Навчання в смартфоні. Як технології змінять освіту в Україні
Цього року сфера освіти зіткнулася з безліччю викликів на тлі COVID-19. Що допоможе з ними впоратися: стандартизація процесів навчання або їх гнучкість?
У березні весь світ прийняв нову норму життя. Розписати справи на місяць вперед вже недоцільно — за кілька днів пандемія може змінити наші плани. На побутовому рівні зросла увага до здоров’я. Глобально ж змінилися всі індустрії, зокрема освіта.
Раніше зарубіжні інновації поступово проникали в наш освітній процес. Тепер на кшталт вірусу технології «заражають» стрімко: діти отримують завдання і здають домашні роботи онлайн, дивляться лекції в YouTube, вчать англійську через Skype. Займатися онлайн і з використанням гаджетів цікавіше і не менш ефективно, ніж сидячи в класі.
Цього року сфера освіти зіткнулася з безліччю викликів на тлі COVID-19. Що допоможе з ними впоратися: стандартизація процесів навчання або їх гнучкість?
Творці концепції Нової української школи надихалися напрацюваннями фінських колег. Всі рівні фінської освіти побудовані на гнучкості. Йдеться про вільний вибір форматів навчання і способів оцінювання знань. Стандартна система апріорі не може бути гнучкою. Уявіть очі педагога, якого просять переписати навчальний план, розрахований на пів року вперед. Подив і паніка — з цим настроєм складніше адаптуватися до змін. У такій ситуації опинилися вчителі з початком карантину.
Були потрібні швидкі рішення. виручила «Всеукраїнська школа онлайн». Упродовж трьох тижнів учителі й волонтери провели 545 уроків і зібрали за моніторами комп’ютерів 12,5 млн глядачів.
З іншого боку, кількість завдань і вимоги Міносвіти виявилися недостатньо пристосованими до переходу в онлайн. Деякі батьки обурилися навантаженням на дітей під час домашнього навчання. Я пов’язую таку реакцію з нерозумінням технологій і того, які можливості вони нам дають.
Індустрія EdTech у світі і в Україні
Останні десять років основними провайдерами освітніх онлайн-послуг у світі вважаються США, Китай, Японія, Південна Корея і Західна Європа. За даними TechNavio, обсяг ринку онлайн-навчання в найближчі чотири роки досягне $93,64 млрд. У Китаї діджитал-освіта щорічно приносить близько $1 млрд, а в Японії — $150 млн на рік.
Від початку пандемії онлайн-навчання стало єдиним безпечним способом продовжувати навчання. Кількість віртуальних класів у Zoom і Google Meet різко збільшилася. Подивіться на інфографіку нижче. Ми бачимо, в яких країнах педагоги зустріли карантин з найбільшою готовністю. Онлайн-майданчики в Бразилії і Південній Кореї відчутно виграли від запровадження дистанційного навчання.
В Україні популярні постачальники онлайн-курсів для дітей і дорослих — Coursera, edX, Prometheus, EdEra. Тут зібрані уроки і цикли курсів різних напрямів: від шкільної програми до уроків з менеджменту, підприємництва, психології. Майданчики стали допоміжним інструментом для навчання на карантині.
Індустрія зростає, а попит народжує пропозицію. Незабаром ми побачимо масу нових винаходів для інтерактивного навчання. Ось основні напрями, де вже є корисні напрацювання.
Штучний інтелект
Віртуальний асистент Your. md розповідає про здорове харчування і тренуваннях; x. ai допомагає ефективно спланувати день. Цілодобові консультації з будь-яких питань — зручно, але вже занадто звично. Нові розробки націлені на ефект «рersonal touch» від спілкування з машиною. Вмикається функція емпатії. Робот не тільки дає потрібну інформацію, а й співпереживає користувачеві.
