Читайте NV у Google
Якщо ми почнемо вживати більш точну термінологію, — можливо, суть проблеми стане яснішою
А точність термінології полягає в тому, що реактивні Шахеди за їх характеристиками уже ближче до крилатих ракет, аніж до БПЛА. І тут тільки питання, із якою приставкою ці реактивні Шахеди можна називати крилатими ракетами — «мобілізаційні крилаті ракети» чи «легкі крилаті ракети». Коротше термінологію ще треба напрацьовувати.
Ну бо от, наприклад, Герань-5 — вона має стартову масу аж 800 кг при бойовій частині 90 кг, дальність польоту до 900 км та швидкість 600 км/год.
Якщо ми говоримо про засіб рівня загрози «крилата ракета», то треба розуміти, що його і збивати відповідно складно.
Відповідно, те, з чим зараз стикнувся Київ за останні кілька днів, є по факту масованим та довготривалим обстрілом «мобілізаційними» крилатими ракетами під назвою «реактивні Шахеди».
Київ, по факту, — під масованим обстрілом крилатими ракетами
Якщо цифри про 1500 реактивних БПЛА минулого місяця та 2500 реактивних БПЛА цього місяця є вірними, то виходить, що ми як країна різко вийшли на рівень больового порогу, навіть вищий, аніж як у Великої Британії часів Другої світової війни, де за дев’ять місяців німці запустили порядка 8 тисяч Фау-1.
Історія з реактивними БПЛА не є «грою в одні ворота». Бо, наприклад, за даними авторитетної агенції Janes, ми уже на червень 2026 року провели 7 тисяч пусків реактивних БПЛА/крилатих ракет Барс різних модифікацій.
Однак, щоб на даному етапі війни встояти під російськими ударами реактивними засобами та заодно наростити свої удари, доведеться не просто «переналаштовувати роботу цивільного сектору».
Доведеться також і скорочувати споживання в тому самому цивільному секторі, на користь потреб оборони. Ну бо реактивні двигуни тисячами штук самі себе не виготовлять, раз на то пішло.
Текст опублікований з дозволу автора