Читайте NV у Google
Отже, майже кожен другий український учень у віці 15 років не знає математики
Про це свідчать підсумкові дані досліджень знань підлітків, котрі оприлюднила організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Оцінюються знання за міжнародною програмою PISA-2025. На практиці це означає, що значній частині юних українців уже непросто оцінити вигоду від знижки в магазині, спланувати власний бюджет, порахувати відсотки до оплати.
Так, поки що більшості з них гроші дають батьки, вони ж здебільшого контролюють або принаймні намагаються контролювати витрати. Проте нинішні кризові часи вимагають від них значно більшої зайнятості. Ось кілька комбінацій. Тато — на фронті, мама — тягне кілька робіт. Або тато, на жаль, загинув чи отримав важке поранення, мама мусить шукати додаткові ресурси. Ще таке: батьки — внутрішньо переміщені особи (ВПО), винаймають помешкання, часто міняють місце проживання, похідне від цього — робота, школа. Усе це змушує штовхати підлітків до більшої самостійності, природна для їхнього віку криза зростання помножена й підсилена кризою воєнного часу доби.
Така самостійність часом переростає в безконтрольність та некерованість
Така самостійність часом переростає в безконтрольність та некерованість, і тут точно нема місця розмовам про важливість навчання загалом, математики зокрема та оцінювання вигоди від знижок у магазинах. Але озвучені негаразди з математикою і також читанням насправді не є прямим негативним наслідком саме війни. Проте прямо пояснюють, чому власну балістику, як загалом високоточну сучасну зброю, в Україні масштабно вироблятимуть ох, як не скоро — якщо взагалі вироблятимуть у потрібних кількостях та відповідної якості.
Для розуміння цього пропоную повернутися в рік 2019-тий. Війна вже йшла від 2014-того в форматі АТО й починала впевнено забуватися значною кількістю співгромадян. Тоді ж з’явився термін «втомлені від війни». А головне — інтенсивність бойових дій «десь там» не впливала на освітній процес так, як рік потому вдарив ковід із похідним від пандемії карантином та дистанційним навчанням, а ще два роки потому — повномасштабне вторгнення. Тогочасна очільниця Міністерства освіти Ганна Новосад оприлюднила дані дослідження PISA-2018 і так само забила тривогу: рівень математичної грамотності українських учнів тоді теж виявився нижчим за середній. Ви будете сміятися, але цифра лишилася такою самою — у математиці станом на 2018 рік «плавало» 46% наших підлітків.
Не треба калькулятора й навіть спеціальних знань, аби зрозуміти: «математична криза» почалася навіть не до повномасштабного вторгнення, а до початку війни взагалі. Адже ті, кому 2018-того виповнилося 15 років, до школи пішли залежно від рішення батьків або в 2009-му або в 2010-тому роках. Таким чином, мінімальні знання з математики почали отримувати в початковій школі. Хоча правильніше буде твердити — не почали. Якість викладання предмету з різних причин залишала бажати кращого.
Як МОН запропонував вийти з кризової ситуації? Пані Новосад тоді вирішила підхопити ініціативу своєї попередниці, Лілії Гриневич — і запровадити від 2021 року обов`язкове ЗНО з математики. Для всіх учнів, котрі після отримання повної середньої освіти захочуть здобути вищу. Я дуже добре пам`ятаю, які епічні баталії тоді почалися! Йшлося, як ви, напевне, зрозуміли, передусім про бюджетні місця в вишах. До контрактників вимог менше: плати — вчися. Оцінка з математики, як будь-яка інша, вирішального значення для дітей грошовитих батьків вирішального значення загалом не мала. Натомість у двобої зійшлися технарі, природничники й гуманітарії. Останні - до речі, цілком обґрунтовано, — вимагали для себе права не здавати математику. Низький бал закривав доступ до омріяної творчої спеціальності. Навзаєм прихильники математики відмовлялися здавати мову й літературу, бо навіщо їм Шевченко й підмети з присудками.
Нинішні 15-річні народилися в рік, коли тогочасні пішли в перший клас. Як бачимо, проблема не вирішена. Хоча довкола тепер уже не ЗНО, а НМТ з математики палали буквально три місяці тому навіть більші баталії: предмет намагалися прибрати з іспиту на законодавчому рівні. Вже тоді прозвучало категоричне: «НМТ без математики — Україна без оборонки». Ось ми й прийшли до згаданої вище балістики, точніше, до базових причин браку зброї власного виробництва — фахівців мінімум. Але зупинимося тут та озирнемося на п’ять років тому. Тоді, 2021-го, обов’язкове ЗНО з математики за стратегічним задумом МОН мусило протягом короткого часу проблему вирішити й змусити учнів активно гризти граніт математичної науки. Результат, як то кажуть, на табло.
Хоча більш мудрий підхід не кавалерійський, взяти математику кінною атакою чи штурмом. От не навчали до пуття учнів сім років математики, не дали базових знань, не зацікавили — і тут одним махом, ввівши ЗНО, все налагоджується. У одному популярному радянському фільмі героїня повчає подругу: «Щоб генеральшею стати, треба за лейтенанта заміж вийти». В принципі, логічно. Аби знати математику на належному рівні в 15-дцять років, слід почати давати базові знання системно з перших класів, тобто, від 6−7-ми. Такого як не було, так і нема. Школа не йде в ногу з вимогами часу й тим більше не випереджає його, а здебільшого наздоганяє. Причому без особливого успіху.
До чого тут балістика? До того ж самого. Сьогодні, живучі серед повітряних тривог, обстрілів та руйнувань, практично кожен українець уже не мріє про власну далекобійну зброю масового враження, а й вимагає її від влади. Що робить влада? Нарізає задачі в форматі «до понеділка щоб було три тисячі ракет» та обіцяє масштабування ледь не з першого числа кожного наступного місяця.
Насправді ж тут, як із математикою, справді необхідною для інженерних рішень, тут і тепер нічого вирішити не вдасться. Знання, вміння й практики не приходять розпорядженням згори. Чи то від МОН, котре замість удосконалення викладення математики вводить із неї ЗНО-НМТ. Чи то від МО, ВР чи ОП, котрі замість почати виробництво ще хоча б п`ять років тому, тепер вимагають робити балістику з повітря й це повітря продають утомленим тривогами громадянам. Бо математика як дисципліна справді пов’язана прямо з майбутнім вітчизняного зброярства. На жаль, ані 2019 року, ані тепер про осяжне майбутнє як математики, так і балістики доводиться лиш думати та мріяти.