У навчальному процесі успішно себе зарекомендували чат-боти. Компанія AdmitHub створила бота для першокурсників. Онлайн-тьютор допомагає оформити проживання в гуртожитку, пропонує подаватися на різні стипендії та курси. А учні Корнельського університету (США) щорічно проходять опитування від бота CourseQ, в якому діляться труднощами студентського життя.
Незважаючи на розвиток технологій, роль наставника в навчанні також важлива. Ринок онлайн-репетиторства зростає не тільки за рахунок передових технологій. Основну роль у ньому відіграють професійні викладачі, їхні авторські методики навчання й увага до кожного учня.
Онлайн-заняття дають комфортні, прозорі умови заробітку для репетиторів і гнучкий режим навчання для студентів. Учні не витрачають час на дорогу до викладача, разом вибирають формат і час занять і за бажанням можуть спілкуватися на абстрактні теми, вивчаючи культуру і традиції один одного. Онлайн-зв'язок — міст між ними, а освітня платформа — середовище для обміну навичками і взаємної підтримки. Від якості роботи майданчика залежить ефективність спілкування користувачів. Щоб поліпшити роботу ресурсу, програмісти використовують методи машинного навчання для правильної класифікації коректних і некоректних повідомлень на сайті. В результаті кількість звернень до техпідтримки про неправильне блокування повідомлень зменшується вдвічі.
Машинне навчання
Коли в світовий прокат вийшов фільм про «Термінатора», повстання машин здавалося фантастикою. Через роки комп’ютери стали частиною суспільства. Вони вирішують поставлені нами завдання і стають розумнішими. Машинне навчання — це різновид штучного інтелекту. Його основа — алгоритми. Вони об'єднують великі набори даних у групи за заданою логікою. Найпоширеніший приклад алгоритмів — класифікації.
За допомогою машинного навчання можна створити персоналізовані навчальні плани. Схожий продукт презентувала громадська організація Enlearn (США). Програмісти використали технологію, розроблену Центром ігрової науки Вашингтонського університету. Програма розбиває навчальний процес на кілька складових. Учитель бачить, що заважає учневі поліпшити успішність, які завдання складні або малоефективні. Учень теж бачить свої сильні і слабкі сторони. Розробка допомагає йому перейти до нового матеріалу, якісно вивчивши попередню тему.
Віртуальна і доповнена реальність
Вчені Мерілендського університету (США) запропонували двом групам добровольців запам’ятати розташування картинок на екрані. Одним — видали шоломи віртуальної реальності, інших — попросили розглянути зображення на комп’ютері. У першої групи результат виявився на 10% вищий, ніж у другої.
Феномен VR/AR-навчання в його наочності. Через VR-окуляри або шолом можна побачити події минулого і пережити унікальний досвід. У віртуальному середовищі посилюється залученість у процес. «Сходити» в космос, сидячи в аудиторії, або провести досвід з небезпечними речовинами без шкоди для оточуючих — такі уроки не прогуляв би навіть найзатятіший двієчник.
Згадайте, як діти ганялися по місту за персонажами віртуальної гри Pokemon GO. Якби це був квест з хімії, їм було б не менш цікаво. Злови атом — отримай бонус у щоденник. Щоб зануритися в доповнену реальність, досить завантажити застосунок на смартфон.
Інтернет речей
Після запуску в 2018 році мережі 4G Україна стала ще ближче до поширення розробок у сфері інтернету речей (Internet of Things, IoT). Спочатку IoT знайшли застосування в медицині, військовій сфері та сільському господарстві. тепер без «розумних» гаджетів ми не обійдемося в повсякденному житті. Фітнес-трекери знають про наше здоров’я не менше, аніж лікар, веб-камери розпізнають обличчя і визначають злочинців, а з GPS-навігатором йди хоч у гори, хоч вплав — з інтернетом не заблукаєш.
