Читайте NV у Google
Для них в мене є погана новина
Я пам’ятаю, як у травні 2014 року натовпи оточували військові частини у Донецьку, і вимагали, щоб військові склали зброю і покинули місто. І ще я пам’ятаю, як вони будували барикади і натовпом закривали воїнам ЗСУ проїзд до окупованого Маріуполя, а Михайло Драпатий на БМП прорвався у місто, рознісши барикади.
Саме протидія цивільного населення українським військовим, врешті-решт призвела до ДАПу, Дебальцевого, окупації Криму і Донбасу, а потім і до 24 лютого 2022 року. Коли цивільні підіймають руку на військових, в Кремлі радіють старі упирі, а Путін пафосно каже: «Цели спецоперации будут достигнуты!»
Ми тут усі в шоці
Думаю, тому спецслужбісту, що вигадав вкинути в український інформаційний простір ідею боротьби цивільних проти військовослужбовців, що відповідальні за поповнення лав ЗСУ, якщо не сьогодні, то завтра дадуть орден і підвищать у званні. Вдала спецоперація ФСБ, цілком в дусі одного відомого підполковника.
Путін розповідає вам, що він взяв Куп’янськ і Костянтинівку, а наші хлопці пишуть у відповідь відоси, що вони ось своїми берцями стоять у Куп’янську і Костянтинівці. Нагадую, Україна там, де стоїть нога українського воїна. Бити і зривати одяг зі свого військового, це запрошувати чужого військового.
Що вимагає цей натовп у Львові, та і будь-якому місті, де відбуваються схожі події? Відкидаючи всі нашарування, вони вимагають, щоб їх не залучали до захисту України. Вони відмовляються захищати Україну, і вимагають, щоб за ними під час повномасштабної війни на виживання української нації, закріпили право за власним бажанням не захищати себе і країну. На питання — а хто ж має захищати вас і ваші родини, в них різні відповіді, але сенс один — нам байдуже, хто це буде робити.
Для них в мене є погана новина. У разі стратегічної поразки України, можливо, ви і втечете за кордон, але ви не заберете з собою ані свої домівки, ані свій бізнес, ані могили батьків. Ви навіть більшість речей кинете і ніколи за ними не повернетесь. Ваше майно заберуть собі російські окупанти, і будуть їсти з ваших тарілок, бо ви їх теж не заберете з собою. Повірте, я знаю, я двічі втрачав дім у Донецьку, і в Бучі.
І ще в мене питання до військового омбудсмена. Пане омбудсмене, там військових б’ють, чому ви досі не виступили з гнівними промовами? Військові чекають на вашу реакцію. Я же не брешу, побратими?
І останнє, ми тут усі в шоці. Чесно. Військові з усіх бригад і батальйонів, на якому ми би не були напрямку, в шоці. Нам якось доведеться осмислити це, і жити з цим далі…
Текст опубліковано з дозволу автора