Шукайте свого. Неочевидні поради для тих, хто наймає працівників
Читайте NV у Google
Не бійтеся довіряти своїм відчуттям і ставити незручні запитання
Якось мені розповіли історію, яка дуже врізалась у пам’ять. Людина прийшла влаштовуватись у велику, потужну компанію. Її завели в кабінет до генерального директора, і… перше, що вона побачила — це не самого директора. А котів. Так, саме котів. Живих, пухнастих, впевнених у собі. Один на підвіконні, один на столі, ще кілька гуляють кабінетом. Один просто сидить у генерального на руках.
Кандидата це трішки, м’яко кажучи, збило з пантелику. Чи то тест на стресостійкість, чи то на емпатію. Але це був чіткий сигнал: «Це наша атмосфера, і ми не будемо її приховувати. Якщо ти з нами — отже, приймаєш і котів».
І ось я подумала: а скільки ж подібних сигналів подаємо ми на співбесідах? А скільки зчитуємо? І скільки просто ігноруємо? Особливо якщо ви не HR, а саме той, хто приймає рішення. CEO. Керівник. Людина, яка буде працювати з цією людиною пліч-о-пліч.
Тому сьогодні — не про кандидатів. А про нас із вами.
1. Розумійте, кого шукаєте
Не загальні фрази «профі з досвідом», а конкретика: яка енергія, які soft skills, які цінності. Бо саме на них ми орієнтуємось, коли зустрічаємо людину вперше. І ти це точно відчуваєш: «мій» — «не мій».
Співбесіда починається ще до слів
Я, наприклад, дуже звертаю увагу на втому в очах. Якщо людина виглядає виснаженою, навіть з крутим досвідом, я, скоріш за все, не запропоную їй місце. Не тому, що вона погана. А тому, що вона просто зараз не в ресурсі. А у нас дуже енергійне середовище.
Порада: якщо бачите втому — дайте фідбек. Людина може щиро подякувати. А ви зробите правильний висновок.
2. Спостерігайте до того, як почали говорити
Так, співбесіда починається ще до слів. Як людина заходить (або приєднується), як виглядає, як налаштована. Онлайн чи офлайн — неважливо. Важливо, чи є присутність і зібраність.
Якщо кандидат щойно вибіг із супермаркету, заходить із машини, фонить зв’язок, а камера не працює — це про що? Про те, що людина не подбала про базовий комфорт. А уявіть, що в неї буде в стрес або дедлайн.
Важливо: не обов’язково відсіювати. Але зафіксувати.
3. Аналізуйте комунікацію — не тільки зміст, а й форму
Людина може мати супердосвід, але якщо вона не вміє його подати, це проблема. Особливо для лідерських ролей.
Звертайте увагу: чи послідовна розповідь? Чи є логіка? Хронологія? Чи людина вміє розставляти акценти? І найголовніше — чи вміє себе оцінити?
Бонус-тест: попросіть описати одне досягнення з останньої роботи. Якщо замість конкретики отримаєте «ми зробили неможливе…», то це привід копнути глибше. Бо експерт себе знає і вміє це донести.
4. Звертайте увагу на реакцію на запитання
Я люблю кидати одне-два «незручні» питання. Не для шоу, а для спостереження: чи зберігає спокій? Чи вміє сказати «я не знаю» або «я таке не робив, але зможу розібратись»? Чи починає виправдовуватись, нервувати, нападати?
Бо саме так людина поводитиметься і в реальному житті, коли щось піде не так. А піде обов’язково.
5. Не давайте «бонусні бали» тим, хто багато говорить. Або тим, хто, навпаки, відповідає односкладно
Ми всі різні. Хтось говорить по суті. Хтось багатослівно. Але важливо, щоб людина вміла керувати власною думкою. Ідеал: «Якщо треба — можу розповісти детальніше». Або: «Можу коротко окреслити, а потім розповісти в деталях».
Неочевидні поради для тих, хто наймає:
1. Не перебивайте — дайте людині показати, як вона мислить. Навіть якщо вже все ясно на третій хвилині.
2. Не поспішайте із рішенням — краще пройти дві-три зустрічі, подивитися на динаміку. Якщо щоразу краще — супер. Якщо щоразу гірше — ну, самі розумієте.
3. Звертайте увагу, чи вловлює кандидат настрій співрозмовника — бо якщо він не розуміє, як говорити з різними людьми, то що буде в команді?
4. Дивіться на «погляд у завтрашній день» — ця людина мислить категоріями «влаштуватися», «вижити» чи «будувати»?
5. Не ведіться на «всезнайство» на вході — якщо ви ще нічого не запитали, а кандидат вже почав критикувати компанію — це маячок.
Про котів і культури
Пам’ятаєте про котів із початку історії? Так от, не всі компанії — з котами. Але всі компанії — зі своєю атмосферою. І людина має в неї вписатись. Якщо ні — навіть суперталант не злетить.
Тож шукайте не просто найкращого. Шукайте свого. А для цього — слухайте, дивіться, запитуйте, аналізуйте. І не бійтеся довіряти відчуттям. Вони розкажуть не менше, ніж резюме.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут