Сіра зона Путіна. Чого добивається Кремль атакою Польщі
Зараз не час для спроб «згладити конфлікт». Наразі час для того, щоб утілити в життя принцип «миру через силу»
Росія, можливо, намагається залякати країни НАТО, щоб вони погодилися на фактичне ослаблення безпеки альянсу щодо Польщі й інших членів НАТО — таких, як країни Балтії та Румунія, які Москва, як і раніше, вважає частиною своєї «зони впливу». Росія прагне поширити «сіру зону» нестабільності якнайдалі на захід.
Погрожуючи поширити конфлікт на Польщу, Росія домагається мовчазної згоди Заходу з її домаганнями панування над Україною. Але передача Путіну контролю за Україною стане лише прелюдією до подальшого розширення російської експансії на Захід.
Імовірно, що Росія переоцінює свої сили. Прекрасною новиною стало те, що нідерландські винищувачі F-35 були підняті через тривогу, і інші союзні сили також відреагували. Атака Росії могла бути перевіркою того, як відреагують сили НАТО. Якщо західні союзники виявлять рішучість, Путін може зазнати невдачі. І, більше того, він із високою імовірністю зазнає її, якщо Захід продемонструє свою силу.
Союзники НАТО і члени Коаліції охочих повинні визначити, які додаткові сили, якщо такі потрібні, необхідні для захисту членів Альянсу. Слід також розглянути питання про перехід до стратегії запобіжної оборони — наприклад, створення системи ППО на території та в повітряному просторі України для відповіді на останню атаку Росії.
Захід має дати відсіч, і не лише словами. Росія займається саботажем і вбивствами в Європі та проти Європи. Зараз не час для спроб «згладити конфлікт», як це намагалися зробити п’ятдесят років тому прихильники розрядки у відносинах з агресивним Радянським Союзом. Зараз час для того, щоб утілити в життя принцип «миру через силу».
NV має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Atlantic Council. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Переклад NV