В освіті IoT допомагають з проведенням занять, контролем успішності і відвідуваності. Професор наукового центру Університету штату Вашингтон Дональд Орлич у своїй книзі наводить цікаву статистику. Американський школяр з +1025 годин у класі приблизно третину часу витрачає на «очікувані паузи». Перекличка, здати зошити з домашньою роботою й отримати інші, дізнатися оцінки та наступне завдання — без щоденних ритуалів ніяк. Але втрачений в очікуванні час ніяк не компенсується. Рутинні процеси можна автоматизувати за допомогою IoT.
Наприклад, браслети Nymi за унікальними паттернами роботи серця встановлюють особу людини. Входячи в аудиторію було б добре просто піднести браслет до зчитувального пристрою і «залогінитися» в класі. Так викладачеві не доведеться відволікатися на перекличку. Гаджети на основі EEG-технологій (по суті енцефалограма) за мозковою активністю можуть визначати витрати когнітивної енергії учня. Якби такими пристроями користувалися в школах, обдурити вчителя і зробити вигляд, що роздумуєш над завданням, було б практично неможливо.
3D-друк
Дивно бачити в цьому переліку зовсім не нову технологію? Їй більше ніж 30 років, але актуальності 3D-друк не втрачає. Моделі людських органів і кісток, середньовічних знарядь праці і навіть машин — все це створюють пошаровим наплавленням пластика.
У Каліфорнійському коледжі New Technology High School 3D-принтери такий же звичний інвентар, як глобус і лінійка. Учні роблять прототипи деталей, розвиваючи конструкторські та дизайнерські навички. З усіх видів самостійних робіт така технологія вимагає більше часу. Проте користь очевидна — одразу бачиш результат і швидше знаходиш помилки в цілісному предметі.
Хмарні сервіси
Вони не вимагають дорогих вкладень в інфраструктуру. Тільки комп’ютер або смартфон і швидкісний інтернет. Є два види хмарних сервісів — публічні та приватні. У першому випадку інформація на хмарі доступна кільком користувачам. Вони можуть змінювати дані і додавати нові документи. Всі зміни на сервері відстежує власник ресурсу. Популярні онлайн-сервіси на базі хмарних обчислень — Google Drive/Docs і Microsoft Office Web.
Приватну хмару контролює один підрядник або команда, а всі дані захищені персональним паролем. До речі, власник публічної хмари також може обмежувати або забороняти роботу інших користувачів на сервері.
Великим компаніям і навчальним закладам така технологія допомагає впоратися з масивом документів і швидше обмінюватися даними. Близько 50% вищих навчальних закладів США зберігають навчальні матеріали й інформацію про студентів і працівників в електронній хмарі.
В Україні затребуваний хмарний сервіс для школярів — проєкт Підручник.ua. На сайті зібрано понад 600 електронних підручників. Книги доступні безкоштовно.
Філософія сучасної освіти — гнучке навчання в постійно мінливому середовищі. Чи не в ньому ми зараз живемо? Однозначно — так. Україна — на порозі переходу до освіти 4.0 — всього, що пов’язано з передовими технологіями. Онлайн-заняття за останні пів року зробили крок далеко вперед, проте для якісного переходу на дистанційку знадобиться налаштувати 3G- і 4G-покриття по всій країні. Аж до того, що з найкращими педагогами на рівних зможуть займатися діти зі столиці і віддалених сіл. Це завдання для Міністерства цифрової трансформації. На мій погляд, слідом за національною стратегією розвитку eHealth має послідувати підтримка освітнього сектора.
У Міністерстві освіти не відкидають, що восени школярі вчитимуться за змішаною системою — частково в школі і вдома. Все впирається в епідеміологічну ситуацію в конкретній галузі. Одне ясно точно: розвиток EdTech в Україні залежить від обізнаності вчителів у сучасних технологіях, від їхньої готовності змінюватися професійно і ментально. Традиційне навчання в аудиторії себе не зживе, адже ми всі потребуємо живого спілкування. Чуйного вчителя-ментора не замінять жодні гаджети. Якщо ви педагог, підтримуйте інтерес учнів за рахунок інтерактивності та персонального підходу до кожного.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