Поговорімо про суб'єктність. Від чого залежить формування гідності у дитини
Читайте NV у Google
Катерина Гольцберг: «Формування справжньої суб'єктності починається з поваги до особистості дитини» (Фото: PeopleImages.com/Depositphotos)
Ми маємо схвалювати позицію активного учасника власного шкільного життя, а не пасивного спостерігача чи виконавця чужої волі
«Нарешті школа!» та «О Боже, школа…», — ці дві фрази наприкінці серпня нервово переплітаються у думках більшості батьків. Вересень завжди поєднує емоційний мінор і мажор в одному флаконі. Але після понад двох десятиліть психологічної практики можу впевнено сказати: початок шкільного життя — іспит не стільки на дитячу готовність, скільки на батьківську зрілість.
Саме нам, дорослим, доводиться відпускати ілюзію тотального контролю. Ми вчимося передавати штурвал дитині у світі, де ми вже не режисери її щоденного життя, а лише мудрі консультанти. І це стосується всіх дорослих, які причетні до навчання та виховання дітей — як батьків, так і вчителів.
Пастка займенника «ми» у взаємодії батьків з дітьми