрема, в столиці Кампалі.

Кожне захворювання з потенціалом епідемії повинно бути уроком для медичної спільноти

На кінець травня ця епідемія оцінювалася експертами як потенційно найбільша за останні роки. Зафіксовано щонайменше 246 смертей, проте медики з ВООЗ та Bloomberg наголошують, що реальні цифри значно вищі, оскільки місцеві служби не встигають відстежити більшість контактів через збройний конфлікт та інші складнощі у регіоні.

Проти штаму Bundibugyo, який нині активно розповсюджується, немає вакцини та ліків з доведеною ефективністю (наявна вакцина ефективна проти попередніх штамів Ебола). При цьому його летальність може доходити до 50%, а наявне лікування може бути виключно симптоматичним та підтримувальним.

ВООЗ та європейські інституції з контролю захворювань поки оцінюють ризик масштабного поширення в Європі як низький, оскільки, на відміну від грипу чи COVID-19, Ебола не передається повітряно-крапельним шляхом. Заразитися можна лише через прямий контакт із біологічними рідинами (кров, слина, виділення) людини з вираженими симптомами або померлого. В країнах з високорозвиненою медициною таких пацієнтів швидко виявлять та ізолюють. Проте навіть поодинокі випадки потрапляння вірусу в країну перенапружують медсистему та обійдуться державам у мільйони бюджетних коштів.

Закономірність спалаху

Ебола показує високі темпи розповсюдження. Вже виявлено близько 1000 випадків захворювання, а скільки ще залишилися невідомими? Заступник директора благодійної організації Лікарі без кордонів доктор Алан Гонзалес визнав, що ніколи раніше «так багато випадків» не було зафіксовано так швидко.

Є і перші обнадійливі новини: ВООЗ офіційно підтвердила, що п’ять пацієнтів вилікувалися від лихоманки Ебола. Це перші випадки перемоги над рідкісним штамом Bundibugyo, і це дає надію.

Однією з причин пізньої фіксації спалаху стала політика економії Білого дому. Посилився курс на вихід США зі Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Було фактично припинено роботу Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке, зокрема, десятиліттями фінансувало локальні мережі медиків в Африці. Через брак коштів у ДР Конго розпалися команди лікарів, і спалах виявили із запізненням на кілька тижнів, коли штам Bundibugyo вже встиг поширитися.

Нині будується спеціальний ізолятор у Кенії, куди, замість евакуації в США, планують відправляти американських громадян (волонтерів, лікарів), які мали контакт із хворими на Еболу в Конго.

Поки що пощастило, що ані Ебола, ані хантавірус не стали всеохопними, але це не випадкові аномалії. Це приклади закономірних наслідків того, що людство створило «ідеальний шторм». З одного боку, люди грубо порушують кордони дикої природи і все більше знищують її, з іншого, завдяки швидкісному транспорту, відбулася глобалізація, що полегшила шляхи та підвищила швидкість розповсюдження хвороб.

Кожне захворювання з потенціалом епідемії повинно бути уроком для медичної спільноти, з якого необхідно робити правильні висновки та працювати над профілактикою епідемій.

Усі Блоги NV