Павлівський сквер: 20 років боротьби

21 грудня 2021, 15:39

Павлівському скверу, що у тихому центрі нашого міста, на розі Гоголівської та Павлівської вулиць, скоро виповниться 120 років. І останні 20 із них сквер намагаються забудувати

Забудови Павлівського скверу досі не сталося виключно завдяки титанічним зусиллям місцевої громади, активістів та інколи — депутатів.

Практично у центрі скверу, за адресою Гоголівська 32 В, колись стояв старовинний будинок. Він був побудований у кінці 19 століття за проектом архітектора Андрія-Фердинанда Краусса. Мав один поверх, мансарду, оздоблення із замковими каміннями та прибудови радянських часів.

Реклама

У 1998 році Головне управління майна КМДА та КП «Київжитлоспецексплуатація» підписали із забудовником, ПрАТ «Авіакомпанія «Віта», інвестиційний договір про реконструкцію історичної будівлі. Договір передбачав відновлення нежитлового будинку «з метою досягнення соціального ефекту». Для реалізації цієї благородної мети «Авіакомпанія «Віта» мала розробити й погодити з «Київжитлоспецексплуатацією» проектно-кошторисну документацію, отримати дозвіл та провести реконструкцію — тобто відновити будинок.

Але, як це часто у нас трапляється, ніякого відновлення (та, певно, відповідного соціального ефекту) не сталося. Замість цього забудовник одразу ж зареєстрував право власності на будинок, а за 4 роки, у 2003-му, отримав від Київради ще й землю під ним в оренду на 25 років. Ця ділянка розташована в глибині скверу і під'їхати до неї інакше, крім через сквер, не можна. Тому компанії передали ще клаптик землі, адже на той момент про відновлення будинку та «соціальний ефект» всі вже забули і під'їзд був потрібний для зручності майбутніх мешканців майбутньої житлової будівлі.

Та ділянка з будинком попадає у цілу купу охоронних зон:

—  В межі центрального історичного ареалу Києва,

—  Примикає до пам’ятки садово-паркового мистецтва «Павлівський сквер»,

—  Примикає до пам’ятки історії місцевого значення — садиби Д. Орловського,

—  Розташована у безпосередній близькості до Астрономічної обсерваторії Київського національного університету ім. Т. Шевченка, та у підзоні 1 комплексної пам’ятки місцевого значення «Визначне місце «Обсерваторна гірка», де заборонено нове будівництво, окрім реконструкції існуючих будівель без зміни їхніх параметрів.

Але, як це часто у нас трапляється, ніякого відновлення не сталося

Отже, просто так знести будинок було доволі проблематично. Тому майже одразу після отримання права оренди на землю в 2004 році у будинку трапилася пожежа, внаслідок чого будинок поступово почав руйнуватися, зокрема обвалилися його дах, перекриття та перегородки. Просто фантастика, як часто у нашому місті виникають випадкові пожежі у старовинних будинках, якими володіють забудовники.

У 2012−2013 роках забудовник отримав ряд дозволів на будівництво, як від КМДА та ДАБІ, так і від Мінкульта (усі вони зараз уже оскаржені чи скасовані). І розпочав роботи — огородив ділянку парканом, зрубав дерева, уклав залізобетонні плити, засипав частину скверу піском. Попри відчайдушний спротив місцевої громади, яка опікуватися сквером не полишала ані у 1990-х, ані у 2000-х, ані у 2010-х.

Такий вибух активності саме у ті роки легко пояснюється особою власника. За даними порталу «Наші.Гроші» співзасновником ПАТ «Авіакомпанія «ВІТА» на час викупу будівлі і отримання ділянки в оренду був скандальний заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович.

Після жахливого скандалу з побиттям студентів на Майдані 30 листопада 2013 року та подальших подій Революції Гідності бенефіціар фактично втратив можливість впливати на події навколо ділянки і місцева громада зітхнула з полегшенням — їхні зусилля нарешті дали результат. Мінкульт відкликав погодження та наклав на забудовника штраф за порушення вимог пам’яткоохоронного законодавства, прокуратура звернулася до ДАБІ і ДАБІ скасувала дозвіл на будівництво, а Київрада ухвалила рішення про тимчасову заборону забудови ділянки.

Але з часом власники компанії змінювалися і станом на сьогодні одним із бенефіціарів ПрАТ «Авіакомпанія «Віта» є Карп’як О. В., який одночасно є керівником ТОВ «Дісбуд», кінцевим співвласником якого був до жовтня 2021 року засновник і керуючий партнер девелоперської компанії DIM Group Олександр Насіковський. Вочевидь, принципова позиція органів влади зі зміною бенефіціарів стала менш принциповою — у 2019 році, після 5-річної перерви, спроби забудувати сквер відновилися і у серпні 2019 року забудовник отримав дозвіл на будівництво.

Після цього я, як тодішній депутат від округа, направила звернення до ДАБІ, в результаті якого було скасовано і дозвіл, і нові містобудівні умови, на підставі яких той дозвіл було видано. Забудовник пішов оскаржувати це рішення в суд, але програв у Верховному Суді.

Але навіть цього виявилося недостатньо — компанія забудовника змінила свою юридичну адресу, отримавши «прописку» у Дніпрі. Що і дозволило їй запустити судову справу по новому, максимально абсурдному, колу — тепер київська компанія судиться з Київрадою та новоствореною ДІАМ (органом-правонаступником ДАБІ) за київську ділянку у Дніпровському окружному суді. І місцеві активісти, і я долучилися до справи як треті особи.

Ця битва тільки почалася, тож далі буде. Але щось мені підказує, що місцева громада виграє і цього разу — надто вже важливий для всіх нас цей сквер.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Показати ще новини