Міфи про сезонні захворювання і їхні небезпеки
Здавалося б, хіба є те, чого ми не знаємо про захворювання дихальних шляхів? Більшість українців неодноразово хворіли на сезонні захворювання, дехто на пневмонію. Хіба може бути щось нове?
Але, наприклад, чи знаєте ви про ХОЗЛ і у чому його загроза кожному десятому українцю?
Загрозлива п’ятірка
Існує багато міфів щодо захворювання та лікування застуди, ГРВІ та грипу. Більшість міфологічних способів «лікування» виявляються безрезультатними, ще й трапляються варіанти, здатні істотно нашкодити.
Найбільш поширений міф: від холоду можна простудитися.
Насправді захворювання викликають віруси і бактерії. Але сплеск захворюваності дійсно припадає на холодний період. Чому? Тому що охолодження послаблює захисні механізми організму і створює сприятливі умови для патогенів.
До речі, ГРВІ не може перейти в грип (як інколи вважають), тому що їх викликають різні віруси. А от відразу після одного захворювання, на ослабленому імунітеті, підхопити інший вірус досить ймовірно.
Ще один стійкий міф: треба підтягнути імунітет.
Для цього вдаються до великих доз вітаміну С, різних плацебо-«імуномодуляторів», тощо.
Гірша ситуація щодо горілки з перцем
Насправді імунітет — надзвичайно складна захисна система організму, і працювати з ним необхідно комплексно та довгостроково. Для розуміння можна використати актуальну нині для кожного українця метафору. Уявіть собі сили оборони України. Чи посилить їх, наприклад, надання всім захисникам гарних берців? Це матиме певний позитивний ефект, але надто малий на системного посилення. Необхідна глибока системна робота та постачання широкого спектру зброї - від ракет до дронів. Аналогічно з імунітетом. Він залежить далеко не тільки від вживання вітамінів та мінералів, а забезпечується повним комплексом — здоровим харчуванням, достатнім сном, спортом та перебуванням на свіжому повітрі.
Це не означає, що стежити за балансом вітамінів-мінералів не потрібно. Обов’язково варто потурбувалися про це, як мінімум, в холодну пору року приймати вітамін Д. Це — необхідний, але не достатній аспект турботи про сильний імунітет.
Наступний міф пов’язаний з лікуванням.
Неефективними є такі народні методи, як дихання над картоплею, обтирання оцтом та закутування, втирання часнику в ніс, банки та гірчичники. Такі процедури не приносять користі, а от до опіків та подразнення призвести можуть. Гірша ситуація щодо горілки з перцем. Для людей з хворим серцем при високій температурі такий напій може бути небезпечним. У разі застосування паралельно з ліками, він стає небезпечним для всіх.
Не існує препаратів від застуди, є лише підтримувальні засоби. З них більш безневинні — народні методи. Мед, гаряче пиття, імбир чи малина — все це краща підтримувальна складова, ніж дороговартісні фармпрепарати. Простий курячий бульйон має кращий вплив на оздоровлення при сезонних захворюваннях, ніж «хімія».
Більшість противірусних або імуномодулювальних препаратів (для профілактики) не мають доведеної ефективності, ураховуючи, що застуди спричиняє сотня різноманітних вірусів.
Небезпечний міф, про те що простуду можна перетерпіти «на ногах».
У більшості з нас є досвід, коли ми вимушено трималися на знеболювально-жарознижувальних препаратах і хвороба через певний час відступала. Справа не в препаратах і не в силі волі, а у здатності організму відновлюватися попри все.
Насправді ж ігнорування сезонних захворювань і діяльність «через не можу» — це відкладений, але незворотній шлях до ускладнень. Зокрема, сезонні захворювання у таких людей трапляються регулярно, у декого по кілька разів за сезон. З іншого боку, практика «перехворіти на ногах» призводить до небезпечних хвороб серця та легенів.
При всій зайнятості варто перші 2−3 дні захворювання провести у щадному режимі: залишитися вдома та більше спати.
Мабуть, найбільш небезпечний міф стосується сезонних захворювань у дітей.
Вважається, що часті хвороби дитини є нормою формування імунітету.
Частково це дійсно так. Контакт з кожним із сотні вірусів для дітей, це таке «тренування» для імунної системи. І у нормі, захворювання протікають не важко і тривають днів 7−10.
Для відвідувань дитячого садочку вважається нормою захворюваність 6 та навіть 8 разів на рік. Для школярів 3−4 рази.
Але частота хвороб та довга їхня тривалість, важчий перебіг є ознаками великих проблем зі здоров’ям. Регулярні ускладнення та хронічні вогнища інфекції в організмі дитини поступово призводять до тяжчих наслідків. Зокрема, надвисока ймовірність, що дитина захворіє на ХОЗЛ.
Четверта причина смертності у світі
Хронічним Обструктивним Захворюванням Легень називають ряд невиліковних хвороб дихальних органів.
ХОЗЛ — це загальний термін, який охоплює такі стани, як хронічний бронхіт (запалення слизової оболонки бронхів) та емфізема (руйнування альвеолярних перегородок, що зменшує еластичність легень).
ХОЗЛ посідає четверте місце серед причин смертності у світі. Фахівці прогнозують, що скоро посяде третє.
По оцінкам спеціалістів, на ХОЗЛ страждає від 8 до 22% дорослого населення у віці 40 років та старше. Такий широкий діапазон у показниках, тому що більшість людей із цього питання не обстежені. Хибно вважається, що проблеми з диханням — це просто прояви віку.
За оптимістичними оцінками, від ХОЗЛ страждає, щонайменше, 4% населення України. Реальніше, що серед людей старше сорока років таких не менше 15%.
Сезонні захворювання не є основною причиною виникнення ХОЗЛ у дорослих. Але вірусна інфекція (грип, ГРВІ, COVID-19) провокує загострення хвороб аж до летальних випадків. Зокрема, під час пандемії COVID-19 часто гинули люди з легеневими проблемами.
З урахуванням зазначеного, варто більш обережно ставитися до ризиків захворіти. Попри звичність до сезонних захворювань небезпечно ігнорувати їхній вплив на здоров’я, особливо в умовах війни.